Agence France-Press пише про призначення «суперечливого російського політика» Марії Гайдар на посаду заступника голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі.
«Гайдар, відому як опонента режиму Владіміра Путіна, різко розкритикували після її призначення – в основному через її попередню заяву, що півострів Крим в Чорному морі, довкола якого не вщухають суперечки, належить Росії», – йдеться у статті.
«Крим де-факто належить нам (Росії – Ред. ) … і неможливо повернути його (Україні – Ред.)», – цитують у публікації нині вже українську чиновницю.
Також Agence France-Press підкреслює, що Гайдар «неохоче засуджує» російське військове втручання в Україну.
Марія Гайдар з іншими російськими ліберальними політиками (зліва направо) Алєксандром Бялко, Борісом Нємцовим, Нікітою Бєлих та Владіміром Рижковим під час святкування Дня прапора у Москві 22 серпня 2007 року
Разом з тим у статті стверджують, що президент України Петро Порошенко «шокував багатьох», призначивши Саакашвілі на посаду очільника Одещини.
«Однак Саакашвілі злетів на вершину суспільних рейтингів України після того, як публічно дав прочухана і звільнив чиновників сил безпеки та митниці, яких вже давно підозрюють в масштабному хабарництві», – резюмували у статті.
Читайте також: Фонд помічниці Саакашвілі відмовився від грошей Путіна
Видання The Foreign Policy пише про те, що після призначення на посаду Саакашвілі наполегливо працює, щоб сформувати собі репутацію безкомпромісного борця із корупцією на Одещині. У статті зазначають, що низка особливостей, притаманних регіону, може завадити колишньому грузинському лідеру виконати заявлену місію. Зокрема, йдеться про людей, які вже давно захопили владу в Одесі в свої руки, та про самих одеситів, які не бажають, щоб ними керували з Києва.
«Одеські політики припускають, що на Саакашвілі очікує крутий підйом вгору. Партія екс-президента Віктора Януковича керувала містом протягом багатьох років, і його послідовники досі тримають все під контролем», – йдеться у публікації.
Зокрема, The Foreign Policy пише про «одного із найвпливовіших» у місті людей – «відомого прихильника місцевого російського націоналістичного руху» Сергія Ківалова, який попри це був обраний до українського парламенту.
«Він досі здійснює значний вплив на своїх прихильників в Одесі зі свого офісу в Києві», – зазначають у статті.
Крім того, The Foreign Policy наголошує, що мер Одеси – Геннадій Труханов, «повсюди відомий як «Гена Капітан», має «прізвисько, яке, судячи з усього, вказує на його (Труханова – Ред.) минуле в ролі місцевого рекетира».
«На відміну від Саакашвілі, який був призначений на посаду президентом, Труханов був обраний», – пише видання.
«Призначення Саакашвілі, звичайно, є чудовим способом привернути увагу зовнішнього світу до міста. Але якщо взяти до уваги історію Одеси, місто буде робити все можливе, щоб відмахнутися від колишнього президента Грузії і продовжувати свою справу», – резюмує The Foreign Policy.
Читайте такоож: Саакашвілі звинуватив Коломойського у корупції та погрозах
Вимагаючи від України швидкого впровадження децентралізації, Захід не усвідомлює, що йде на поступки Москві, не отримуючи жодних гарантій миру на Донбасі. Про це йдеться у статті, оприлюдненій на сайті Atlantic Council.
Автор публікації стверджує, що є щонайменше чотири причини того, чому західні лідери наполягають на термінових змінах.
«По-перше, Москві вдалося переконати західні капітали, що беруть участь в мирних переговорах, в першу чергу Берлін, що децентралізація і особливий статус для Донбасу є ключовими кроками у напрямку деескалації», – йдеться у статті.
Автор наголошує, що Росії вдалося залякати західних лідерів подальшим посиленням протистояння. Разом з тим Захід не розробив чіткого плану на випадок провалу Мінських угод і не має потужних важелів впливу на Москву, тож просто намагається натиснути на Київ.
«По-четверте, ЄС і США вважають децентралізацію частиною реформ, необхідних, щоб наблизити Україну до європейських стандартів і знизити політичне напруження між регіонами, значення якого сильно перебільшує російська пропаганда», – зазначають у публікації.
Разом з тим автор наголошує, що за нинішніх умов децентралізація може лише підвищити ризики сепаратизму в Україні, а жодних гарантів припинення конфлікту на Донбасі Росія не дає.
«Україні буде вигідна децентралізація лише після впровадження основних антикорупційних реформ, стабілізації економіки і подолання загрози самому існуванню країни. В ідеалі – після вступу України до ЄС. У нинішніх умовах децентралізація послабить центральну владу і зробить Україну більш вразливою для російських загроз», – резюмують в статті.
Читайте також: Децентралізація: не те вирішення не тієї проблеми
Видання The Washington Post пише про те, що запропонована деякими експертами ідея щодо того, що Україна повинна стати буферною зоною між НАТО та Росією, є невдалою.
На думку автора, таке «рішення» залишить Україні не значні шанси на зміни, а Захід зможе впродовж десятиліть займатися демагогією, закриваючи очі на конфлікт.
«Статус буферної держави між двома суперниками не обов’язково одразу призведе до знищення країни, але…, швидше за все, зробить її полем територіальних суперечок протягом кількох поколінь – і це реальний шлях до загибелі держави… Буферні держави перебувають у вічній боротьбі», – пише The Washington Post.
«Навіть побіжний екскурс в історію демонструє, що буферний статус держави не вирішує геополітичної кризи. Лише згадаймо про негаразди, які довелося пережити державам на зразок Польщі чи Афганістану протягом всієї своєї історії, щоб зрозуміти хиткість такого становища. Держави, які натомість врегулювали свої територіальні конфлікти, ступили на шлях довгострокового миру і стабільності», – зазначає автор публікації.
Видання The New York Times пише про те, що через рік після початку війни на Донбасі військові ЗС РФ, дислоковані на російській території поблизу українського кордону, «перестали маскувати свою діяльність».
У статті зазначають, що в невеликих російських селах Головінка та Кузьмінка розгорнули значні військові потужності, і тепер ці населені пункти «переповнені солдатами та важким озброєнням».
«Торік Міністерство оборони Росії назвало військову активність вздовж кордону (з Україною – Ред.) військовими навчаннями, і періодично оголошувало про відведення потужностей після завершення навчань. Тим не менш, значна присутність армії, яку не можна легко замаскувати, здається, тепер є постійною», – наголошують у публікації.
«Сполучені Штати оприлюднили супутникові знімки самохідних гаубиць по один бік кордону, а потім по інший, а європейські спостерігачі стверджують, що щоночі бачать докази перекидання важкого озброєння з РФ в південно-східну Україну», – підкреслює The New York Times, додавши, що російська сторона в свою чергу наполягає, що не постачає військових і озброєння в зону бойових дій.