У. Т.: Чи готове суспільство висувати своїх представників у владу? Нині побутує думка, що люди хочуть контролювати її, але до цього ще «не доросли».
– Це формулювання цілком хибне. Насправді суспільство готове, просто воно не може організувати обрання своїх висуванців у такі короткі терміни. На це потрібні час і кошти. Повірте, українці абсолютно дозріли до того, щоб підтримати особистостей, які віддзеркалюють їхні прагнення. Це очевидно. Інша річ, що ми не можемо це реалізувати. Замало часу минуло, щоб себе показали нові політсили.
У. Т.: Як соціум може дотиснути нардепів у питанні люстрації?
– Депутати були достатньо налякані, тому й проголосували цей закон у першому читанні. А відтак почався саботаж. Комітет Давида Жванії (з держбудівництва) фактично саботував розгляд і підготовку документа до другого. Тож ми не вклалися в заплановані терміни, до 4 вересня. Але робота триває. Думаю, цього тижня питання готуватиме інший комітет – Віктора Чумака (Комітет із питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. – Авт.). Дуже сподіваюся, що протиснемо до 16 вересня. У нас узагалі склалася доволі сприятлива ситуація перед виборами. Нині нам надають підтримку три фракції.
Читайте також: Анатолій Толстоухов: «Люстрація розколює суспільство»
У. Т.: «Батьківщина», «Свобода» та УДАР?
– Так. А ще, частково, депутатські групи. Принаймні так вони задекларували. Партія Порошенка теж нас підтримала. І ми далі працюватимемо в тому самому напрямі.
У. Т.: Ви казали, що Давид Жванія саботував розгляд законопроекту. Як саме?
– Вони не збирають людей, ті просто не з’являються на засідання комітету. Із 15 прийшло тільки п’ятеро. Жванія не приховує негативного ставлення до закону. Звичайно, ніхто вголос не скаже: «Я не хочу очищення влади». Говорять про недоліки документа. Та хай би їх мільйон був! Уносьте правки, обговорюймо їх! Закон має запрацювати. Він украй важливий для суспільства. Тим часом депутати камуфлюють свою ненависть до можливості люстрації, до того, що завтра чиновників, суддів, прокурорів почнуть перевіряти. Особливо на предмет доходів та відповідності рівня життя. Такі люди, як Жванія, намагаються цьому протидіяти. А ще є факти, які свідчать: він прагне неофіційно посісти місце Портнова у системі правосуддя. Дарма що не є юристом і мало на тому розуміється. Але разом із Ківаловим хоче показати президентові, мовляв, через них можна вирішувати питання із судовою системою. Це підтверджено. На щастя, після Майдану ця система так легко ні під кого не лягає. Утім, є в них і здобутки.
Читайте також: Закрита Рада, асоціація і люстрація
У. Т.: Які саме?
– Скасовано вибори членів Вищої ради юстиції від учених та юридичних навчальних закладів: це було троє людей. Усі освітні заклади провели конференції, висунули кандидатів, обговорили їх, обрали. У попередні роки цю процедуру підмінили громадською організацією зі схожою назвою, засновниками якої були Сергій Ківалов, Андрій Портнов і Петро Мельник. Вона 2009 року скасувала справжній з’їзд і від себе ввела до ВРЮ тих-таки Ківалова й Портнова, а також Володимира Шаповала. Роль громадськості перебрало на себе якесь ГО із засновниками, яким тільки в тюрмі сидіти. Це зробили через підзвітні Ківалову суди. І зараз намагаються те повторити. Так само скасовано вибори від з’їзду адвокатів. Є інформація, що відповідні рішення проштовнули за сприяння Жванії та Ківалова.
У. Т.: То на кого міняти старих діячів? Це мають бути активісти? Фахівці?
– Рецепту немає. Ніхто не скаже: «Йдіть у будинок № 8, до зали № 4, там зібралися люди, які мають замінити цих політиків». Поклавши руку на серце: не тільки керівництво країни було корумповане, а й суспільство. Одні давали хабарі, другі брали, треті спостерігали за цим спокійно. Сказати, що в соціумі є група білих і пухнастих, неможливо. Так, на Майдані певні люди показали себе непогано, і зараз роблять так само в зоні АТО. Очевидно, слід дивитися саме на них. Утім, ми бачили приклади, як можна прийти на революційній хвилі, а за місяць перетворитися на ганебного чиновника. Тут немає рецепта.
Читайте також: Андрій Шевченко: «Люстрація – це не більш як цеглинка в нову будівлю»
У. Т.: Якщо 16 вересня закон таки ухвалять, коли він реально запрацює?
– Закон потребує організаційного етапу. Поки його надрукують, поки держструктури дістануть додаткові функції… Приймуть зараз – почне діяти від Нового року. Очевидно, знадобляться підзаконні акти, урядові постанови, аби робота стала нормальною. Власне, одна з особливостей закону в тому, що люстрація починається згори. Від Кабміну й далі. Хоча потрібно розуміти, що вона не зачіпає виборних посад: ані депутатів, ані президента. У їхньому випадку є обов’язок інформувати про відповідність чи невідповідність кандидата певним люстраційним критеріям. Але чистка в цьому разі – то вибори. Якщо люди, знаючи інформацію про певну особу, все одно за неї голосують, ото і є люстрація. А нас цікавить відповідний процес щодо осіб, яких не обирають, а призначають.