Це 801 загін спеціального призначення. Завдання підрозділу пошук та знищення диверсійних баз, схованок, засобів радіоелектронної розвідки, захист акваторій, кораблів та місць їх стоянок, гідротехнічних споруд, знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, захоплення і звільнення кораблів. Ці військові мають іншу більш буденну назву «ластоногі». Загін морських спецпризначенців підпорядковується штабу Військово-морських Сил України.
Підготовка «ластоногих» надзвичайно складна. Вона включає в себе підводну ходьбу, стрибки з швидкохідного катера в море, захоплення плаваючих засобів в різних умовах, знищення особового складу противника, специфіка поведінки зі зброєю в морських умовах.
До війни підрозділ брав активну участь у багатьох міжнародних навчаннях.
Читайте також: Вірні назавжди. Десантно-штурмова рота Першого Окремого батальйону морської піхоти
Так в Аденській затоці 801-й загін неодноразово охороняв кораблі та займався звільненням заручників. Одна з задач підрозділу якраз і полягає в боротьбі з піратами. На час таких операцій підрозділ базувався на флагманському фрегаті ВМС «Сагайдачний». «Ластоногі» чітко виконували свої завдання, через що їх і боялися корсари далеких морів.
Події в Криму
Бійці 801-го давно підозрювали, що може відбутися безперешкодна анексія Криму Росією. Адже не було великою таємницею, що більшість командирів українських військових підрозділів на півострові міцно дружили з росіянами та симпатизували російській владі. В багатьох з них в кабінетах, в тому числі і в головного «ластоногого» поряд з портретом Президента України висів і портрет російського Президента Путіна.
На час захоплення кримської бази «зеленими чоловічками», частина групи перебувала в поході в Сомалі. А інша могла тільки спостерігати, як командир здавав підрозділ. До речі, коли повернулися ті, що були в поході, то вони не погребували взяти гроші за завдання від «бандерівської» України, а вже потім поїхали в Крим, де нині і перебувають на службі в окупанта.
Тих же, хто не зрадив присязі було всього 7 бійців. Вони прибули на нове місце дислокації в Одесу. Звичайно, що спочатку було все дуже важко, адже доводилося вирішувати побутові проблеми. Довелося жити в орендованих квартирах разом з сім’ями. На це витрачали всю свою зарплатню. Тим же, хто не мав сім’ї, запропонували жити на кораблях в жахливих умовах. Першими, хто почав допомагати бійцям, були кримчани, які самі виїжджали з окупованого півострова.
Читайте також: Гірські стрільці у битві за Луганщину
Українські волонтери взялися допомагати «ластоногим», особливо група Combat-ua, які придбали перші тепловізори та автомобіль. Хочеться підкреслити, що волонтери пропонували багато різних ініціатив щодо як підготовки так і специфічного забезпечення спецназівців, але все це ігнорувалося штабом ВМС.
АТО
Позаяк бойові дії в зоні проведення АТО проходять в сухопутній фазі, тому «ластоногих» придали до морської піхоти. В 2014 році в секторі «М» вони виконували задачі відповідно до своєї кваліфікації: проведення розвідувальної роботи та забезпечення сухопутних підрозділів повноцінною інформацією. Так бійці 801-го фактично на себе взяли роль військової розвідки.
Одного разу, під час виконання завдання, спецпризначенці практично лоб в лоб зіткнулися з диверсійною групою бойовиків. Щоб не бути знищеними самим їм довелося відкрити себе і почати вогонь першими. Ворог зазнав втрат і відступив.
«Ластоногі» – професіонали високого ґатунку, вони постійно пропонували штабу АТО в секторі свої напрацювання та пропозиції. Але командування лише відмахувалося від них, як від набридлих мух.
Читайте також: Вони бились за Луганщину. Артилерійський дивізіон 3-ої БТГр 80 ОДШбр.
Під час однієї з вилазок, військові понесли перші бойові втрати. Одна з груп на термінову вимогу командира висунулася в район села Піщєвік, неподалік Павлопіля. Група потрапили в добре влаштовану засідку. Внаслідок нерівного бою двоє бійців загинуло. Як згадують бійці загону, було досить дивно, що цій групі не вислали прикриття, яке завжди було, коли виконували подібні завдання. Військові підрозділу звинувачують керівництво в гибелі своїх побратимів, яке безвідповідально віднеслося до проведення цієї спеціальної операції.
Звичайно, це війна-можливо все, але те що не були забезпечені необхідні умови проведення таких операцій й досі обурює «ластоногих».
Після того як вони виказали все, що думають про своє командування, в них одразу почалися проблеми з виїздами на спецоперації. Командири поступово зменшили кількість їх бойових виходів.
Варто зазначити, що ніхто не займався мобілізованим, яких до речі набирали за незрозумілими критеріями. Дехто з новоприбулих не вмів навіть плавати, що є абсолютним нонсенсом для морського підрозділу.
Читайте також: 79 ОАЕМБр. Крізь пекло Ізвариного та Донецького аеропорту
Радянське мислення командирів заважає їм порозумітися зі своїми підопічними. Що й казати, якщо замполіт в штабі флоту, в якого більшість бійців перейшли на сторону ворога, продовжує служити. А замполіт загону до останнього прораховував вигоди, де краще залишитися в Україні чи в Росії.
Після як було вбито двох найкращих з їх складу, «ластоногі» довго оговтувалися. Це дуже позначилося на боєздатності, адже як було сказано вище мобілізовані не були готові до виконання завдань відповідно до специфіки 801-го.
Зрештою «ластоногих» повернули в Одесу для відновлення боєздатності.
В 2015 році, морських спецпризначенців повернули в сектор «М» для виконання своїх безпосередніх завдань. Вони мали знешкоджувати морських диверсантів в прибережній зоні цього сектору. Бійці також проводили інженерні роботи та розмінування.