«Очевидно, що не всі ці закони є рівноцінними з точки зору виконання критеріїв підписання Угоди про асоціацію. Деякі з них можна зараховувати до "євроінтеграційних" лише з великою натяжкою. Наприклад, закон про митний тариф – це виконання зобов'язань України у рамках СОТ. Беззаперечно, його слід було приймати, але наскільки це можна вважати конче потрібним для підписання Угоди – велике питання, – зауважив він.
Друга і навіть ще більша проблема, на думку експерта, полягає в якості законів, що "подаються під лейблом "євроінтеграції".
«Наприклад, у сфері боротьби з корупцією було прийнято аж чотири закони – але всі вони потребують внесення змін і доповнень, і зараз уряд розробив новий законопроект для внесення цих змін – але до нього теж є дуже багато зауважень. Але у низці випадків можна казати про те, що є свідома маніпуляція змістом, коли декларована мета прийняття закону є відмінною від справжніх наслідків. Лише два приклади: закон про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу щодо порядку та умов відбування покарання, який подавався як ніби революція і "євроремонт" для ув'язнених, а насправді мало що змінює (а у своєму первинному вигляді, внесеному урядом до доопрацювання до другого читання для прийняття в цілому, взагалі містив більше негативів, ніж позитивів з точки зору прав людини)», – зазначив Шульга.
Іншим таким прикладом експерт називає проголосовані у першому читанні зміни до Конституції для посилення незалежності суддів, які «без внесення суттєвих змін до чинного закону про судоустрій та статус суддів (у частині забезпечення реального суддівського самоврядування) не призведуть до будь-якого зменшення реального контролю Адміністрації президента над судовою системою».
Експерт зауважує, що важко спрогнозувати, чи погодиться на підписання угоди про асоціацію європейська сторона, якщо Україна не ухвалить всіх необхідних законів.
«Давати прогнози щодо підписання угоди про асоціацію у разі, коли якісь закони не будуть прийняті – дуже важка справа. Очевидно те, що таке підписання навряд відбудеться без вирішення питання Юлії Тимошенко – це найбільш критичне питання. Щодо інших законів, то, якщо пріоритетизувати з того, що є на порядку денному, то очевидно, що суттєвих плюсів Україна отримала би, якби прийняла закон про прокуратуру та новий закон про вибори народних депутатів, а також у парламенті було створено робочу групу з гармонізації виборчого законодавства», – зазначив він.
За словами Шульги, з точки зору експертів громадського моніторингу виконання умов підписання угоди про асоціацію, найбільш принципове питання, крім закону про прокуратуру, це – внесення грунтовних змін до закону про судоустрій та статус суддів.
«Але про це представники влади взагалі не згадують», – додав експерт.