Історія 79 Окремої аеромобільної бригади почалася1 липня 2007 року, коли на базі 79 Окремого аеромобільного полку та 11 полку армійської авіації було створено це з’єднання. Військовослужбовці бригади брали активну участь в миротворчих операціях в Сербії, Косово, Македонії, Чорногорії, Сьєрра-Леоне, Іраку, Ліберії.
Під час подій в Криму перший батальйон 79 ОАЕМБр у повному складі вийшов в Чонгар. Другий батальйон тим часом розгортався до належного штату мобілізованими бійцями.На початку травня, після сумнозвісних подій в Одес, підрозділ бригади виїхав перекрити кордон з Придністров‘ям, де пробув два тижні.
В кінці цього ж місяця десантники другого батальйону отримали наказ висунутися для виконання бойових завдань вже в зону проведення Антитерористичної операції на Сході України. Прибули в повному складі в Амвросіївку, тоді це був сектор Д. Виставили блок-пости біля Волновахи, Вугледару, Мар’їнки, Курахове.
З боку місцевого населення до солдат було дещо вороже ставлення. Незважаючи на це, бійцями постійно проводилася робота по роз’ясненню причин присутності Збройних Сил в цьому секторі. Якщо жителі Херсонської та Одеської області допомагали у всьому солдатам, то тут під дією російської пропаганди відносилися дуже насторожено. Жителі цих населених пунктів не могли зрозуміти, що відбувається, адже в своїй більшості десантники були російськомовними,а сама частина базується в місті Миколаїв, і це не були бійці «Правого Сектору «чи Національної Гвардії, якими їх так лякалиКісельов і Ко. Російська пропаганда зробила свою чорну роботу.
Позиції другого були неподалік блок-посту 51 ОМБр, який був розстріляний під Волновахою, неподалік села Благодатне*.
Після цього батальйон знову перемістився в Амвросіївку. Тут місцеві жителі допомагали десантникам, чим могли. Хоча багато людей боялися відкрито виявляти свою прихильність до України, бо боялись, що їх здадуть інформатори ДНР.
На початку червня десантники вирушили в район Савур-Могили. З маршу почали займати село Ольгинське неподалік кордону з Російської Федерацією.
Другий батальйон був розділений на 3 підрозділи. Завданням одного з підрозділів було форсувати річку Міус в районі Маринівки і рухатися вздовж кордону. Там встановили переправу через річку. Після цього висунулися в село Кожевня і пішли далі в район Дякове (неподалік Антрациту), зупинилися в селі Дібровка. Зайняли висоту 185, яка панувала над цим селом. Встановили опорні пункти. Задача підрозділу була забезпечити контроль над переправою, щоб угрупування військ АТО могло продовжувати виконувати завдання по взяттю під контроль кордону з Росією. Сили АТО рухалися в сторону Ізварине, Червонопартизанська, Краснодону.
Читайте також: 80-та аеромобільна. Невідомий подвиг оборони Луганського аеропорту
Завдяки встановленій переправі біля села Кожевня, вся бригада окрім одного з підрозділів другого та першого бату пішла на Дякове. Пізніше до них приєдналися підрозділи 72 ОМБр. Через цю переправу такожпройшли бійці 24 ОМБр, 1 бату 25 ОПДБр, група 3 полку спецназу, 55 ОАБр, 28 ОМБр. В кінці червня військовослужбовці25 бригади був виведені для виконання бойових завдань в іншому секторі.
Через деякий час частину бійців 2 бату близько 300 чоловік відправили зайняти стратегічно важливі висоти неподалікМаринівки, що знаходиться біля україно-російського кордону. Згодом ці важливі висоти називатимуть «Браво» за позивними командира підрозділу.
11 липня 1 бат бригади, який до того виконував свої завдання під Красним Лиманом приєднався до сил АТО в селіЗеленопілля, Свердловського району. В цей же день терористи нанесли удар з РСЗВ «Град» по базовому табору, в якому окрім десантників знаходилися військовослужбовці 72 ОМБр, 24 ОМБр та прикордонники.
16 липня 2014 року сепаратисти почали замикати кільце в Маринівці. Перші штурми їх були невдалі, але отримавши посилення, їм вдалося вибити звідти підрозділи Національної Гвардії. Там терористи понесли великі втрати. Вони зайшли зі сторони Степанівки, декілька мобільних груп з танками. Командир опорного пункту«Браво» з 79-ої забрав вибиті частини Нацгвардії до себе. Фактично висота 185 залишалися єдиним місцем, що розділяла сепаратистів від російського кордону.
