Стівен Пайфер: «Деякі країни-члени НАТО готові надати Україні військову допомогу. Однак ініціатива має іти від США»

Політика
4 Лютого 2015, 17:03

1 лютого три авторитетні американські аналітичні центри – Atlantic Council, Brookings Institution і Chicago Council on Global Affairs – презентували спільний звіт «Зберегти незалежність України, протистояти російській агресії: що мають зробити США і НАТО». У ньому йдеться про посилення американської допомоги України. Висновки експертів ґрунтуються, зокрема, на результатах зустрічей з високопосадовцями НАТО у штаб-квартирі Альянсу, дискусіях з лідерами громадянського суспільства та військовими в Києві, і зустрічі з командувачем АТО і його штабом у Краматорську, що відбулися 12-16 січня. Автори звіту рекомендують Адміністрації та Конгресу невідкладно погодити та виділити $1 млрд допомоги для посилення оборонних і стримувальних спроможностей Києва в 2015 році, і з подальшими  мільярдними траншами на 2016 і 2017 роки.

Також вони рекомендують виділити Києву нелетальну допомогу, зокрема контрбатарейні радари, що можуть виявляти позиції, з яких проводяться артобстріли, у радіусі 30-40 км (це дозволить ЗСУ виявляти порушників режиму перемир’я і прицільно знищувати зброю противника, яка зумовлює близько 70% смертей від артобстрілів); безпілотники, що працюватимуть на середній висоті і дальності, та електронні засобі захисту для них; обладнання для безпечної комунікації на фронті; броньовані джипи для забезпечення мобільного, швидкого і надійного пересування українських військових; медичне обладнання і мобільні польові госпіталі. На додачу до цієї нелетальної допомоги, експерти радять американському уряду негайно змінити політику заборони надання Україні летальної зброї і дозволити виділення оборонного озброєння, зокрема легкої протитанкової зброї. Наразі забезпечення нею українських військових недостатнє, а Росія тим часом перекидає багато танків та БТРів на Донбас.

Якщо ЗСУ матимуть ефективну протитанкову зброю, противник нестиме значно важчі втрати у наступальних операціях, а це своєю чергою можливо стримає подальші наступальні операції російських сил. Зважаючи на складність нинішньої ситуації в Східній Україні, деякі експерти побоюються, що нова хвиля наступу може розпочатися навесні, у квітні-травні, тож автори звіту рекомендують американським урядовцям виділити військове обладнання для України з американських запасів, а кошти з фонду допомоги спрямувати на поповнення складів США, йдеться у звіті.

Тиждень поспілкувався зі Стівеном Пайфером, одним із авторів звіту, старшим радником Brookings і колишнім послом США до України, про реальні шанси виділення такої допомоги Україні, критику ініціативи з боку Німеччини, і про те, які країни-члени НАТО готові допомогти Україні зброєю.

Тиждень.ua: У своєму звіті ви рекомендуєте урядові США збільшити воєнну допомогу Україні, зокрема надати летальну зброю. Які шанси, що це дійсно станеться? Остаточне рішення за Бараком Обамою?

У звіті ми рекомендуємо виділити значний обсяг військової допомоги України, частина якої буде у формі оборонної зброї. Але  більшість – нелетальна військова допомога.  

Врешті рішення за президентом. Але ми мали можливість поспілкуватися з високо посадовцями у Державному департаменті США та Пентагоні. Вони побачили наш звіт і рекомендації і сказали, що вони на часі. У мене склалося враження, що це питання обговорюється у американському уряді на тому рівні, якого ще не було кілька місяців тому. Однак я не можу сказати, наскільки швидко воно може бути прийняте.

Читайте також: Борис Філатов: «Виплати за затриманих найманців – це був своєрідний тролінг»

У.Т.: Чи бачите тепер, з огляду за ескалацію агресії, загальну зміну в поглядах на Росію та Україну в американському політичному істеблішменті?

У вересні-жовтні ще була надія на дотримання мінських домовленостей. До середини січня її не стало, натомість за підтримки Росії активізувалися сепаратисти – як видно з донецького аеропорту, Дебальцевого. Крім того росіяни підписалися під мінським протоколом п’ять місяців тому, але досі не виконали жодної з його умов.

У.Т.: Наскільки серйозна, довгострокова ця зміна у поглядах США на російську загрозу?

