28 листопада глави держав-членів Європейського союзу зберуться у столиці Литви Вільнюсі на саміт Східного партнерства. Як пише The Economist, успіх чи провал цієї ризикованої справи залежить від того, чи Україна – найбільша та найважливіша серед шести країн-учасниць програми – підпише угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС.
«Міністри закордонних справ Польщі та Швеції, Радек Сікорський і Карл Більдт, поставили свою репутацію на кін. Україна має особливе значення для Польщі, з історичних причин, але і в якості символу домінантної ролі Польщі у Східній Європі. Для Більдта підписання угоди з Україною є перевіркою тягової сили Європи та її здатності вести свою власну зовнішню політику. Обидві держави – Швеція та Польща, намагалися переконати канцлера Німеччини Ангелу Меркель в життєвій важливості української угоди для Європи. Америка також долучилася до справи, обіцяючи підтримувати Україну, якщо вона підпише угоду», – пише видання.
Росія дуже нервує з того приводу, що Україна може підписати угоду про асоціацію. Втрата України на користь Європи вже давно стала російським страшним сном. «Втрата» України просуне західний кордон Росії назад до того місця, де вона була у XVII столітті. Це також виставить на посміховище проект Євразійського союзу Путіна і його місію як збирача російських земель», – пише The Economist.
«Той факт, що це може відбутися за правління Віктора Януковича, президента України, якого Путін підтримав (на президентських виборах – ред.) у 2004 році проти лідера Помаранчевої революції Віктора Ющенка, подвійно принизливо. Ющенко, можливо, був ворогом, але Янукович зараз у Москві вважається зрадником», – додає The Economist.
Видання відзначає, що хто б не виграв у боротьбі за Україну, той разом з цим успадкує сильний головний біль. «Якщо брехливість Януковича напередодні Вільнюса чомусь вчить, то мати праву з Україною після нього буде тільки складніше… Навіть якщо шведи і поляки тріумфують у Вільнюсі, з їхнього боку буде нерозважливо святкувати це», – вважає The Economist.