З 15 по 16 липня з території Росії по силам АТО била артилерія. Висоту Браво обстрілювали протягом 19 годин.Росіяни думали, що вони випалили десантників з висот, але це було зовсім не так. Нічого в них не вийшло. Крилаті піхотинці добре окопалися і повністю контролювали ситуацію.
Неподалік Дмитрівки сепаратисти пішли на штурм переправи. Десантниками була налагоджена дуже гарна співпраця з артилерійською батареєю 72 ОМБр.
Читайте також: Бійці 36-ої бригади берегової оборони. Герої неоголошенної російсько-української війни
Також коли терористи намагалися робити набіги з Маринівки, їм доводилося постійно відходити, адже українські «боги війни» наносили їм суттєві втрати. Артилерія 79 ОАЕМБр та 72 ОМБр добре пристрілялася. У сепаратистів було багато спаленої техніки. Вони ніяк не могли підійти близько до переправи.
Терористи не могли нічого вдіяти з десантниками 79-ї, які контролювали всі підходи до переправи. Командира «Браво» бойовики називали «арабським полковником», а звичайних українських хлопців «арабськими найманцями» з приватних військових компаній, також їм постійно ввижалися негри на позиціях ЗСУ.
Біля села Кожевня регулярно точилися бої. Там українські військові спалили не одну бронегрупу терористів.
На штурм висоти Браво терористи пішли при підтримці танка, БТР і пари броньованих УРАЛів. Досить швидко десантники спалили танк і УРАЛ. Сепаратисти поспішно відійшли на свої позиції. Після цього вийшло ще 2 танки, які почали методично розстрілювати позиції крилатих піхотинців і зрештоюзнищили один БТР, гаубицю, БМП у «Браво». По характеру ведення стрільби було зрозуміло, що там сидять точно не вчорашні шахтарі чи комбайнери. Крилаті піхотинці робили все можливе, але знищити їх так і не вдалося. Вони влаштували їм так звану танкову карусель.
Висота Браво була в оточені, неможливо було вивести своїх поранених, контужених бійців.
Читайте також: Битва за Савур-Могилу. Хроніка подій
Для того, щоб все-таки надати бійцям кваліфіковану медичну допомогу десантники пішли на військову хитрість. Простіше кажучи, вони обдурили російських найманців: зробили вигляд, що роблять перегрупування своїх сил для наступу. Крилаті піхотинці побудували колону і по команді швидко почали рухатися під висотами. Коли бойовики зрозуміли у них з-під носа виходить колона військ, то вже було пізно, нічим дістати вони їх не могли. Але треба сказати, що це ніяк не вплинуло на обороноздатність висоти.
24 липня до заблокованих десантників прорвалася рота їх бригади з метою проведення прихованої ротації особового складу. «Браво» передавав позиції командиру підрозділу, який прийшов змінити його. Поки у крилатих піхотинців тривала ротація, терористи готувалися до штурму висот. «Браво» продовжував керувати позиціями під вогнем противника.
Виїхали російські танки, почали бити прямою наводкою по позиціям, застосовувалися також самохідні гаубиці 2С 19 «Мста-С», які били безпосередньо з території Російської Федерації. Колона українських військ дуже швидко рухалася. Один зБТРів продовжував чекати на командира.
Якраз була пауза між обстрілами, і «Браво» разом з замполітом бігли від ями до ями до свого БТР. Командирвисоти виходив останнім, бійці вже й не сподівалися побачити його живим, адже був дуже щільний артилерійський вогонь. Але все минулося благополучно, Браво приєднався до своїх бійців. Спочатку вони вийшли на Григорівку, там тоді стояли підрозділи Національної Гвардії.
Після цього був вихід всього угрупування сил АТО з Ізваринської «кишки». Побратими з 95 ОАЕМБр прикривала їх відхід.
Другий батальйон повернувся на постійне місце своєї дислокації в місто Миколаїв. Після проведення бойового злагодження, доукомплектації підрозділи 79 ОАЕМБр отримали чергове бойове завдання, обороняти Донецький Аеропорт.Але, це вже, як то кажуть, зовсім інша історія.
——————————
*на дорозі між Ольгинкою та Благодатним (Волноваський район) стояв блокпост 51 ОМБр, в складі 40-50 осіб, декілька БМП і автомобілів. Рано вранці 22 травня 2014 року бойовики під’їхали на броньованих автомобілях і розстріляли з кулеметів, гранатометів українських бійців.