"Росія не має бажання товаришувати із країнами, що колись належали до її імперії. Вона натомість їх залякує", – пише Лукас.
Проте Євросоюз, на його думку, поки скромно відповідає на ці залякування. Так, ЄС лише висловив протест щодо тиску Росії на Литву, яка зараз головує у Раді Міністрів, та щодо тиску на Україну та інші країни Східного партнерства. Україна намагається купити газ у Словаччини через реверсний потік східно-західного газопроводу, аби обійти майбутній тиск з боку Росії, але політичні міркування у Братиславі уповільнюють поки цей процес, зауважує Лукас.
Він вважає, що ЄС повинен почати прямо тиснути на Росію. Зокрема, підтримати протести держав разом із подачею скарг щодо Росії у Світову Організацію Торгівлі.
«Найбільша зброя, яку Європейська Комісія має у своєму арсеналі, є у формі скарги, яку вона готує проти гротескного зловживання Росією європейським газовим ринком. Спроби вирішити це питання по-дружньому (передбачувано) провалилися. Коли з’явиться скарга (що буде скоро), вона не лише накладе штраф на Газпром, але й дозволить жертвам фіксації цін розпочати свої власні цивільні позови», – вважає Едвард Лукас.
Іншим фронтом дій, на думку експерта, є «накладання візових санкцій та замороження активів тих осіб, що причетні до смерті бухгалтера Сєрґєя Маґнітського, а також бенефіціарів $230 мільйонів шахрайської угоди щодо російських платників податків, яку він викрив».
«США взяли на себе ініціативу у цьому. Європейські країни повинні взяти з цього приклад. Крім того, вони повинні допомогти лондонському фінансисту Біллу Браудеру,який є колишнім клієнтом Магнітського. Він ризикує тим, що його можуть арештувати, якщо він покине територію Великобританії, тому що Росія безсоромно зловживає системою Інтерполу, стверджуючи, що Браудер знаходиться в розшуку як шахрай. На військовому фронті, НАТО має укласти більшу угоду щодо Steadfast Jazz, підкреслюючи той факт, що альянс прагне до територіальної оборони своїх членів», – наголошує експерт.