Південна Корея – один із найбільших імпортерів газу в Азії, протягом тривалого часу змушена платити високі ціни за купівлю цього ресурсу. За даними The Washington Post, ця країна, як і деякі інші південноазійські імпортери, знайшли рішення цій проблемі – це розроблені американськими та канадськими компаніями величезні запаси газу зі сланцевих порід.
За даними The Washington Post, представники азійських газових компаній на Світовому енергетичному Форумі у Південній Кореї заявили, що «газове багатство Північної Америки може виявитися настільки трансформативним для всього світу, що це призведе до першої значної торгівлі газом із Заходу на Схід та відповідно до зниження цін у регіоні, який споживає дві третини скрапленого природного газу (СПГ) у світі».
«Нижчі ціни на газ були б особливо важливими для Японії, де комунальні підприємства витрачають великі суми грошей для імпорту горючих корисних копалин… Дефіцит торговельного балансу в Японії виник у першому півріччі цього року у зв’язку із зростанням цін на паливо, у тому числі СПГ з Австралії та Малайзії», – повідомляє The Washington Post.
Як стверджує видання, «Японія і Південна Корея є двома найбільшими у світі імпортерами СПГ, і обидві в останні місяці уклали угоди щодо купівлі газу у терміналах США, в окремих випадках сплачуючи також деякі витрати на розробку».
Проте у транспортуванні газу зі США до цих країн є певні обмеження. «Через складність транспортування газу (його транспортують через газопровід чи танкером), традиційно його продавали лише в межах регіону. Як результат не існує світової ціни на газ», – зазначає видання.
Крім того, за даними The Washington Post, «якби всі пропоновані чи плановані проекти американського експорту LNG було запущено сьогодні, то США отримали б найбільший експортний потенціал у світі». Проте, за даними Управління енергетичної інформації США, до 2016 року цього не відбудеться. Значне збільшення американського експорту може привести до зростання внутрішніх цін на газ.
«Проте, коли американський або канадський газ дійде до Азії, він вже не коштуватиме $3 або $4 за мільйон британських теплових одиниць, як він коштує всередині країни. Інвестиційні та транспортні витрати призведуть до зростання цін», – пише The Washington Post, додаючи, що деякі американські урядовці стверджують, що ціна може бути навіть вищою, ніж $10-11.