На сайті аналітичного центру Atlantic Council була опублікована нова стаття редактора розділу Ukraine Alert Мелінди Харінг. Цього разу вона пише про нещодавні напади на журналістів під заголовоком «Смертельна професія України: у липні на трьох журналістів нападали».
Свою аргументацію пані Харінг починає із вбивства Павла Шеремета. «Було б легко вважати вбивство Шеремета унікальним випадком. На жаль, його смерть є лише найбільш яскравим прикладом неухильного погіршення свободи преси в Україні протягом останніх місяців». — пише вона. Як докази своєї тези експертка наводить напади на журналістку Forbes Марію Ридван та очільника видання Бізнес-Цензор Сергія Головньова. Вона також звертає увагу на більш ранні скандали в українській журналістиці, як-от квітнева справа Савіка Шустера.
Наприкінці статті пані Харінг закликає західних експертів та журналістів підтримати українських колег у непрості часи: «У той час як Україна за великим рахунком насолоджується живими і вільними засобами масової інформації, є проблеми. Десять найпопулярніших телеканалів країни належать бізнесменам, основним бізнесом який не є ЗМІ. І тоді виникає небезпека звітності. […] Друзі та покровителі України повинні продовжувати висвітлювати всі напади, переслідування і насильства, яких зазнають журналісти журналісти. Вони розраховують на те, що Захід зверне увагу на сплеск насильства».
Читайте також: Хто говорить і що показує
Видання The Washington Post відреагувало на одіозну заяву Дональда Трампа щодо Криму, яку він висловив вчора у інтерв’ю каналу ABC. Кандидат від республіканців сказав, що перегляне позицію США щодо анексії Криму, якщо стане президентом, адже кримчани очевидно більше хочуть бути в Росії. Трам зауважив, що піде на визнання анексії Криму, якщо це покращить стосунки із Москвою та покращить співпрацю у боротьбі проти «Ісламської держави».
«Ця точка зору йде врозріз із позицією адміністрації Обами, який ввів економічні санкції проти Росії за анексію території в Україні два роки тому. Організація Об'єднаних Націй також не хоче, щоб країни визнали Крим в складі Росії. Деякі провідні республіканці також стійко захищають Крим від того, що вони вважають російською агресією», — зауважує автор статті.
Загалом же позиція Трампа щодо України є вкрай негативною для нашої держави та уже спричинила наслідки. «Трамп також сказав, що він не був залучений до зусиль щодо послаблення підтримки платформи Республіканської партії про сприяння Україні. Але, незважаючи на те, що платформа не стала проросійською, прихильникам Трампа вдалося запобігти додаванню пункту про надання зброї Україні до платформи», — йдеться у статті.
Автор зазначає, що у відповідь на інші питання, що стосуються відносин між США та Росією, Трамп відкинув припущення про те, що у нього є якісь стосунки з Путіним, заявивши, що він не зустрічався із ним, а також ніколи не говорив із ним по телефону. «На питання, чому він кілька разів в минулому казав, що він мав стосунки з Путіним, Трамп сказав, що він не знає, що «мати стосунки» означає», — повідомляє видання.
Німецький медіа портал Deutsche Welle підбив підсумки "хресної ходи", яка минулого тижня досягла столиці.
«Найгірші прогнози щодо ходи парафіян Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) вулицями української столиці, на щастя, не справдилися. Cпецслужбам і поліції вдалося не допустити провокацій щодо учасників хресного ходу, розпочатого на сході і заході країни, а завершеного в Києві 27 липня», — йдеться у статті.
Автор зауважує, що хресну ходу УПЦ МП в Україні сприйняли не інакше як спробу дестабілізувати ситуацію в країні. «Самі організатори ходи декларували благородну мету – досягти миру в Україні. Правда, за ним вони чомусь пішли не в Москву, що має безпосереднє відношення до війни на Донбасі, і не в ЛНР і ДНР, а до Києва. Ймовірно, їхнім завданням було в чергове продемонструвати, що ключ до вирішення конфлікту на сході країни знаходиться саме в українській столиці, а все, що відбувається останні два роки в Україні — ніщо інше, як громадянська війна», — пише він.
Читайте також: Як «православні ходоки» Києвом марширували
Чого ж добились організатори ходи? «За допомогою хресної ходи УПЦ МП спробувала продемонструвати свою міць. Одні стверджують, що в українській столиці було 20 тисяч "ходоків", інші говорять про 80 тисяч. У будь-якому випадку, ми стали свідками максимальної мобілізації прихильників Московського патріархату в Україні. Хода дала хоча б приблизне уявлення про кількість тих, кого нерідко називають п'ятою колоною Путіна. Саме з ними в майбутньому треба буде вести розмову про створення єдиної православної церкви в країні, якщо на те буде воля Вселенського патріархату. На сьогодні ж УПЦ МП була і залишається вірним союзником Москви в Україні», — підсумовується у статті.
У британському виданні The Guardian з’явилась стаття про можливе майбутнє Чорнобиля — перетворення на центр відновлювальної енергетики.
«Забруднена зона відчуження навколо Чорнобиля може перетворитися на одну із найбільших в світі «сонячних ферм», яка вироблятиме майже третину тих обсягів електроенергії, що, що створювалась атомною електростанцією 30 років тому, — за даними українського уряду. У презентації, яку надіслали у великі банки, і яку бачили в Guardian, 6000 гектарів «неактивної» землі із тисячі квадратних кілометрів зони відчуження Чорнобильської АЕС, яка вважається дуже небезпечною для людей, можуть бути перетворені в базу обробки сонячної енергії, біогазу та тепла для вироблення електроенергії», — зазначає видання.
На думку автора, серед переваг генерації відновлюваної енергії на місці найбільшої в світі ядерної аварії є те, що земля дешева, і її багато, а сонце пече так само сильно, як і у південній Німеччині. Крім того, вже є мережева інфраструктура і лінії електропередач високої напруги, необхідні для передачі електроенергії до національній мережі — вони залишаються недоторканими.