До крайнощів цього разу знову не дійде, – гарантією залишається вага російського лоббі. Його достатня ефективність досі забезпечена рублем, навіть в своєму нинішньому принизливому стані.
Зимова сесія ПАРЄ, що триватиме в Страсбурзі з 26 по 30 січня, вже встигла привернути увагу не тільки позаплановим розглядом ситуації довкола теракту в Парижі чи очікуваним питанням переселенців в Україні. Тижневе засідання стане показником того, наскільки Росія реально захоче повернутися до правил міжнародного права, хоча б у перспективі. Вірогідніше за все, ніяк не захоче.
Одна з набільших делегацій у ПАРЄ – 20 російських депутатів і сенаторів – прибула до Франції в критичний момент, коли більшість Асамблеї відверто налаштована не підтверджувати їхні повноваження взагалі. Особливо після Маріуполя, Волновахи, Донецька і попри миттєве ідеологічне реагування Кремля. Напередодні сесії делегацію було посилено політичними важковаговиками – спікером Держдуми РФ Сергієм Наришкіним і віце-спікером, заступником секретаря Держради партії "Єдина Росія" Сергієм Железняком, відомого зверненнями до "героїчного народу Новоросії". З українського боку, постійну делегацію при ПАРЄ очолив народний депутат і в минулому журналіст Володимир Ар'єв.
Залучення керівництва Думи було сприйняте в Страсбурзі однозначно, як тиск на найстарішу міжнародну парламентську інституцію. Цілком логічно – днями Наришкін відкрито виступив з ультимативними заявами про можливість призупинення діяльності Росії в ПАРЄ щонайменше на рік. Спікер пообіцяв переорієнтуватися з ПАРЄ на "більш практичну" ПА ОБСЄ, якщо росіян знову образять і повністю (або навіть частково) позбавлять основних повноважань на 2015-й. А ще попередив всерйоз подумати про вихід Росії з Ради Європи.
Як відомо, в квітні 2014 року російська делегація вже вдавалася до подібного демаршу, демонстративно залишивши пленарну сесію. Причиною стало часткове обмеження її повноважень через анексію Криму. Внаслідок цього депутатів залишили без права голосу в ПАРЄ, а також без можливості брати участь у керівних органах і монторинговій діяльності. Статус Росії тимчасово змінився – з активного членства на пасивне.
Читайте також: Останні події в Україні: загрози функціонуванню демократичних інститутів (резолюція ПАРЄ, повний текст)
Сьогодні Асамблея має або підтвердити свою принциповість і залишити обструкцію щодо Росії без змін. Або – піддатися на шантаж Москви, пом'якшити позицію і фактично визнати свою неправоту у засудженні анексії. Тобто, проковтнути ігнорування Держдумою її вимог.
Тож, як розвиватимуться події у Страсбурзі цими днями? Ось ймовірний сценарій розвитку подій.
26 січня, понеділок. Президент ПАРЄ Анн Брассер відкриє зимову пленарну сесію – одну з чотирьох на рік. Саме у перший день Асамблея має підтвердити повноваження делегацій 47 країн-членів. ПАРЄ повинна автоматично реабілітувати обмежених у правах, якщо проти не виступить певна кількість депутатів Асамблеї. Згідно регламенту, протест мають заявити щонайменше тридцять депутатів від п'яти країн-членів – тоді сесія обговорить їхні контраргументи. Тиждень тому делегати від Генеральних Штатів Нідерландів публічно пообіцяли оскаржити амністію для росіян, для цього вони підготували від імені себе і колег проект відповідної резолюції.
27 січня, вівторок. Далі головуючий зобов'язаний відправити голландські застереження на розгляд одного з комітетів ПАРЄ. Від вибору залежить рішення Асамблеї. Було б краще, якби проект потрапив до Моніторингового комітету, де українські позиції традиційно міцні. Росіяни лобіюватимуть, щоб проект потрапив до Комітету з політичних питань або міграційного Комітету, де розстановка сил більше на їхню користь… У вівторок перед відльотом зі Страсбурга до Москви Сергій Наришкін проведе прес-конференцію і знову повторить погрози.
28 січня, середа. За кулісами розгорнеться справжня дипломатична бійка. Обраний комітет збере і узагальнить поправки до антиросійської резолюції. Багато залежатиме від доповідача, що готуватиме остаточний варіант резолюції. У його силах внести до тексту оманливу рекомендацію ратифікувати повноваження у повному обсязі – але виключно заради "збереження діалогу" чи через "непродуктивність санкцій". Диявол, як завжди, криється у деталях.
29 січня, четвер. Україна теж не стане мовчати – тепер її черга внести поправки. Як тільки текст буде завершено, документ внесуть до зали на голосування. Настане момент істини. Очікується, на підтримку росіян голосуватиме чимало депутатів ПАРЄ. Традиційно – більшість політичних фракцій соціалістів і "об'єднаних європейських лівих". Прогнозовано – представники Сербії, Угорщини, Азербайджана. Сусіди підрахували, що русофіли знайдуться навіть в українській делегації (чи не заступника керівника делегації Юлію Льовочкіну мали на увазі?). Звичну солідарність висловили б вірмени. Хоча… нещодавна трагедія з розстрілом вірменської родини російським військовим, що викликало ланцюг масових антиросійських виступів у Вірменії, внесе корективи.
Читайте також: Росія може втратити голос в ПАРЄ, якщо не звільнить Савченко – адвокат
30 січня, п'ятниця. Тим не менш, під час голосування статус-кво в ПАРЄ буде, наймовірніше, збережений – санкції стосовно Росії посилені не будуть. І справа тут не в ілюзорності повної міжнародної ізоляції Москви або в її погрозах забрати свій фінансовий внесок з бюджету Асамблеї. Останнє юридично неможливо, поки існує єдиний внесок до РЄ з урахуванням його робочих органів. Росія може дозволити собі вийти з Ради Європи хоч зараз. Сьогодні це тільки зекономить їй кошти в скрутний час і зруйнує ще один важель європейського тиску.
Насолода імперських ігор полягає в іншому, а саме – в задоволенні комплексу неповноцінності російських вигнанців. Москва вкотре змусить світ раховутися з собою, поки вона вчергове ламатиме Європу через коліно, а в Україні триватимуть дні національної жалоби. Тим часом, ПАРЄ не вистачить рішучості викинути Росію з кола цивілізованих депутатів.
У сухому залишку всі формальності з боку Асамблеї будуть виконані. Три дні під стінами ПАРЄ стоятиме демонстрація українців на підтримку народного депутата України Надії Савченко (як так само колись протестували грузини і чеченці). Президент ПАРЄ Анн Брассер письмово попросила Держдуму звільнити її з-під варти не тільки як захопленого військового льотчика, але як члена постійної делегації України в ПАРЄ. І знову Росія ігноруватиме прохання надати полоненій міжнародний імунітет…
Пленарна сесія також обіцяно проаналізує стан з українськими переселенцями і ухвалить шаблонну аморфну резолюцію щодо 700 тисяч примусових мігрантів з Криму і Донбасу. Європейці досі бачать проблему через систему загальних принципів порушення прав і свобод людини, ніж через розуміння завтрашніх перспектив сплеску міграції в країни ЄС із України.
Але ніхто не поставить всерйоз питання про ефективність подібних міжнародних структур, як ПАРЄ. Бюрократія як явище залишається безсмертною. Тому у плани ПАРЄ не входить послаблення самої себе через черговий водорозділ. Занадто багато в світі міжнародних переговорних майданчиків, занадто висока конкуренція серед них. Тож краще зберегти гарне бюрократичне обличчя при поганій грі.