Цього позачергового розгляду питання на засіданні Нацради могло і не бути, якби 8 жовтня парламент ухвалив законопроекти з так званого «безвізового пакету».Однак з13 потрібних законів у цілому було ухвалено лише два, причому п’ять – у першомучитанні. Один відправлено на доопрацювання, три відкладено і ще два взагалі не потрапили до порядку денного.
Результати того голосування стали до певної міри несподіванкою.
Адже протягом останніх місяців українське керівництво неодноразово і публічно висловлювало рішучість виконати всі необхідні вимоги та якнайшвидше досягти безвізового режиму для громадян України. «Якщо ми обрали повноцінну інтеграцію до ЄС, а ми її дійсно обрали, то безвізовий діалог є лакмусовим папірцем усіх наших з вами дій на шляху до Європейського Союзу, – заявив у коментарі «Європейській правді» перед голосування 8 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Не підтримати закони, необхідні для запровадження безвізового режиму з ЄС, не виконати інші критерії – означає не підтримати волю українців, не виконати місію із наближення України до Європи».
Читайте також: Клімкін назвав термін та умови отримання Україною безвізового режиму з ЄС
При цьому українській стороні добре відомо, які саме кроки і як саме слід зробити. Вони прописані в офіційних документах, представники Євросоюзу неодноразово доносили відповідну інформацію до українського керівництва під час особистих зустрічей. Напередодні голосування 8 жовтня Представництво ЄС в Україні виступило з заявою, у якій ще раз наголосило на ключових для безвізового режиму вимогах. Зокрема, на необхідності забезпечення незалежності офісу актикорупційного прокурора. «Обґрунтовані занепокоєння, висловлені громадянським суспільством і експертами з приводу складу Відбіркового комітету до Антикорупційної прокуратури(щодо кандидатур від Генеральної прокуратури – Ред.), мають бути негайно вирішені. Незалежність офісу антикорупційного прокурора має бути і надалі гарантована. Також слід забезпечити чіткі критерії відбору персоналу такого органу та недискреційні правила призначення і звільнення його голови», – йдеться у заяві.
Зрештою,величезним мотивуючим чинником єзаплановане на грудень 2015 року оприлюдненнявисновкуЄврокомісіїщодовиконанняУкраїноюнеобхідних для отриманнябезвізового режиму умов. Якщовін буде позитивним,цестанеться, теоретично українцівже 2016 року зможутьподорожувати до Шенгенськоїзонибезвіз.
Однак виглядає, що поки що нічого з цього належним чином не спрацювало.
Читайте також: Президент анонсував засідання Нацради реформ із питань безвізового режиму з ЄС
«Таке враження, що відбувається зниження реальної політичної волі до досягнення результату, – прокоментував голосування 8 жовтня керівник Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. – Чим ближче ми до мети, тим більше зростає опір системи навіть у тих речах, де є можливість швидкого досягнення результату. Це змушує сумніватися у щирості намірів найвищих посадових осіб досягти результату до кінця року. Є всі підстави вважати, що і президент, і прем’єр все ж знають, без чого безвізового режиму не буде. І тому, наприклад, дивує внесений Кабміном проект змін до Трудового кодексу, який не досягає давно відомих всім цілей. Дивно відбувається комунікація з органами Європейського Союзу, які з намагаються підкоригувати ситуацію, підправити її в якихось критеріях, зокрема щодо антикорупційної прокуратури. З українського боку відчувається якась глухота. Іде свідомий зрив декількох суттєвих критеріїв Плану дій з візової лібералізації».
Однак шанси ще залишаються. Деякі експерти вважають, що наразі позитивна оцінка кроків України до безвізового режиму дуже залежить від готовності українського керівництва вжити швидких рішучих кроків з довиконання раніше погоджених з Єврокомісією пунктів. Під час згаданого засідання Національної ради реформ таку рішучість знову було задекларовано.
Як і президент Порошенко, голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський наголошує: Україні потрібно прозвітувати про виконання другої фази Плану дій з візової лібералізації у листопаді, щоб у ЄС був час вивчити надану йому інформацію і зробити в грудні висновок. Отож часу мало, а роботи багато.
«Ми як студенти, які відтягують приготування до іспиту на останню ніч перед ним», – іронізує голова парламентського Комітету з євроінтеграції Ірина Геращенко. Очікується, що необхідні законопроекти Верховна Рада розгляне в перший сесійний тиждень листопада. Своєю чергою президент Порошенко заявив, що протягом наступного місяця мають бути завершені всі процедури з обрання Антикорупційного прокурора.
Матеріал надано Вісником співпраці Україна-ЄС http://euukrainecoop.net/