Дослідження Космосу – серйозна наукова справа. Однак іще від 1950-х років вона незмінно супроводжувалася неабияким пафосом і піаром. Два роки тому земляни, затамувавши подих, спостерігали, як марсохід із ядерною батареєю та лазерною системою пролетів крізь атмосферу Марса, а відтак «авіакран» із ракетою-носієм м’яко посадив його на поверхню червоної планети. З огляду на відстань між Марсом та Землею науковцям місії довелося чекати сім нестерпних хвилин, поки дійде сигнал і вони дізнаються, чи витримав апарат подорож. Завдяки організованій NASA прямій трансляції за їхнім нервовим очікуванням спостерігали всі охочі. Коли нарешті стало відомо про успішну посадку, вчені верещали, обіймались і курили.
Новим захопливим шоу, що потішило нас цього тижня, слід завдячувати Європейському космічному агентству (ЄКА). Протягом 10 років космічний апарат Rosetta кружляв у Сонячній системі: тричі проминув Землю, один раз – Марс, двічі перетнув пояс астероїдів, а затим був переведений у сплячий режим і дрейфував у холодній порожнечі неподалік Юпітера. І ось у серпні 2014 року він нарешті наблизився до комети 67P/Чурюмова – Герасименко (завширшки 4 км). Цілий рік дорогою до Сонця вона кататиме Rosetta на своїй орбіті.
У цій подорожі апарат має попутника. 12 листопада о 8:35 за Гринвічем він запустив зонд Philae (посадковий модуль завбільшки з пральну машину), що почав обережно опускатися на поверхню комети, добре полоскотавши нерви науковцям. Сім із половиною годин потому з’явилися дані про приземлення Philae, щоправда, не було відомо, наскільки воно безпечне.
Успішна посадка Philae – це перший десант людства (чи радше його роботизованих посланців) на кометі. Таким чином, налічується вже сім тіл, на яких її здійснено. Окрім комети йдеться про дві планети: Венеру та Марс; два супутники: Місяць (Землі) й Титан (Сатурна); два астероїди: Ерос та Ітокава.
Дослідники почуваються досить упевнено, відправляючи зонди до великих об’єктів на кшталт планет або супутників, що мають такі переваги, як атмосфера, котра амортизує посадку, а також гравітація, що утримує зонд, коли він досягнув поверхні небесного тіла. Комети такими перевагами похвалитися не можуть, що значно ускладнює справу.
Спеціалісти місії поступово віддаляли Philae від Rosetta зі швидкістю приблизно 80 см/с, а відтак зонд вільно дрейфував у бік комети під дією її незначної гравітації. Забезпечити посадку зонда на відносно гладенькій ділянці поверхні 67P/, обраній науковцями ЄКА, було непросто. Philae не міг контролювати цього процесу, а отже, все залежало від того, наскільки точно Rosetta його запустить. У результаті – майже точне приземлення в наміченій ділянці.
Справа ускладнилася, щойно Philae опинився на поверхні небесного тіла. Гравітація там така незначна, що навіть найменший поштовх може відправити зонд назад у Космос. Гарпуни, які мали закріпити останній на поверхні, не вистрілили. Оператори місії не знають чому. На їхню думку, без випущених гарпунів гнучкі опори посадкового модуля головним чином поглинули енергію удару, однак для запобігання підскакуванням зонда цього замало.
Зонд справді підскочив, судячи з усього – двічі. Однак навіть без гарпунів гвинтова система, якою оснащені його опори, може забезпечувати закріплення. Щоправда, на момент написання цієї статті не було достеменно відомо, чи вдалося запустити цю систему, а отже, чи надійно Philae закріпився на поверхні комети*. ЄКА лише розповідає про «успішність» місії та про безліч наукових даних, які вже вдалось отримати.
Це добре, адже місія Philae зводиться не лише до експериментів із ризикованими дослідженнями космічного простору. Зонд має пробурити поверхню комети, взяти зразки порід із її горішніх шарів і спробувати визначити їх склад: чи це суміш каменю та криги, а також газу, а чи, можливо, нещільне скупчення уламків каміння, що тримається купи завдяки гравітації?
Таємниці комет
Комети цікаві дослідникам тим, що вони є закам’янілими рештками процесу формування Сонячної системи 4,6 млрд років тому. А отже, можуть розповісти нам, як вона утворилася. Наприклад, за однією з теорій, завдяки зіткненням із кометами на молодій іще Землі з’явилася вода. За другою, комети – джерело молекул, що містять атоми вуглецю. З них утворилися ранні форми життя. Rosetta й Philae оснащені приладами, які мають розкрити ці таємниці. Отож-бо десятиліття тривожного інженерного проектування й конструювання позаду. Тепер починається справжня наука.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com
