Тобто вона не може знати, кого з одіозних представників МВС узято на нову службу. Лишається хіба що стежити за судовими процесами, у яких раз по раз виринають персонажі на кшталт Григорія Мамки. Вони знаходять дірки в законах і стають до роботи в старій зручній системі. На інтернет-сторінках управлінь Нацполіції в областях, звісно, можна ознайомитися з результатами перевірок. Проте оприлюднені силовиками списки неповні. Скажімо, якщо говорити про Київ, то Головне управління Нацполіції оприлюднило перелік лише 80 прізвищ тих, хто пройшов перевірку. При цьому на апеляцію подали 70.
Водночас Тиждень дістав інші дані. Відповідно до запиту народного депутата Ігоря Луценка на початок квітня атестаційні комісії ГУ Нацполіції Києва розглянули 7075 матеріалів щодо особового складу. І прийняли такі рішення: обійманим посадам відповідають 5672 працівники; заслуговує на підвищення 281; підлягають переведенню на нижчу посаду через службову невідповідність 346, із яких перевели 215; мають бути звільнені через службову невідповідність 776 працівників, із котрих на початок квітня вже звільнили 679.
Як і варто було очікувати, така кількість невдоволених правоохоронців подалася оскаржувати результати в суд. За словами адвоката, представника інтересів Нацполіції Олега Волошиновича, більшість судових розглядів призначено на літо. Проте вже зараз можна говорити про доволі сумну для атестації статистику.
Читайте також: Реванш через суди
За інформацією Тижня, нині розглядають приблизно 900 позовів про оскарження висновків перевірки. При цьому майже в 40 випадках є рішення судів перших інстанцій. І тут стара система перемагає реформу: на чотирьох поновлених неатестованих екс-міліціонерів припадає тільки один, у задоволенні вимог якого Феміда відмовила.
«У нас близько тисячі оскаржень у суді. Понад сотня судових рішень. Баланс приблизно такий: 85% зобов’язують нас повернути звільнену людину на роботу, 15% ухвалені на користь Нацполіції. Тобто він абсолютно від’ємний», — розповів у коментарі Тижню радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко.
Іще менш оптимістичні дані наводять самі члени комісій.
«Я був у складі комісій у Волинській, Миколаївській та Київській областях. Працював упродовж чотирьох-п’яти місяців. І можу сказати, що нині практично всі, кого ми звільняли або понижали в посадах через службову невідповідність, домоглися «справедливості» через суд. Якщо говоримо про керівний склад, то це більш ніж 90%. Тобто начальники райвідділів, заступники — люди, які серйозно вмонтовані в систему МВС, часом корупційно, поновилися», — розповів екс-член атестаційних комісій, волонтер громадської організації «Народний тил» Роман Сініцин.
«У нас був випадок, коли старший оперуповноважений на співбесіді зізнався, що він не старший оперуповноважений. Бо нічого про свої обов’язки не знає. Як виявилося, це водій начальника райвідділку. Але перебував на посаді опера. Зрозуміло, ми його звільнили. Але згодом суд чомусь вирішив, що працівник тому місцю відповідав, і поновив його на службі. Це щоб ви розуміли, як процес відбувається», — додав Сініцин.
Водночас, за даними члена атестаційної апеляційної комісії Євгенії Закревської, яка опікується представництвом комісій у судах, нині поновили приблизно 30 екс-міліціонерів. Крім того, як вона твердить, є рішення апеляції, котре повернуло поліцейського на службу, однак не визнало атестацію незаконною. Мова про справу одіозного кіровоградського міліціонера Віталія Шкелебея (див. Тиждень, № 17/2016).
«Це дуже позитивний момент, бо якщо зараз не буде рішення в суді за «позовом профспілки», яка оскаржує сам наказ про атестацію, то питання про те, можна чи не можна її проводити, зняте. Атестація законна. А рішення суду щодо оскарження наказу стане нововиявленою обставиною», — пояснила Закревська.
«Апеляційний суд прийняв таке саме рішення, як і суд першої інстанції. Однак не погодився з тим, що не існувало підстав для призначення атестування. На його думку, атестацію можна визнати незаконною лише за умови оскарження наказу про її проведення», — пояснив суддя Кіровоградського суду Роман Брегей, який виносив рішення у справі Шкелебея.
«Суд лише надасть оцінку рішенню атестаційної комісії по суті вимоги. Але апеляційний суд уже поновив працівника поліції, визнавши, що рішення атестаційної комісії необґрунтоване», — додав Брегей.
Читайте також: «Брудна» справа в чистих руках
Таким чином, єдиною загрозою для перевірки залишається згаданий вище «позов профспілок». Співрозмовники Тижня не взялися прогнозувати розвиток подій за негативного для реформи рішення. Та й загалом не бажали давати прогнози щодо суду.
«Думаю, такі проблеми варто вирішувати в міру їх надходження. Юридичний департамент МВС, юридичний блок Нацполіції готуються до цього, в судах оскаржують, зокрема, ту ж таки позицію профспілки щодо атестації. У червні матимемо результат, якесь рішення. А може, вкотре перенесуть засідання. Тобто нині триває процес. І закладати наперед сценарій поразки немає сенсу», — вважає Варченко.
Загроза від початку
Хоч би яким було рішення суду стосовно законності атестації, воно не змінить того факту, що колишні міліціонери повертаються до поліції. Адже підґрунтя для цього створили ще на початку процесу, під час написання та ухвалення Закону «Про Національну поліцію» в липні 2015-го та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських у листопаді того самого року.
