Країна в очікуванні

Зараз у Косові – пора весіль і відпусток, але не всім у маленькій балканській країні цього року до веселощів. 29 липня Клінт Вільямсон, американський прокурор на чолі спеціальної європейсько-амери­кан­­ської робочої групи з розслідування військових злочинів, опублікував розгромний звіт. Його команду зібрали для розслідування скарг з опублікованого 2010 року рапорту Ради Європи, в якому містилися звинувачення на адресу вищого керівництва Армії визволення Косова у жахливих злочинах. Вільямсон дійшов до майже ідентичних висновків.
За його словами, після війни 1999 року вищі чини Армії визволення Косова проводили різанину і етнічні чистки сербів і ромів. Замість просто відмахнутися від тверджень про вбивства декого зі зниклих безвісти заради органів (багато хто в Косові сподівався на це), Вільямсон каже, що зібрав «переконливі свідчення» того, що це справді відбулося «в декількох випадках», хоча він ще не має достатньо доказів для обвинувачення. За його словами, найбільша загроза законності в Косові – це залякування свідків.
Вільямсон знає, кому треба пред’явити обвинувачення в інших злочинах, але поки що не існує судів, які б могли взятися за такі справи. Зате є детальний план щодо відкриття екстратериторіального трибуналу в Гаазі, за зразком шотландського суду, яким судили лівійців за звинуваченнями в підриві літака над Локербі. Спочатку парламент Косова мусить ухвалити закон, який це дозволить. «Відбулися жахливі речі, і з ними слід розібратися», – каже заступник міністра закордонних справ Косова Петріт Селімі.
Проблема в тому, що партія нинішнього прем’єра Хашима Тачі, який скоро залишатиме посаду, не змогла створити дієвий уряд після перемоги на виборах 8 червня. І поки партії гризуться за портфелі, країна паралізована. Тим часом ходять чутки про тих, кому висунуть звинувачення. Згадуються, зокрема, імена керівників партії Тачі і політиків-опозиціонерів.
Косово завмерло в чеканні – і сербська меншина на півночі теж. За умовами останньої уго­­ди, серби повинні увійти до адміністративної системи Косова. Фактично, за словами громадського активіста Браніслава Несовича, ніхто «не має уявлен­­ня, що відбувається». У червні серби розібрали стару барикаду на мосту, що ділить місто Мітровіца на сербську й албанську частини, але швидко злякались і замінили її на постмодерністську споруду з землі і квіткових горщиків.
Отець Сава, настоятель сербського православного монастиря Декані, переймається, що міжнародна спільнота про Косово, мабу­ть, забуває. Його жахають відео албанських джихадистів на Близь­­кому Сході. У Косові, каже він, суспільна напруга зашкалює. Якщо стан економіки не покращиться і регіон не наблизиться до ЄС, він боїться «вибуху», в якому політики легко можуть «спрямувати гнів проти меншин».

© 2014 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved