Щодоби у Києві фіксують майже 2 тисячі викликів швидкої, а коли трапляються магнітні бурі, затемнення або інші метеоявища, їх кількість зростає на 10-12 %. При цьому, у Києві вдень курсує 145 карет швидкої, вночі – 102.
Як розповів Веремеєнко, серед проблем, що заважають службам екстреної та невідкладної допомоги нормально працювати, на головному місці – недофінансування і дефіцит кадрів. За офіційними даними, столична станція швидкої допомоги повинна мати у своєму штаті 590 лікарів, але вакантними залишаються 225 посад. Дефіцит фельдшерів менший, проте серед них багато пенсіонерів, вимушених працювати, незважаючи на поважний вік.
Водночас, рівень заробітної плати і пенсії медиків, що працюють у цій сфері, не дають підстав сподіватися, що найближчим часом кадровий дефіцит вдасться подолати.
Ще одна біда швидкої допомоги, на думку юриста – це скасування спеціалізованих бригад. Коли до хворого з підозрою на інфаркт приїздить не фельдшер, а кардіолог, він відразу ж починає надавати необхідну допомогу, а не просто перевозить його до стаціонару. Те ж стосується і випадків, коли вагітну жінку не довезли своєчасно в пологовий будинок, і вона народжує в дорозі: раніше можна було викликати бригаду з неонатологом, щоб не ризикувати життям дитини, тепер це неможливо.
Читайте також: Хочеш жити – плати