Одним з артилерійських підрозділів, який відзначився в багатьох військових операціях в зоні проведення АТО є реактивний дивізіон 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади.
В січні 2014 року, командування бригади викликало на позачерговий збір всіх військовослужбовців для проведення перепідготовки в Черкаському. Звичайно всі розуміли, що в країні відбувається щось загрозливе, тому війська повинні бути готовими для виконання своїх безпосередніх обов’язків.
Бійці почали займатися ремонтом тягачів, адже майже всі вони перебували в законсервованому стані. Після цього, реактивники почали активно проходити посилене навчання та бойові стрільби.
Необхідно зазначити, що завдяки програмі утилізації боєприпасів, за часів правління Януковича, всі офіцери підрозділу пройшли чудову підготовку.
Читайте також: Артилеристи з козацького краю. 3-я гаубична батарея 55-ї бригади
На той час існувала загроза вторгнення російських військ з Луганського напрямку. 1-ша реактивна батарея вирушила на бойове завдання разом з 1-им батом бригади в Луганську область.
Після оголошення початку АТО на Донбасі, в Черкаське почали прибувати мобілізовані. За спогадами досвідчених бійців, приблизно десять відсотків з них зовсім не були готові до несення військової служби. Це створювало певні проблеми для управління, але колектив дивізіону досить швидко виправив ситуацію. Хоча залишалися серйозні запитання до роботи військкоматів, наприклад як до підрозділу могли потрапити люди з серйозними хронічними хворобами.
Провівши повноцінне бойове злагодження, в середині травня 2014 року, дивізіон в складі 2-ї та 3-ї реактивних батарей був відправлений разом з 2-им батальйоном бригади під селище Добропілля. Саме тут бойовики вперше використали РСЗВ «Град» проти мирних жителів.
Після виконання завдань в цьому секторі, командування направило дивізіон для посилення 3-го бату в село Криниці, Олександрівського району. Але через різку зміну оперативної обстановки на фронті підрозділу довелося швидко змінити місце перебування. Цього разу їх базою перебування стало село Степанівка, Костянтинівського району. Тут реактивщики протягом місяця виконували поставлені завдання.
Читайте також: Залізний марш 3-го окремого танкового батальйону
18 липня 3-я реактивна батарея виїхала в район села Тоненьке, де здійснювала вогневе прикриття сил АТО. Ефективно виконавши свою роботу бійці повернулися в базовий табір щоб трохи перевести дух.
Специфіка реактивного підрозділу не дозволяє перебувати на одному місці надто довго. Реактивники 93-ї постійно виїжджали на бойові завдання в інші сектори. Так, через нестачу військовослужбовців, 2-а реактивна батарея декілька днів тримала під своїм контролем блокпост на трасі М-03.
Одного спекотного липневого дня, до них за допомогою звернувся добровольчий батальйон «Донбас», який потребував вогневої підтримки при веденні своїх операцій в Попасній. Зрозумівши суть проблеми та отримавши якісну розвідувальну інформацію, реактивщики знищили блок-пост бойовиків.
Після цього 2-а реактивна батарея переїхала в місто Світлодарське, що знаходиться неподалік Дебальцеве та Горлівки. Тут вони прикривали вогнем сили АТО, що вели активні наступальні дії в цьому секторі.
Ефективно виконавши своє завдання, батарея передислокувалася в село Новобахмутівка, неподалік Ясинуватої. Тут вони перебували до кінця осені 2014 року.
Перебуваючи півроку на постійних бойових виїздах, бійці дивізіону були дуже виснажені та й техніка вже потребувала кваліфікованого ремонту, тому командування прийняло рішення вивести реактивний дивізіон на відновлення боєздатності та надати «метеорам» заслужений перепочинок.
Читайте також: 79 ОАЕМБр. Крізь пекло Ізвариного та Донецького аеропорту
30 грудня 2014 року, реактивники повернулися в зону проведення АТО. Їх завдання було разом з іншими артилерійськими підрозділами забезпечити ефективною вогневою підтримкою «кіборгів» в Донецькому аеропорту, для цього вони розташувалися в селі Новоселівка-1.
Артилеристи обживалися на фермі, яку власними силами зробили придатною для проживання. Своє завдання бійці реактивного дивізіону виконували старанно, але українським військовим через підрив опор в Новому терміналі довелося залишити територію летовища.
Необхідно сказати, що російські війська постійно обстрілювали їх позиції, одного разу по ним вдарили «Смерчі», але на щастя, смертоносні снаряди не потрапили по будинкам місцевих жителів.
Реактивний дивізіон зазначає про велику допомогу волонтерів, які не забували про них та забезпечували їх спецзв’язком та артилерійською автоматизованою системою ГІС-арта.