Основною лазівкою, через яку поновлюються в поліції та на яку звертають увагу судді (той-таки Брегей), є відсутність норми про фіксацію співбесіди на аудіо чи відео. Понад те, навіть стенографування розмови у форматі «запитання — відповідь» не передбачили. Отож-бо комісії не могли представити в судах докази профнепридатності відсторонених поліцейських. Цим останні й користувалися, заявляючи про нібито дискримінацію під час співбесід, упередженість комісій та запитання, не пов’язані зі службовими обов’язками.
«Раніше ми не мали чим довести, що звільнений працівник поліції був не на своєму місці. Слово членів комісії протиставлялося слову екс-поліцейського. Нині ми зупинилися на тому, що протокольна фіксація «запитання — відповідь» може бути достатнім аргументом для будь-яких позовів. Сподіваємося, це принципово вплине на баланс судових рішень, адже стенографія — доказовий аргумент. Він дає змогу визначити, наскільки людина відповідає обійманій посаді й роботі», — заявив Тижню Іван Варченко.
За його словами, комісії поки що обмежаться стенографією, проте надалі можна чекати аудіо- та відеофіксації співбесід.
Читайте також: Валерій Кур: «Нова поліція – це крайність»
«Якби існували аудіозаписи, у судах було б легше. Адже членів комісій часом залучали як свідків. А протоколи співбесід не вели. За день через комісію проходило до 30 людей. І подеколи згадати, на яких підставах ми приймали рішення про звільнення, важко. Тут виникають запитання до юридичного департаменту Нацполіції. Спілкуючись із ним у березні — квітні, ми говорили, що нам потрібні правки до законів. Але до нас не дослухалися. Натомість відповідали, що це важко, дорого і взагалі не можна в процесі вносити зміни. Мовляв, так вони визнають, що атестація в шести областях була не зовсім законна», — розповів Сініцин.
Водночас, на думку Закревської, технологічний процес переатестації необхідно вдосконалювати, однак підходити до таких рішень слід зважено. Кардинальні зміни діятимуть тільки в майбутньому. Проте, за її словами, невеликі уточнення допомогли б уже зараз.
«Попередній період атестації відстоювати складно, але потрібно. Немає проблем у тому, аби провести тренінг і сказати, що слід обов’язково в рішеннях комісій писати мотивацію та вказувати критерій, на підставі якого їх ухвалено. Тут стануть у пригоді відео- й аудіопротоколювання. Я взагалі вважаю, що останнє зменшить кількість позовів, бо сам факт оприлюднення аудіозапису атестації — це вже стримувальний фактор. Особливо коли врахувати, щó ми часто чуємо на співбесідах», — зазначила Закревська.
Іще одна проблема, на яку звертають увагу учасники атестаційних тяганин у судах, — запізнілий старт перевірки. Як відомо, Закон «Про Національну поліцію» запрацював торік у листопаді. Але переатестація почалася лише в грудні, вже після того як усіх міліціонерів призначили в. о. поліцейських. Такий крок дав їм змогу повертатися через суди саме в Нацполіцію. І тут виникають запитання до очільника МВС Арсена Авакова, який мав повноваження почати процес раніше, до ліквідації міліції, і продовжити його аж до сьогодні. Таким чином, до лав Нацполіції приймали б лише переатестованих. Невдоволені могли б оскаржувати рішення в судах, проте навіть у разі задоволення позовів поверталися б до неіснуючої структури. У такому разі міністерство зазнало б хіба що фінансових утрат через виплати компенсацій за звільнення.
Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських від 18 листопада 2015 року, на підставі якої сьогодні проводять перевірку, підписав саме міністр внутрішніх справ. Тож він мав достатньо повноважень для формулювання нормативних документів переатестації, а пояснення, мовляв, її не провели вчасно через непризначення голови Нацполіції, у цьому разі не діє», — наголосила Закревська.
Утрата уваги
Окрім проблем із законами під час атестації виникли складнощі й з увагою суспільства. Тривалість процесу, цілком природно, її послабила. А це, своєю чергою, спокусило правоохоронців вирішити питання «по-старому». Так, у травні виник скандал навколо атестаційних комісій Вінниччини. Місцеві журналісти з’ясували, що їх було формовано із самих поліцейських та членів маловідомих громадських організацій. Серед останніх, зокрема, виявилася така собі «Вінницька варта», зареєстрована в одному приміщенні з поліцейським відділком. Після обурення суспільства ці спроби вже не повторювалися, проте громадськість у майбутньому не застрахована від схожих ексцесів.
Крім того, активне поновлення звільнених поліцейських викликає розчарування в активістів, які трудилися в комісіях мало не від самого початку. Як наслідок — вони залишають процес.
«Я вважаю, що змарнував п’ять місяців життя. Ми в комісіях працювали на громадських засадах. За день проходило до 30 осіб. Стосовно кожного досліджували джерела — відкриті й не зовсім. Скажімо, ті ж таки соцмережі. І коли працівник до нас з’являвся з незаповненою декларацією, а він заступник начальника райвідділу, ми знаходили його дитину, а в неї на фото — будинок, басейн, джип. Його звільняли. А згодом такий «поліцейський» поновлювався через суд. Завданням реформи було зламати систему. Це не вдалося. І за такої нормативної бази не вдасться. Треба перекроювати процес, можливо, починати його спочатку. Тут, як на мене, проблема в керівництві Нацполіції, людях, які оточують Хатію Деканоїдзе, а ще в судах. Може, має бути якесь політичне рішення. Реформу закопують, якщо не закопали вже», — стверджує Сініцин.
Попри все, реформа поки що зі скрипом, але триває. 19 травня Деканоїдзе анонсувала її другий етап. За словами голови Нацполіції, він стосуватиметься кримінальної поліції та освіти поліцейських. Чи врахують реформатори попередній негативний досвід, побачимо через кілька місяців.