На сайті аналітичного центру The Atlantic Council з'явився матеріал із заголовком “Як міжнародні ЗМІ роблять можливою російську агресію в Україні”, де його автор Петер Дікінсон, торкається болючої теми: термінології, яку використовують міжнародні ЗМІ, повідомляючи про російську агресію в Україні. “Якби хтось намагався повідомляти про "підтримані німцями сили" в окупованій нацистами Франції або «прорадянські сили під час Празької весни, то такі повідомлення були б відкинуті або як безнадійно дезінформативні або як глибоко нещирі”, – зазначає автор. Цей “здоровий” підхід до висвітлення війни, утім, здається, геть забувся, коли розпочалося висвітлення подій в Україні, де, за словами автора, “міжнародні ЗМІ відіграли ключову роль у створенні двоякості, яка зробила російську гібридну війну успішною”.
Серед причин, які автор називає ключовими для рішення подавати інформацію, є і постулат “об'єктивності” західної журналістики, де намагаються поширювати інформацію з обох сторін.
“Стикаючись із такими разюче різними наративами, не може бути ніякого значимого балансу. Журналісти можуть або зробити судження або залишатися суворо нейтральними. Переважна більшість вибрала останню опцію. Вчинивши інакше, означало б відмову від основних етичних зобов'язань сучасної журналістики. Проте, уникаючи висновків зроблених на основі здорового глузду, вони надали неоціненну послугу Кремлю”, – зазначає автор.
Читайте також: Невідома сторінка битви за Донецький аеропорт. Зенітно-артилерійський дивізіон 25 ОПДБр
І ще однією причиною є те, що українська влада відмовилася офіційно визнати, що перебуває у стані війни з Росією як звісно ж і постійні заперечення з російського боку.
Ще одна “медійна” публікація з'явилася на сайті видання The Daily Beast. У ній авторка Анна Нємцова критикує новий виток оприлюднень сайтом “Миротворець” переписок та особистої інформації журналістів, що працювали на території “ДНР”. За словами журналістки ці журналісти вже отримали десятки погроз. “Журналісти та захисники свободи слова стурбовані, що таке сплеск ненависті може зробити ще більш небезпечною роботу журналістів по обидва боки фронту” , – підсумовує вона.
Оглядач німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шуллер аналізує цифри щодо цивільних та військових жертв війни на Донбасі, які цього тижня оприлюднив верховний комісар ООН з прав людини. Шуллер, який ще задовго до Євромайдану та російської агресії висвітлював події в Україні, порівнюючи офіційні дані ООН та дані його видання пояснює кілька важливих моментів. Порушення, за даними ООН, були зафіксовані з обох боків. Зокрема, за даними ОБСЄ від середини квітня до кінця липня було близько 30 випадків, коли припускають, що українська армія винна смертях чи пораненнях мирних громадян. Натомість за підрахунками видання ця цифра принаймні втричі менша. Крім того, автор зазначає, що за розповідями очевидця бійці “ДНР” стріляли із житлового кварталу кілька разів, що звісно провокувало відповідь у цьому напрямку.
Читайте також: ОБСЄ: Пріоритет на Донбасі – план розведення сил вздовж лінії розмежування, стійке перемир'я
Видання Politico.eu публікує статтю, де аналізує публічні виступи Дональда Трампа до того, як він взяв на роботу Пола Манафорта, колишнього радника Віктора Януковича. Зокрема, ще минулого вересня він звучав як людина, що підтримує територіальну цілісність України і вимагає жорсткішої відповіді президенту Путіну. Це добре видно із його звернення до українських бізнесменів у той час.
“У той час як причина цієї зміни невідома, більш примирлива риторика Трампа, яка суперечать офіційній позиції його власної партії, з'явилася разом із його нещодавньою співпрацею із кількома людьми, які позитивно ставляться до російського впливу в Україні. Зокрема, серед них менеджер його кампанії Пол Манафорт, який працював на поваленого проросійського пре-зидента України; його радник з питань зовнішньої політики Картер Пейдж і колишній державний секретар і радник з національної безпеки Генрі Кіссінджер”, – зазначає видання.