Молоді й люті

Світ
28 Березня 2015, 23:22

Перше, що спадає на дум­­ку, коли чуєш слова «правий євроскептик», – це літній буркотливий ксенофоб. Але реальність, м’яко кажучи, інша.

Візьмімо крайню праву партію із Греції «Золотий світанок». На виборах у січні найактивнішими її прихильниками була молодь у віковій категорії 18–24 ро­­ки (8,4% відповідної групи). П’я­­та частина угорців від 18 до 33 готова підтримати ультраправу пар­­тію «Йоббік». Іще одна популістська політсила «Альтернати­­ва для Німеччини» найбільший успіх має у виборців до 30. Серед нідерландців до 35 років, які планують іти на вибори, 24% проголосували б за євроскептичну Партію свободи. Французька молодь віддає перевагу Марін Ле Пен, якщо порівнювати із президентом Франсуа Олландом.

Чому такі партії приваблюють політично незаангажовану молодь? Можливо, тому що саме по цих людях найболючіше вдарила економічна рецесія. Чиста зайнятість у країнах єврозони зменшилась у 2008–2013 роках на 6 млн місць; половину безробітних становлять громадяни віком до 25 років. На Півдні Європи молодіжне безробіття набуло жахливих масштабів. А ті, хто працює, мають низькооплачувану роботу і часто неповний тиждень.

Інституції на кшталт Європейського Союзу легко викликають невдоволення молодих людей. Європейці, народжені після 1980 року, дещо частіше схильні асоціювати ЄС із марнотратст­вом та бюрократією. Юнаки та дівчата віддають перевагу ініціативам знизу, вважає Гіларі Пілкінґтон, координаторка фінансованого ЄС проекту, який займається дослідженнями молоді, і саме це, схоже, пропонують популістські партії. «Золотий світанок» добре помітний вуличною активністю на кшталт дошкуляння мігрантам або роздачі грекам харчових продуктів.

Євроскептичні політсили всі­­ляко намагаються здобути прихильність молоді. Їхні моло­діж­­ні відділення проводять дебати, літні табори та музичні фестивалі. У «Йоббіку» створи­­ли цілу субкуль­­туру з модними бренда­­ми й патріотичними рок-гур­тами. Німе­цька Націонал-демо­к­­ра­тич­­на пар­­тія роздає в школах тисячі ком­пакт-дисків із пропагандистсь­­кими матеріалами.

Крайні праві політсили зай­няли також позиції в інтернеті, де «висять» підлітки. Лідер Партії свободи Герт Вільдерс має більшу аудиторію в Twitter, ніж нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте. «Альтернатива для Німеччини» дістає більше лайків у Facebook за християнських демократів, що при владі. Якщо майбутнє Європи бачиться таким, час починати хвилюватися.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com

Автор:
The Economist