Ті, хто в Білорусі підтримує Україну, дістали невеликий «холодний душ» на свою голову. Як свідчать червневі опитування Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень (НІСЕПД, Литва)*, близько 60% опитаних білорусів негативно оцінили Євромайдан та усунення від влади Віктора Януковича. Стільки само респондентів схвалили приєднання Криму до Росії, вважаючи цей процес законним.
Євромайдан та відсторонення Януковича від президентської посади «з урахуванням дальшого розвитку подій в Україні» позитивно потрактували 23,2% громадян, приєднання АРК до РФ назвали «імперіалістичним загарбанням, окупацією» 26,9%, а «поверненням Росії російських земель, відновленням історичної справедливості» – 62,2%.
Події, що відбувалися навесні цього року на Сході України, насамперед у Донецькій та Луганській областях, розцінили як «заколот, організований Росією», 23,2%, а як «народний протест проти нелегітимної влади» – 65,5%.
Частка прихильників Україні невтішна. Та все ж таки це близько 25% громадян. Не багато, але й не мало – чверть населення країни.
Та чи справді білоруси підтримують дії Кремля в Україні й добре до нього ставляться? Якщо провести кореляцію з іншими запитаннями, запропонованими в тому самому опитуванні тим-таки людям, ситуація бачиться не такою страхітливою. Просто в Білорусі великий вплив російського телебачення. Тут здійснюють мовлення всі основні телеканали РФ, а ось альтернативної інформації на телеекрані – практично нуль.
Отож-бо у звичайного білоруса в голові таке собі «роздвоєння особистості». З одного боку, він думає, що Росія в Криму та в Україні все чинить правильно. З огляду на це логічно було б, якби зростала й кількість прибічників інтеграції з Москвою. Та ось парадокс: їх, навпаки, а меншає!
Запитання про гіпотетичний референдум щодо об’єднання зі східною сусідкою НІСЕПД включає до кожного зі своїх досліджень уже кільканадцять років. Побудова «Союзної держави Білорусі та Росії» тим часом як почалась, так і скінчилась, але цей пункт там традиційно присутній. Так ось, зараз на референдумі про об’єднання РБ та РФ «за» проголосували б 24,8%, «проти» – 54,8%. Під час попереднього опитування, в березні, прихильниками єднання з Москвою були 29,3% громадян, а їхніми опонентами виступали 47,7%. Унаслідок українських подій лави «інтеграстів» на 5% поріділи.
Не менш показове й запитання про те, як голосували б жителі Білорусі, якби їм довелося вибирати між входженням до РФ та до ЄС. За Росію в червні висловилися 46,9%, а за Євросоюз – 33,1%. Зауважимо, що в березні перших було 51,5%, а других – 32,9%.
Значно поменшало тих, хто найпріоритетнішим варіантом інтеграції Мінська та Москви вважає «утворення союзу незалежних держав, пов’язаних тісними політичними та економічними відносинами»: у червні 2012 року за нього висловились 53,7%, а нині – 43,5%.
Частка тих, хто гадає, що «Білорусь і Росія повинні стати однією державою, з єдиними президентом, урядом, армією, прапором, валютою тощо», знизилася від 13% до 9,8%.
Отже, незважаючи на те, що дії РФ в Україні білоруси нібито підтримують, відсоток прибічників інтеграції з Росією доволі різко впав. 5% упродовж трьох місяців – це ген-ген за межею «вибіркової похибки», яка в НІСЕПД становить 0,03%.
Читайте також: Чому Лукашенка обережний у підтримці Росії
Експерт інституту, політолог Сяргєй Нікалюк пояснює таку шизофренічну ситуацію особливостями пропаганди РФ у Білорусі. «В березні, ви розумієте, російські суспільство та ЗМІ були в стані ейфорії, яку можна назвати одним словом: «Кримнаш». Відповідно та сама ейфорія (звісно, не настільки сильна, як у Росії) перекинулась і на білоруське суспільство. Звідси й ставлення звичайних білорусів до подій у Криму», – каже політолог.
«Однак за три місяці, які проминули від березня, ситуація дещо змінилася. У РФ ейфорія не вщухає, проте в Білорусі, за великим рахунком, почалася національна, власна мобілізація суспільства. Як казав Лукашенка в посланні до народу та парламенту, ми не проросійські, не прозахідні, не проукраїнські, а пробілоруські. Білорусь пишається мирним життям, і це спрацювало. Росія, що воює, неприваблива», – зазначає Нікалюк.
Отож, попри «видимість підтримки» дій РФ у АРК та на Південному Сході України, зумовлену російською пропагандою насамперед, білоруси насправді дистанціюються від агресора – Москви. І кроки останньої щодо України не додали симпатій «великому східному братові».
Утім, такі результати опитування НІСЕПД лише зробили активнішими прихильників України. Громадський Білоруський комітет солідарності з Україною почав кампанію зі збору підписів громадян під зверненням до офіційного Мінська з вимогою обмежити пропаганду РФ у своїй державі.
Читайте також: Чи бояться білоруси кримського сценарію?
«Російські новинарські програми про Україну тенденційні, їхній стиль і тон виходять за межі не лише журналістської етики, а й загальнолюдської моралі, білоруського та міжнародного кримінального законодавства. Трактування українських подій у випусках новин, особливо у низці передач, таких як «Вести недели» з ведучим Дмітрієм Кісєльовим, «Воскресный вечер» із Владіміром Соловьйовим на телеканалі «Россия-1», «Специальный корреспондент» із Аркадієм Мамонтовим на телеканалі НТВ, переповнені образливими й наклепницькими висловами, що мають екстремістський характер, роздмухують шовіністичні настрої не лише в російському, а й у білоруському суспільстві. Телемовлення про Україну, особливо на каналах «Россия-24», Russia Today, перетворилося на оскаженілу пропаганду, викликає несприйняття і протест у громадян Білорусі, справляє негативний вплив на психіку телеглядачів і завдає шкоди здоров’ю білорусів», – зазначено в петиції.
На думку її авторів, такі передачі російського ТБ не тільки шкодять неокріплим умам, а й підпадають під низку статей білоруського Кримінального кодексу, зокрема ст. 123 «Пропаганда війни» і ст. 130 «Розпалювання расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату». За ними Мамонтову, Кісєльову та Соловьйову в Білорусі світить до 12 років колонії.
Власне, громадяни і просять білоруську прокуратуру порушити карні справи проти сусідських пропагандистів, а решту органів влади – заблокувати згадані передачі й російські новини в Білорусі, а також ввести в сітку мовлення кабельних мереж щонайменше один український телеканал.
Слід зазначити, що «заблокувати» в Білорусі певні телепередачі або ж програми російського ТБ за бажання не вельми складно. Телебачення країни вже не раз «вибірково перекривало» ті програми росіян, де злісно кпили з Аляксандра Лукашенки чи зливали на нього компромат. Досвід у цій справі є, та ще й неабиякий.
Читайте також: Руйнівник Путін
Примітка*НІСЕПД – найдавніший у Білорусі недержавний аналітичний центр, створений у лютому 1992 року групою вчених, журналістів, політиків та бізнесменів. У 2005-му, напередодні президентських виборів 2006-го, його закрила білоруська влада. Водночас було введено заборону на роботу в країні не зареєстрованих у ній соціологічних служб. НІСЕПД змушений був переїхати до Литви, але й надалі проводить опитування в РБ.