Щасливі кредитори

Світ
6 Вересня 2014, 14:42

Економіка й авторитет Польщі в зовнішній політиці зростають спокійно, але впевнено; те саме можна сказати і про її банківську систему, яка стала однією з найкращих (хоча й маловідомих) у Європі. Місцева молода інтернаціоналізована технократична еліта знайшла спосіб заробляти в банківській сфері країни, де споживачі традиційно консервативні й їм не до вподоби брати позики. На щастя, облюбована ними біз­нес-модель не використовувала активів, які найбільше постраждали від фінансової кризи.

Президент найбільшого польського банку PKO BP Збіґнєв Яґелло значну заслугу в цьому визнає за ширшою економією і розумною політикою офіційної Варшави. Оскільки його фінустанова частково належить державі, він далекоглядно пропонує кредити своєму найбільшому акціонерові. Але уряд також має користь від банків – і безпосередньо у формі постійних дивідендів від РКО ВР, і опосередковано, бо йому не доводиться надавати грошову допомогу проблемним фінустановам у такому масштабі, як це робиться в багатьох інших європейських країнах. «На щастя, Польща не була центром фінансового світу», – делікатно висловився Яґелло.

Рештою банків у Польщі володіють переважно іноземні материнські компанії: більшість акцій Bank Pekao належить італійському UniCredit; третій за величиною Bank Zachodni WBK – іспанській фінансовій групі Santander. Наявність іноземних власників була корисна під час кризи, оскільки вони забезпечували ліквідність своїх дрібніших польських філій. Материнські компанії не прогадали; у деяких випадках саме банки в Польщі виявилися найприбутковішими підприємствами фінансових груп.

Читайте також: Курс на рівновагу

Наприклад, у 2013 році mBank забезпечив найкращі показники роботи німецької групи Commerzbank. Це був один із перших гравців у сфері мобільного банкінгу, який заслужив найвищу оцінку за успіхи в наданні цифрових послуг. 30 липня mBank оголосив про те, що дохід за квартал перевищив 1 млрд злотих із чистим прибутком 325 млн ($107 млн), незважаючи на низькі відсоткові ставки, які гальмують роботу всього сектору.

Хоча польські фінустанови не похваляться новизною в практиці інвестування та кредитування, в обслуговуванні вони справжні новатори. Країна побудувала свою банківську систему практично з нуля, тож вона була позбавлена «важкого спадку минулого» у вигляді паперових чеків тощо. Польща – європейський лідер безконтакт­них платежів. Alior, інший молодий банк (один із небагатьох, де більшість активів не належить іноземним партнерам), своєю цільовою групою зробив сільське населення, не охоп­лене відповідними послугами (близько 30% громадян не має банківського рахунку). Його успішна маркетингова кампанія обіцяла легкість і простоту сплати комунальних послуг, залучила чимало клієнтів, які відкрили рахунки і взяли кредити. Банк-конкурент Idea просить потенційних клієнтів з-поміж дрібних підприємців надати пароль до наявних служб інернет-банкінгу; після швидкої перевірки історії транзакцій – негайно пропонує позику.

Читайте також: Вільні, але не зовсім. Українська економіка досі не є самодостатньою

Окрім того, сприятливими виявилися чинники, непідвладні банкірам. Поляки не набирали стільки іпотечних позик, як інші європейці, тому криза не завдала їм такої шкоди. Однією з проблем стало те, що вони, як і громадяни деяких інших країн Центральної та Східної Європи, одержували кредити на нерухомість у швейцарських франках, тож платежі дуже зросли, коли курс злотого відносно франка впав. Але регулятори вимагали суворіших кредитних критеріїв за цими позиками, що дало змогу обмежити шкоду економіці від такої практики (зараз, до речі, забороненої). Нове раптове ослаблення злотого та різке підвищення відсоткових ставок у Швейцарії належать до кількох потенційно високих загроз для банківської системи, як запевняє Павел Ушко з фінансово-аналітичної компанії SNL Financial.

Але дані SNL свідчать про те, що банки Польщі в доброму стані. За міжнародними стандартами видані споживачам кредити достатньо забезпечені активами, тобто фінустанови мають буфери, щоб витримати кризу середньої важкості. Їхні витрати під контролем. А при рентабельності капіталу за 2013 рік на рівні 10,9% вони вигідно відрізняються майже від усіх сусідів, як східних, так і західних.

© 2014 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Автор:
The Economist