На блокпостах по всій країні представники численних і різноманітних іракських служб безпеки вітають появу Росії як відповідь на власну неспроможність змінити баланс сил після 16 місяців боротьби проти джихадистів «Ісламської держави» («ІД») на північному заході Іраку. «США та їхня коаліція нічого не зробили», — заявляє поліцейський, який щойно місяць провів на фронті. «Нарешті в нас буде справжня коаліція, достатньо сильна для боротьби з «ІД».
Наприкінці вересня Ірак і Росія підписали угоду про обмін розвідувальними даними, що розлютило американців. Через кілька днів російські генерали разом із двома противниками США в регіоні — Іраном і Сирією — влаштували командний пункт у «Зеленій зоні» Багдада, де розміщене й американське посольство. Далі Росія випустила ракети з Каспійського моря через повітряний простір Іраку в напрямку Сирії. Прем’єр-міністр Іраку Гайдер аль-Абаді попросив Москву розширити повітряну кампанію за межі Сирії, щоб охопити й об’єкти «ІД» в його країні. Крім того, його сили хизуються російськими танками. Дехто з тамтешніх політиків навіть говорить про надання росіянам повітряної бази. «Нам потрібен повноцінний військовий союз», — каже один із керівників іракського безпекового відомства.
Читайте також: Сирійська політика Олланда: Скажи мені, хто твій ворог
США непокоїть те, що, попри сотні мільярдів доларів і тисячі втрачених американських життів, Росія знову може повернути собі в Іраку позиції, які мала ще в апогеї холодної війни. Хоча досі прем’єр-міністр Абаді, виштовханий на посаду Америкою торік, не виявляв непокори. За словами одного західного дипломата в Багдаді, вильоти іранської військової авіації через іракську територію на Сирію зменшилися від 20 за день до кількох. Але погроза Абаді звернутися до росіян укупі з неспроможністю зробити хоч щось для обіцяної боротьби з корупцією спонукає деякі західні країни зайнятися пошуками альтернативних лідерів.
Заповнити вакуум
Люди прем’єра Абаді, як вони самі кажуть, не в тому становищі, щоб перебирати. Ірак витрачає чверть бюджету на боротьбу проти «ІД», навіть попри збільшення дефіциту через падіння цін на нафту. Випущені на початку цього року й розміщені за кордоном облігації не привабили покупців, дарма що за ними пропонували 11%. І хоча Америка твердить, що націлена на «розгром і знищення» «ІД» (за словами Барака Обами), іракці підозрюють, що вона просто планує стримувати «халіфат», а не відвойовувати захоплені ним території. Це означатиме постійний розкол країни.
Зі своєї слабкої позиції Абаді намагається зіштовхнути західну коаліцію з потенційною російською. Американська допомога його країні була урізана більш ніж на 80% порівняно з 2007 роком, коли там дислокувалося чимало військових США для боротьби з попередницею «ІД» в Іраку — «Аль-Каїдою». А через обмежені ресурси іракський уряд забезпечує свої сили зброєю із запізненням і в недостатній кількості. «Ми сподівалися, що міжнародна коаліція та американці перекинуть сюди потужні повітряні сили для захисту наших військових, — сказав Абаді, — але їх не отримали».
Цілком можливо, що ризик, на який пішов іракський прем’єр, уже виправдовує себе. Схоже, що загроза посилення ролі Росії в Іраку змусила Америку заворушитися. Останніми днями коаліція посилила удари по Ер-Рамаді та Байджі, даючи іракським силам час на підготовку до свіжого наступу на позиції «ІД». За словами одного американського чиновника, «Ісламська держава» ще ніколи не зазнавала таких численних атак.
Читайте також: Справа «Містралів»: Франція грюкає кулаком по столу
Але тут криється й небезпека. У регіоні можуть загостритись і стати масштабнішими міжконфесійні проблеми. Іракські карикатуристи зображують Путіна шиїтським народним героєм, який виводить регіональні шиїтські сили (зараз на чолі з Іраном) на світову арену. Тим часом сунітські держави досі, хоч і з неохотою, тримаються Америки, незважаючи на ядерну угоду Обами з Іраном. Після кількамісячного чекання частина сирійських повстанців отримала нарешті американську зброю (нібито для боротьби проти «ІД», а не сирійського режиму). В Іраку Америка знову озброює і навчає тисячі представників місцевих племен, створюючи сунітський фланг фронту боротьби проти «ІД», який очолює Іран. На вулицях і в парламенті деякі суніти так само гаряче засуджують повернення Росії до Іраку, як шиїти вітають його. Є карикатура, яка стисло висловлює реакцію «Ісламської держави»: «Поверніть американські бомби й позбавте нас російських!».
Проте не всі суніти й шиїти займають настільки радикальні позиції. Ополченці, лояльні до впливового духовного лідера шиїтів Муктади аль-Садра, заявили, що воюватимуть і проти росіян так само затято, як колись проти американців. А суніти, які сподіваються повернутися до Мосула (другого за величиною міста Іраку, яке зараз окуповане «ІД»), сумніваються, що Обама зможе виконати обіцяне. «Щоб відвоювати Мосул, нам будуть потрібні росіяни», — каже суніт Мішан аль-Джаббурі, військово-політичний лідер, який устиг недовго побути мером міста.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com