Постраждалі внаслідок сутичок
Найбільше журналістів постраждало 30 листопада, під час розгону мітингувальників на Майдані Незалежності, та 1 грудня, під час сутичок біля будівлі Адміністрації президента. Унаслідок інцидентів постраждало майже півсотні журналістів, як українських так і закордонних медіа. При цьому більшість медійників отримали травми й ушкодження від дій спецзагону міліції «Беркут».
Унаслідок сутичок на Банковій постраждала і журналістка "Українського тижня" Валерія Бурлакова.
Наразі прокуратура Києва проводить розслідування за зверненнями представників мас-медіа.
Станом на 10 грудня відкрито 19 кримінальних проваджень (серед них – 18 українських співробітників і один журналіст з Польщі) на підставі заяв, що їх подали постраждалі журналісти до органів правопорядку.
Проте журналісти і самі опиняються під арештом.
Так 4 грудня прокуратура Києва порушила кримінальне провадження за фактом побиття дніпропетровського журналіста, співзасновника газети «Лица» Валерія Гарагуца. А згодом Шевченківський райсуд міста Києва на два місяці арештував Гарагуцу, якому інкримінують участь у масових заворушеннях біля Адміністрації Президента 1 грудня.
А 6 грудня Шевченківський районний суд міста Києва арештував журналіста й активіста Дорожнього контролю Андрія Дзиндзя на два місяці в рамках розслідування сутичок біля Адміністрації президента 1 грудня. Йому інкримінують ч. 3 ст. 286 ККУ (незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілим).
Тим часом у Житомирі вдруге напали на редактора газети «20 хвилин» Влада Пучича, який є одним з організаторів місцевого євромайдану у місті.
Напади на офіси
Схоже, боротися боротися вирішили не лише з окремими журналістами, а зі ЗМІ в цілому.
Вчора по вул. Турівській, 19-Б, де розташовані офіси інтернет-видання «Цензор.нет» та інтернет-каналу INTV, провели обшук.
Нападники забрали всі сервери, що містять бази даних ЗМІ і підключення до Інтернету.
У "Вечірніх вістей" також було вилучено деякі документи.
Вчора також до будівлі заводу «Ленінська кузня», де розміщено офіс 5-го каналу, двічі за вечір намагалися пройти близько двох десятків невідомих чоловіків.
«Вони переконують охорону, що прийшли на захист каналу. Проте з-поміж них є люди напідпитку», – написав головний редактор 5-го каналу Володимир Мжельський.
Атаки на сайти ЗМІ й перебої у трансляціях
Найбільше у кібервійні проти Майдану постраждали непідконтрольні владі електронні ЗМІ.
Як відомо, ще до Євромайдану в інтернеті з’явився ресурс «Українська кривда», яка хоч і не стала помітним для суспільства явищем і її обговорювали переважно у вузькому колі політичних журналістів, піарників та політтехнологів.
Атака на сайт «Української правди» сталася 24 листопада. Якщо сайт і працював, то у дуже непринадному, деформованому вигляді зі зламаними акаунтами блогерів.
Наступні дні «Українська правда» також працювала із перебоями.
25 листопада в мережі, зокрема через так званих інсайдерів, почали активно світити іншу Українську Правду – інформаційну агенцією за адресою http://ukrpravda.ua/ з метатегом «Новостной портал». Ініціатори не забули розмістити на сайті документи, які начебто підтверджують їхні права на назву та діяльність.
26 листопада зламали інформаційний сайт Цензор. "Сервери Цензора зламані, вся інформація знищена", – зазначив він. Проте вже наступного дня вдалося відновити роботу.
Проте згодом хакерські атаки на інтернет-портали й видання посилились. Відтак атак зазнали, Hromadske.tv, LB.ua, Ukr.net, сайт 5-го каналу,«Радіо Свобода», «Тема».
Із сайту ZN.ua протягом 2 грудня хакери намагалися видалити всі новини, починаючи з 29 листопада – дня непідписання Україною угоди про асоціацію з ЄС.
Потужним хакерським атакам піддався сайт «Тиждень.ua». «Спроби хакерів атакувати наш сайт почалися із суботи, 30 листопада. Досі нам вдавалося зводити до мінімуму шкоду від них, однак 2 грудня хакери посилили свої посягання і близько 21:00 "Тиждень.ua" став тимчасово недоступним для користувачів», наголосив головний редактор Дмитро Крапивенко.
9 грудня DDoS-атаки зазнав ZIK.ua.
З проблемами у траслюванні стикнулися й телеканали.
Так 2 грудня ефірна трансляція 5-го каналу була відсутня. Як пояснив Концерн РРТ, через планову профілактику.
А вже наступного дня «Тріолан» вимкнув трансляцію телеканалу ТВі у кабельних мережах найбільших міст України – Києві, Донецьку, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Сімферополі, Полтаві, Запоріжжі, Луганську, Сумах, Рівному та ін. ТВі пов'язує відключення каналу з проведенням на мовнику тижневого телемарафону з євромайданів «Вихід Є!».
Також 29 листопада ефір «Шустер live» перервали, як потім пояснили – з технічних причин.
Державні канали
Тим часом медіаексперти відзначають посилення цензури у держаних ЗМІ.
3 грудня керівництво каналу «Рада» заборонило журналістам записувати коментарі депутатів у кулуарах, натомість канал почав транслювати коментарі урядовців.
