До початку війни на Донбасі в українських Збройних силах проводилася «реорганізація» артилерійських бригад та полків. Деякі з них зникли назовсім, а ті що залишилися – утилізовували боєприпаси, вистрілюючи їх на полігонах.
За часів правління Віктора Януковича, ці заходи набрали значних розмахів. Бійці 55-ї артилерійської бригади пригадують як після стрільб на полігон приїжджали спеціальні «вповноважені» люди, які забирали на «утилізацію» ящики з-під снарядів, болванки та інше.
Під час відомих подій в Криму з 55-ї бригади були відправлені зведені гаубичні батареї на прикриття десантників, які стояли під Чонгаром. Незадовго після того, в Донецьку та Луганські області відправилися ще декілька батарей для несення бойового чергування неподалік кордону з Російською Федерацією
В цей же час активно продовжувалися мобілізаційні заходи. В липні 2014 року до складу підрозділу прийшло багато вмотивованих бійців. Хоча за спогадами рядових військових, більшість старших офіцерів бригади відкрито симпатизували Росії. При проведенні бойового злагодження далася взнаки серйозна проблема-недостатня кількість підготовлених офіцерів середньої ланки.
Читайте також: Залізний марш 3-го окремого танкового батальйону
Але невдовзі вакантні місця в управлінні бригади почали займати офіцери, які не були заражені вірусом «радянщини», відповідно вони дещо інакше сприймали процеси підготовки та керування вогнем. І як би це дивно не звучало, але програма утилізації боєприпасів дала змогу тим командирам, хто хотів навчатися, отримати практичні навички стрільби.
Іловайськ
На День Незалежності в 2014 році в зоні проведення АТО склалася загрозлива ситуація на двох напрямках: біля Луганського аеропорту та Іловайська.
В цей же день до Старобешевого було відправлено дві батареї 152 мм гаубиць МСТА-Б. Артилеристи ще не маючи достатньо практичних навичок з великими труднощами відкрили вогонь по терористам, які наступали на угруповання сил АТО в Іловайську. Були проблеми із веденням вогню уночі.
Ситуація в цьому секторі докорінно змінилася з приходом російських регулярних військ. Сили АТО потрапили в оперативне оточення. Від командування вимагалися швидкі та ефективні рішення, але їх не було.
Росіяни ж розгорнули свої артилерійські системи і відразу відкрили щільний вогонь по позиціям артилеристів. Внаслідок ураганного обстрілу запоріжці понесли перші втрати, було смертельно поранено двох бійців та з ладу вийшли практично всі тягачі.
Через це бійцям довелося залишити свої гармати та відступити до села Стила. Тут артилеристи зустрілися з ротно-тактичною групою 92 ОМБр, яка йшла на допомогу оточеним в Іловайську. Піхотинці створили щільний вогневий заслон, що дало змогу запоріжцям забрати свої гаубиці. Згодом більшість з цієї РТГр загине від ракетного удару російських військ.
Ситуація навколо оточених сил АТО в Іловайську продовжувала погіршуватися. Бійці пригадують як вони залишилися без прикриття, адже з невідомих їм причин, військовослужбовці 39 БТрО «Дніпро-2» та 40 БТрО «Кривбасу» залишили свої позиції. А перед цим вони зустріли бійців «Прикарпаття», що кинули свої позиції і поспішно відходили.
Читайте також: 79 ОАЕМБр. Крізь пекло Ізвариного та Донецького аеропорту
Через постійні обстріли та неможливість виконання поставлених завдань, 26 серпня командування вирішило відвести батареї гаубиць до постійного місця дислокації в Запоріжжі. Бійцям дали тиждень на відпочинок.
Волноваха
1 вересня запоріжці знову відправилися в зону проведення АТО. Цього разу вони прибули до Волновахи. Необхідно сказати, що в цей час на цьому напрямі проводилися активні рейдові дії десантних бригад. Завданням для гаубиць було підтримати вогнем крилатих піхотинців. Так отримавши точні дані розвідки, вони знищили колону російських танків, які відходили неподалік вже знайомого Старобешево.
Після захоплення російськими військами Новоазовська, знову нависла загроза втрати Волновахи, тому артилеристи були залишені тут для відбиття ймовірних атак. І під час однієї з таких численних спроб наступу на це місто, вони точним вогнем знищили колону бойовиків.
Навчені гірким досвідом боїв під Іловайськом, тепер вони постійно змінювали позиції, маневрували, що дуже нервувало бойовиків. Адже вони ніяк не могли визначити звідки наносяться смертоносні удари.
Донецький Аеропорт
Після проведеної кампанії під Волновахою, в жовтні військовослужбовцям 3-ї гаубичної батареї повідомили, що їх відправляють під Донецьк. Тоді їм ніхто не сказав, що вони прикриватимуть вогнем «кіборгів» в аеропорту.
Відомо, що бойовики постійно намагалися захопити цей важливий стратегічний об’єкт. На заваді їм стали не тільки спецназівці, десантники, піхотинці і добровольці а також і артилеристи з 55-ї.
Читайте також: 80-та аеромобільна. Невідомий подвиг оборони Луганського аеропорту
Бойовики, які розграбували супермаркет МЕТРО, вирішили, що це зручна база для наступів на ДАП. Іншої думки були запоріжці, вони нанесли декілька точних ударів по ним. Однією з постійних цілей був також і будинок відділу міліції. Там теж було знищено велика кількість бойовиків. Для того, щоб ефективно виконувати поставлені завдання, бійці чергували по-змінно. Необхідно сказати, що під час цих стрільб, багато військових отримали фізичні травми.
Російські військові активно використовували БПЛА і потім згідно їх даних коригували вогонь. Українські ж «боги війни» могли тільки мріяти про безпілотники. Як зазначають бійці, найтяжчим це було чекати обстрілів, адже ніколи не знаєш коли і куди прилетить.
Терористи постійно промацували оборону на трьох напрямках, так зване 3Д-Донецьк, Докучаєвськ, Дебальцево.
Читайте також: 79 ОАЕМБр. Крізь пекло Ізвариного та Донецького аеропорту
Так 6 січня 2015 року, під ДАПом бойовики пішли в масований наступ, намагаючись прорвати оборону українських бійців. Але зважаючи на те, що всі можливі місця прориву були добре пристріляні, їм нанесли масований артилерійський удар. Під тяжкістю втрат їм довелося відступати.
Потім для українських військових наступили принизливі часи – їх змушували проїжджати через блокпост терористів, які їх обшукували та встановлювали свої правила щодо кількості боєкомплекту. Цей час росіяни використали з максимальною користю. Вони суттєво закріпилися на підступах до ДАПу та замінували його опори.
І 22 січня вкотре нехтуючи домовленостями пішли в наступ. «Кіборги» оборонялися як могли, боги війни били безперестанку, але все було марно. Опори були підірвані, обороняти вже було нічого. Українські війська покидали Донецький аеропорт.
Бійці 55-ї бригади продовжували надавати потужну вогневу підтримку силам АТО, які зайняли оборону навколо Аеропорту