Світ про Україну: російське ембарго є ціною асоціації з ЄС

Політика
21 Грудня 2015, 17:11

Американське видання The Washington Post присвятило статтю відмові України виплачувати борг Росії. Видання пояснює цю відмову словами Арсенія Яценюка про те, що Москва не хоче приймати ті умови виплати, які вже затвердили інші кредитори. 

Автор зауважує, що для України це погана новина. «Мораторій» на виплату боргу Росії, оголошений прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, на практиці означає дефолт України. Це може поставити під загрозу ключові позики в рамках угоди із МВФ, яка передбачає надання Україні 17,5 мільярдів доларів», — йдеться у статті. 

Тепер суперечку можна буде вирішити тільки в суді. «Вона поглиблюється ще й рішенням українського уряду призупинити виплату 507 мільйонів доларів, які два підприємства у державній власності заборгували російським банкам», — пише автор. 

Що ж до програми допомоги від Міжнародного Валютного Фонду, вона дійсно під загрозою. Автор наводить слова британського економіста Вільяма Джексона: «П'ятничне оголошення дає підстави переживати за майбутнє співпраці із МВФ, адже дефолт не вписувався у план». 

Про останні новини на фронті україно-російських стосунків з'явилась стаття і у німецькій газеті Süddeutsche Zeitung із дуже влучною назвою «Погане сусідство». Інформаційним приводом для статті стало оголошення про майбутнє припинення вільної торгівлі між Росією та Україною. 

«Хоча згортання вільної торгівлі між двома державами повинне вступити в силу з 1 січня 2016-го, уже сьогодні Росія заборонила імпорт українських продуктів, а також припинила продавати вугілля Україні. Деякі українські медіа говорять про ембарго», — йдеться у статті. 

Автор наголошує на тому, що крок Росії не став несподіваним, особливо після нещодавнього продовження санкцій саме через українське питання. «Аргументацію ми чули вже давно: таким способом Росія хоче захистити свій ринок від дешевих товарів з Європейського Союзу, які на нього потрапляли б через Україну. Це саме та реакція на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, на яку ми чекали», — зауважує автор. 

«Збитки для України становитимуть близько 1,5 мільярда доларів щороку, проте президент Петро Порошенко у Брюсселі заявив, що Україна готова до таких втрат. Схоже, обидві сторони вже прийняли цей напрям розвитку стосунків між країнами, тому зустріч в середу ввечері, яку Європейська Комісія назвала «останнім шансом», буде суто формальною», — резюмується у статті. 

Британське видання The Guardian обережно критикує заборону Комуністичної партії України через діяльність, що пов'язана із сепаратизмом. «Ще у травні в Україні був прийнятий контроверсійний закон про декомунізацію, згідно з яким заборонялась радянська символіка та поняття «комуніст». Тепер же після судової справи була заборонена діяльність Комуністичної партії України через діяльність, яка нібито підтримує сепаратизм та стимулює міжетнічну напругу». — йдеться у статті. 

Автор зауважує, посилаючись на висновки експертів з прав людини, що це рішення порушує право на свободу самовираження та участі у організаціях. У статті цитують Джона Далгусена із Amnesty International: «Цю заборону, звісно, можна трактувати як боротьбу із рештками радянського минулого. Проте насправді вона робить зовсім інше: слідкує саме тими драконівськими принципами, якими у Радянському Союзі боролись із дисидентами. Право на вільне вираження своїх думок, особливо таких, що не співпадають із владною лінією, — це саме одна із тих цінностей, за які боровся Євромайдан». 

Мелінда Харінг, головний редактор рубрики «Увага, Україна» на сайті Atlantic Council опублікувала новий допис про Національну поліцію України після виступу керівника поліції Хатії Деканоїдзе у цьому виданні. 

Пані Харінг зауважує, що українці потроху втрачають терпіння, оскільки не бачать реформ. «Але у сфері поліції помітні важливі зрушення. Після представлення нової патрульної служби у липні-2015 значно зріс рівень довіри до органів охорони порядку: від 6-7% до 86%», — наголосила вона у статті. 

Мелінда Харінг відзначає, що у цьому важливу роль зіграла сама Деканоїдзе. У статті вона називає її «заслуженим реформатором із Грузії, яка тепер робить важливу справу в Україні». 

Автор зауважила, що українська міліція славилась корупцією ще із часів здобуття незалежності, саме тому і мала такий низький рівень довіри. Розбудову мережі міст із патрульною поліцією пані Харінг називає «українською історією успіху», проте натякає, що число таких історій могло би бути і вищим. 

Відомий британський журналіст та письменник Пітер Померанцев після участі у конференції в Харкові написав для європейської редакції видання Politico статтю про це місто. Харків, за словами Померанцева, є «містом волоцюг та поетів». 

У Харкові, який знаходиться зовсім недалеко як від кордону із Росією, так і від зони АТО, сформувалась доволі унікальна соціальна атмосфера. Померанцев порівнює її із кар'єрою новобраного мера Харкова: «Геннадій «Гепа» Кернес був дрібним гангстером та шулером, а перетворився на політика на місцевій вершині. Він спочатку протистояв революції, потім втік до Росії, а звідти повернувся вже патріотом України. Опісля був підстрелений у спину та переобраний на посту мера. А харків'яни ж цю персону обрали». 

На думку Померанцева, нещодавні місцеві вибори у Харкові показали, що суспільство, хоч і прагне до оновлення, все ще тримається за старі цінності. «Але це — історична риса міста. Ще за імперських часів Харківський університет був джерелом українського романтизму, і це тоді, коли забороняли українську літературу. А коли був столицею УРСР, виховав ціле покоління інтелектуалів, які були провідниками пролетарської революції, проте потім були страчені, оскільки суперечили партійній лінії», — розвиває свою думку Померанцев. 

Сучасний Харків, на його думку, — «не стільки місце перетину біполярних історичних ліній, скільки хаотичний, неконтрольований набір міні-рухів, які тягнуть суспільство міста в різні сторони».