За словами голови профільного комітету ВР Миколи Томенка, парламентський телеканал «Рада» останнім часом припускається явних порушень принципу збалансованості та пропорційності при висвітлені діяльності народних депутатів, які представляють у Верховній Раді парламентську більшість та опозицію.
Як стверджує Томенко, у студійній програмі "Один на один" за останній місяць народні депутати від фракції Партії регіонів брали участь 23 рази, а депутати від опозиції – лише 7 разів.
3 грудня державний телеканал у Луганську повстав проти намісника Януковича. Так, журналісти позначили виступ губернатора Володимира Пристюка субтитрами "Увага: дезінформація!"
Того ж дня журналістам Житомирської облдержтелерадіокомпанії (ОДТРК) заборонили випускати в ефір сюжет сюжет про побитих «Беркутом» журналістів.
Найбільше події на Майдані вплинули на редакційну політику центрального телеканалу – Першого національного. Так 2 грудня, за інформацією джерел «Телекритики» на каналі, після зборів колективу керівництво пообіцяло давати в новинах більше балансу й дотримуватися стандартів, однак поліпшення редакційної політики не відбулося.
Відтак з каналу почали звільнилися журналісти: спочатку спеціальний кореспондент ТВО інформаційно-аналітичних програм Ігор Меделян і кореспондент цього ж ТВО Сергій Лефтер; згодом із каналу звільнився ще один журналіст – Ярослав Тракало.
Незрозумілими були події, що відбулися у ніч на 7 грудня: вночі силовики оточили телецентр у Києві. У столичній міліції так пояснили ситуацію: рішення направити правоохоронців до будівлі Київського телецентру було прийнято для забезпечення охорони громадського порядку та недопущення правопорушень.
А вже вдень на Першому Національному розпочався телемарафон «Відкрита студія» у прямому ефірі, де, між іншим, розповідали про загрозу епідемії пнемпонії і туберкульозу на Майдані.
Міжнародні організації
Осторонь ситуації з українськими ЗМІ не залишились міжнародні організації.
Міжнародна федерація журналістів (IFJ) та Європейська федерація журналістів (EFJ) рішуче засудили брутальні напади сил безпеки проти журналістів, які висвітлюють рух протесту в Києві.
«Масове насильство проти журналістів в Україні, кричуще нехтування їхньою свободою та життям украй жахає, – заявив президент МФЖ Джим Бумела
4 грудня ГО «Білоруська асоціація журналістів» (БАЖ) висловила солідарність і підтримку колегам, які прагнуть якомога повніше висвітлювати події в Україні, пов'язані з масовими протестами.
5 грудня представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович засудила жорстоке побиття українських журналістів під час мітингів на підтримку євроінтеграції в Києві.
Так Міжнародна організація «Репортери без кордонів» засудила напади на редакції трьох опозиційних ЗМІ у Києві, що були здійснені 9 грудня спецпідрозділами МВС.
«Ми закликаємо українську владу пролити світло на ці скандальні дії, які знаходяться поза будь-яких правових рамок. Якщо підтвердиться, що вони були вчинені представниками силових структур, компетентні органи повинні будуть понести відповідальність за ці серйозні порушення», – наголосили в організації.
А президент Freedom House Девід Крамер заявив, що США і ЄС повинні чинити тиск на уряд, щоб він прислухався до законних вимог протестувальників.
«США і ЄС повинні чинити тиск на уряд, щоб він прислухався до законних вимог протестувальників і, за необхідності, запровадити санкції проти осіб, відповідальних за будь-який подальший насильницький розгін» – вважає керівник цієї міжнародної організації.
Занепокоєння висловили Національна спілка журналістів України, Інститут медіа права, Національна рада з питань радіо-і телебачення, Інтернет-асоціація України, комітет із захисту прав журналістів, Білий дім, Асоціація польських журналістів.
Окрім того, через сутички на Банковій «Телекритика», ІМІ, НСЖУ та УАВПП вийшли зі складу Міжвідомчої робочої групи при президенті України.
Акції на підтримку журналістів
Тим часом в Україні пройшли акції солідарності із постраждалими журналістами.
7 грудня близько ста учасників пікету біля стін телецентру закликали журналістів Першого національного не мовчати. Під час пікету вони скандували «Говоріть правду!», «Стоп цензурі!». Також вони тримали в руках плакати з написом «Говоріть правду людям».
8 грудня на Хрещатику пройшов флеш-моб "Мовчазна хода українського народу", учасники якого висловили підтримку журналістам, яким влада спробувала закрити рот.
А журналісти Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії (ОДТК) разом з колегами з друкованих видань області та власними кореспондентами телеканалу «1+1» записали відео-звернення до співробітників підрозділів міліції особливого призначення при обласних МВС України «Беркут».
Того ж дня під стінами Лук'янівського СІЗО пройшов мітинг на підтримку Дзиндзі. Поблизу Лук´янівської площі кілька десятків автівок сигналами клаксонів вимагали від Державної пенітенціарної служби звільнити журналіста «Дорожнього контролю».
9 грудня у Дніпропетровську мітингувальники вимагали звільнення журналіста Валерія Гарагуца, звинуваченого у штурмі Банкової.
Акції а підтримку побитих журналістів пройшли на Черкащині, Рівненщині, у Польщі.