Наразі на погляди у США найсерйозніше впливає поведінка Росії. Якщо поглянути на кілька останніх місяців, серйозних зусиль з боку Росії із залучення до діалогу для стабілізації перемир’я чи досягнення якогось вирішення ситуації не видно. Вона однозначно не скористалася своїм впливом на лідерів сепаратистів, щоб підштовхнути їх до пошуку рішення, як видно з доповіді голови ОБСЄ за результатами переговорів у Мінську 31 січня. Замість виведення військової техніки останні два місяці спостерігається серйозне збільшення її потоку з Росії до України, як свідчать звіти України і НАТО. Саме дії Росії формують ставлення до нинішньої ситуації  у світі.

Мета нашого звіту полягала не в тому, аби закликати до повноцінної війни. Ми хотіли сказати, що допомога українській армії, в результаті якої зросла б ціна агресії для Росії, могла б змінити принцип розрахунків у Кремлі і змусити росіян до серйозних переговорів. Ми не можемо гарантувати, що так і буде, але є шанс, що такий варіант може змінити ситуацію на краще.

У.Т.: Завтра до України прилітає Держсекретар США Джон Керрі. Він буде говорити з українськими лідерами про військову допомогу, зокрема летальну? Чи залежить позитивне рішення щодо цього (якщо воно буде) від реформ в Україні, зокрема у військовому секторі?

Зважаючи на інтенсивність дебатів навколо цього питання, що зараз відбуваються у американському уряді, я здивувався б, якби таке рішення було прийнято ще до візиту Керрі до Києва.

Читайте також: Роман Романов: «За друге півріччя 2014-го ми поставили у військо більше зброї, ніж за всі роки існування Укроборонпрому»

А що стосується реформ – ми рекомендували у звіті надати американську військову допомогу українським збройним силам, а не добровольчим батальйонам. Крім того, ми рекомендували (в якості умови, яку Україна мала б виконати для отримання такої допомоги), щоб Київ розробив і втілив план інтеграції добровольчих батальйонів у регулярні ЗС чи Національну гвардію. Адже наразі ми чуємо, що координація між українською армією і добровольчими батальйонами недостатня. А це не найрозумніший спосіб ведення воєнної операції.  

У.Т.: У звіті ви закликаєте надати Україні військову допомогу і США, і інших країн-членів НАТО. Невдовзі після публікації Вашого звіту і активізації розмов про це у медіа-просторі, німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр рішуче заявив, що ніякого рішення нинішнього конфлікту, окрім дипломатичного, немає, і закликав США не надавати летальну зброю Україні. Чи може це вилитися у напруження між США і Німеччиною?

По-перше, погоджуся з міністром Штайнмаєром: рішення має бути дипломатичне. Проблема зараз в тому, що Росія обирає воєнне рішення. Ми розглядаємо свої рекомендації не як інструмент, що дозволить Україні перемогти російську армію. Ми не маємо можливості надати таку допомогу Україні. Тут скоріше йдеться про те, щоб військова агресія Росії стала настільки дорогою для неї, що змусила б Москву сісти за стіл переговорів.  Я гадаю, що Штайнмаєр не погодився б зі способами досягнення цього, які рекомендуємо ми. Але мета у всіх нас однакова: вийти на шлях  пошуку дипломатичного рішення. 

Ми говорили про це, коли мали зустрічі в НАТО у січні, і деякі країни-члени НАТО, на нашу думку, готові надати Україні військову допомогу. Ангела Меркель дуже чітко сказала, що Німеччини серед них не буде. Але можуть бути інші. Однак ініціатива має надходити зі США, тобто перший крок має зробити Вашингтон.

Читайте також: Лише молоді офіцери радикально змінять Збройні сили України

Але навіть ті країни, які не готові надати Україні військову допомогу, усвідомлюють. що ситуація і дії Росії та підтримуваних нею сепаратистів у Східній Україні погіршується.

У.Т.: А які це країни НАТО, що готові надати військову допомогу?  

З огляду на наші розмови в Брюсселі (там знаходиться штаб-квартира НАТО – Ред.), ми вважаємо, що країни на кшталт Польщі, балтійських країн, Канади і, можливо, Великої Британії можуть бути готові надати Україні оборонну зброю. Але вони можуть зробити це тільки за лідерства США.