У. Т.: Цього року ви уже не вперше в Україні. Зокрема, в березні відвідували Київ разом із комісаром Штефаном Фюле. Яка мета нинішнього приїзду?
– Тодішній візит був дуже важливий як турне двох комісарів. Ми прибули до Києва, щоб відзначити величезні зусилля ЄС та Європейської комісії, спрямовані на підтримку нового українського уряду. А цього разу я приїхав сам задля зустрічей, присвячених боротьбі з корупцією. Раніше ми обмірковували, що Україна і ЄС можуть зробити разом, аби приборкати корупцію та шахрайство, зокрема коли це пов’язано з коштами, які надає Брюссель.
У. Т.: Наш президент нещодавно вніс до парламенту законопроект про створення Антикорупційного бюро. Чи співпрацюєте ви у цьому питанні?
– Про новий проект ми дуже добре поінформовані й вітаємо таку ініціативу, але вона українська, не наша. Ми не брали участі в розробці закону як ОЛАФ,хоча представництво ЄС в Україні через своїх експертів давало поради й консультації в процесі підготовки документа. Євросоюз та міжнародне співтовариство закликали Київ провести дуже конкретні заходи боротьби з корупцією. У цьому проекті ми вбачаємо дуже важливий перший крок до мети. Але мати хороший законопроект – це аж ніяк не кінець. Побачимо, що Верховна Рада вдіє з ним тепер.
У. Т.: Ви згадали, що мета вашого візиту пов’язана з коштами ЄС. Чи контролюватиме ОЛАФ використання за призначенням тих сум, котрі дає як допомогу Києву Брюссель?
– Поки що в нас немає таких повноважень. Угода про асоціацію забезпечить ОЛАФ обмежену можливість перевіряти це. У будь-якому разі така робота – національний обов’язок і національний інтерес, адже самій державі варто переконатися, що європейські гроші йдуть куди треба. Якщо цього не робити, то першим постраждає український народ. Зараз ми пропонуємо сформувати слідчу групу із представників ЄС та України. Вона буде маленька, спеціалізована, незалежна, базуватиметься у вашій країні й здійснюватиме кримінальні розслідування стосовно випадків шахрайства та корупції, пов’язаних із коштами ЄС, що сюди надходять. Нині все це на стадії пропозиції та обговорення.
Чи є в обох сторін політична воля зробити такий крок, побачимо незабаром: після парламентських виборів в Україні й після того як 1 листопада запрацює нова Єврокомісія. Ця воля має відобразитися в тексті угоди про створення такої групи. Якщо Брюссель та Київ ухвалять це рішення, ми готові заснувати орган, що складатиметься наполовину з українців, наполовину із представників ЄС і працюватиме разом із українським Антикорупційним бюро (на той час, сподіваюсь, уже створеним), але фокусуючись на справах Європейського Союзу.
Основоположна концепція створення такої групи полягає в тому, що Брюссель докладає безпрецедентних зусиль у підтримці вашої країни, тож ми повинні максимально захистити їх, бо це в інтересах і ЄС, і українського народу.
У. Т.: Вітчизняний Кабмін у співпраці з урядами членів Євросоюзу розслідує незаконне вивезення активів режимом Януковича до країн ЄС. Чи долучається якось до цього пошуку ОЛАФ?
– Так, але не безпосередньо. Повернення незаконно вивезених активів до країни регулюється міжнародним правом, але передумовою цього процесу є наявність переконливих доказів злочину, а саме шахрайства або корупції. Потім ви мусите довести, що активи, які хочете повернути, є продуктом цього злочину, і саме тут виникає безпосередня складність. Ви не маєте реальних доказів, які пов’язували б гроші з установленим діянням. Якби ми могли долучитися до ефективних і успішних фінансових розслідувань, котрі виявили б, куди пішли кошти після цього злочину, це спростило б повернення. Створення такого спільного міжнародного органу допоможе у двох сенсах. По-перше, він спеціалізуватиметься на фінансових розслідуваннях. Тож його досвід буде корисний. По-друге, той факт, що в одному колективі з українськими слідчими працюватимуть австрійські чи італійські, різко посилить вельми слабкі наразі міжнародні зв’язки ваших правоохоронних органів. Маючи спільну групу, ми дістанемо вигоду від європейських та світових контактів, бо зможемо розібратися з випадками транснаціональної корупції. Це також посприяє нам у виявленні можливих незаконних грошових потоків, спрямованих до Європи.
Слідча група діятиме згідно з українським процесуальним правом. Окрім того, вона звітуватиме перед компетентними судовими органами в Україні, тож її робота не буде порушенням національного законодавства. Традиційним інструментом розслідування, який ми здатні привнести, є експертна думка. Звичайно, фахівці ОЛАФ, котрі можуть бути в цій команді, вже спеціалізуються на зіставленні європейських витрат, коштів та кредитів і обізнані з аналізом грошових потоків та виявленням підозрілих сигналів. Україна, ймовірно, не має таких експертів, які напрацювали б, зокрема, досвід щодо коштів ЄС. А ще, коли деякі розслідування необхідно буде здійснити в країнах Євросоюзу, ми можемо розраховувати на співпрацю із правоохоронними органами будь-якої держави.
У. Т.: Україна має великі проблеми з корупцією. Які механізми варто застосовувати, щоб долати це зло ще на етапі його зародження?
– Є кілька кроків. Загалом окрім незалежного розслідування вам потрібне розуміння людей на всіх рівнях: якщо вони вдаються до корупції, їх можуть викрити й тоді їхня належність до котроїсь політичної партії чи державного органу не матиме ніякісінького значення. Це не завадить покарати їх, коли будуть докази, що вони скоїли злочин. Тож незалежне розслідування є першим пунктом. Проте комплексна боротьба з корупцією не може обмежуватися поодинокими випадками її викриття, потрібна всеохопна стратегія. Вам слід почати із запобігання цьому явищу. Ви повинні мати хороше, прозоре управління й добре законодавство, наприклад про тендери, яке ускладнювало б вплив на них і полегшувало виявлення випадків хабарництва. Ще один пріоритет – краща освіта, проведення спеціальних кампаній. Потрібна культура прозорості. Стратегія антикорупційної боротьби складається з кількох заходів та кроків, особливо коли корупція системна, тож незалежне розслідування невід’ємна, але не єдиною частиною цього процесу.