Кличко назвав звільнення Тимошенко однією з найважливіших речей, котрі Україна повинна реалізувати задля підписання Угоди про асоціацію з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі наприкінці листопада.
"Ми, українці, не можемо бути європейською країною, нормальною країною, маючи політичних в’язнів", – заявив він.
Водночас Кличко поклав відповідальність за вирішення цього питання на президента Віктора Януковича.
"Все залежить від президента України, бо президент України має абсолютну владу в нашій державі. І якщо Віктор Янукович захоче це зробити, Юлія Тимошенко буде вільною завтра", – сказав він.
"Звільнить Віктор Янукович Юлію Тимошенко чи ні – я маю погане передчуття. Однак я сподіваюсь, Янукович ухвалить це дуже важливе рішення – не задля нього самого, задля 46 мільйонів людей, задля усієї країни", – заявив Кличко.
Як повідомлялось, у парламенті зареєстровано два законопроекти про лікування ув'язнених за кордоном – авторства позафракційних депутатів Сергія Міщенка та Анжеліки Лабунської.
Також лідери опозиції внесли до парламенту законопроект про заборону вибіркового правосуддя та зняття перешкод для підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Законопроектом передбачається застосувати повну індивідуальну амністію до Юлії Тимошенко, звільнивши її від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі на сім років та додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на три роки.
Комісія з помилування при президентові не розглядала питання Тимошенко. Як пояснив перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова, це питання не розглядалося комісією, оскільки ніхто не бачив відповідних клопотань. Член комісії, народний депутат від ПР Сергій Гриневецький заявляв, що це питання не розглядатиметься, оскільки «враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину» та на підставі квітневої відмови, підстав для помилування Тимошенко не існує.
В ЄС заявляють, що якщо не буде "зеленого світла" відносно підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС з боку наглядової місії Європейського парламенту – екс-президентів Пета Кокса та Александра Кваснєвського, Брюссель документ не підпише.