«Однак для додаткових обсягів соціальних виплат потрібні нові ресурси, а в умовах кволої економіки суттєво збільшити надходження до бюджету майже неможливо. Тож цей інфляційний фактор тісно пов’язаний із темпами викупу ОВДП (облігації внутрішньої державної позики. – Ред.) Нацбанком і зростанням готівки в обігу», – зазначив експерт.
Інші чинники інфляції, за словами Шавалюка, будуть неактивними.
«По-перше, ціни на продовольство не зростатимуть, а навіть падатимуть через розвиток сільського господарства, який триває не перший рік, роблячи агропромислове виробництво ефективнішим, а собівартість та ціни на його продукцію нижчими. По-друге, що ближче до виборів-2015, то менша ймовірність подорожчання соціально значущих товарів і товарів з адміністративним ціноутворенням. А вони займають щонайменше 1/3 споживчого набору», – зауважує економіст.
«Та регулюванням цін лише на них не обмежиться: щоб стримати інфляцію, уряд, вочевидь, зробить багатьом виробникам «пропозиції, від яких неможливо відмовитися». Адже так уже було раніше, а тим більше в передвиборчий період. Наслідком стане подальше погіршення фінансового становища підприємств, особливо державних і комунальних. По-третє, через жорстке адміністрування цін на велику частину імпорту навіть суттєве передвиборче зростання зарплат і пенсій (якщо раптом знайдуться ресурси для нього) може трансформуватися не в подорожчання, а в збільшення обсягів імпорту. Це, звичайно, погіршить платіжний баланс, але дасть змогу стримати інфляцію», – вважає Шавалюк.
Читайте про це у статті "Девальвація чи гіперінфляція?" у спецпроекті "Світ у 2014"