Фільм Мирослава Слабошпицького «Плем’я» змагається у секції «Тиждень критики» – найстарішій паралельній програмі Каннського кінофестивалю. Окрім того, стрічка має шанси отримати «Золоту камеру» як кращий дебют, оскільки це перша повнометражна робота 39-річного українця.
Фільм вирізняється з-поміж інших конкурсантів своєю безмовністю: герої спілкуються лише жестами, що, згідно з задумом режисера і сценариста – Мирослава Слабошпицького, не потребує перекладу. Він уже звертався до цього прийому в короткометражці «Глухота» , що увійшла до альманаху «Мудаки. Арабески» та свого часу була в конкурсі Берлінського кінофестивалю.
Дія «Плем’я» відбувається у школі-інтернаті для глухих, куди у випускний клас переходить хлопець Сергій. Напередодні поїздки в Канни режисер у Києві розповів, що задумував зняти історію про устрій закритого світу глухих, а у підсумку зробив фільм про кохання. «Це картина про любов, але неймовірно жорстка стилістично і знята в дуже реалістичній манері», – сказав Мирослав.
У фільмі зіграли непрофесійні актори з вадами слуху, які уміють спілкуватись мовою жестів. «Ми не шукали професійних глухих акторів, ми навіть не шукали виконавців ролей. Ми шукали яскраві харизматичні особистості, здатні заповнити собою простір. Ми починали навіть змінювати персонажів, щоб більше співпадали зі знайденим актором», – розповів режисер.
Водночас Слабошпицький наголосив, що він «не робив фільм ні для глухих, ні про глухих».
«Плем’я» знімали упродовж року, здебільшого у Києві. Бюджет стрічки сягнув 16 млн грн, з яких майже половину фільм отримав від Державного агентства з питань кіно, вигравши відкритий пітчинг, а решту – з фондів.
Особливої цікавості стрічці додає операторська робота відомого українського режисера Валентина Васяновича, якого Слабошпицький назвав «одним із самих жорстких і цікавих документалістів сьогодення».
Читайте також : Мирослав Слабошпицький: Без сурдоперекладу
Денис Іванов, генеральний директор компанії-дистриб’ютора стрічки в Україні, впевнений, що «Плем’я» може розраховувати на міжнародний успіх. «З моїх особистих вражень – кіно дуже сильне і універсальне. В українському кіно дуже мало історій, які є універсальними і можуть переїхати за кордон. Тема така, що її не потрібно пояснювати – фільм це робить прекрасно. У принципі, це одна з небагатьох картин, яка зроблена для міжнародного ринку», – вважає Іванов.
Він додав, що поява фільму у «Тижні критики» означає, що «мінімум сто фестивалів» після цього покажуть стрічку в конкурсних чи поза конкурсних програмах. «Український фільм на цьому етапі знаходиться у промені світла. Я думаю він буде показаний в 50 країнах, а може і більше» , – прогнозує Іванов.
Також спеціальною подією Каннського кінофестивалю стане двогодинний документальній фільм Сергія Лозниці «Майдан». До речі, саме Лозниця був останнім українським претендентом на «Золоту Камеру» – чотири роки тому він потрапив до конкурсної програми фестивалю зі своїм повнометражним ігровим дебютом «Щастя моє». А два роки тому його фільм «У тумані» отримав у Каннах нагороду кінокритиків.
Як розповів Лозниця, у його новий фільм увійшла історія Майдану від грудня до кінця лютого. При тому, задум режисера упродовж цих історичних подій залишився незмінним – показати як головного героя народ.
Окрім того, революційні події Києва представлені на Каннському кіноринку в українському павільйоні – фільмами об’єднання «Вавилон’13», студентським альманахом «Чорна книга Майдану», а також добіркою документальної хроніки від «Громадського телебачення».
Трейлер до збірки «Чорна книга Майдану. Студентський альманах» творчого об’єднання студентів Київського національного університету імені Карпенка-Карого.
Читайте також: Документи Майдану. Перші фільми про події в центрі Києва
Разом з цим в українському павільйоні презентують дві вітчизняні дитячі стрічки «Трубач» та «Сторожова застава», а також 14 мультфільмів, серед яких «Пригоди Котигорошка та його друзів».
А в секції кінофестивалю Short Film Corner покажуть п’ять українських короткометражок, серед яких дві стрічки зроблені в копродукції зі США та Швейцарією.
Серед вітчизняних доробків – новий фільм минулорічного лауреата кінофестивалю «Молодість» Олександра Ратія «Прості речі» – про самотність літніх людей, чорна комедія Оксани й Марини Артеменко «Абонент» та комедійна мелодрама «Інь, і що з цим робити» Мирослави Хорошун.
Фільм Мирослави Хорошун «Інь, і що з цим робити»
Фільм Лесі Кордонець «Балажер. Коригування дійсності» (Швейцарія/Україна).
В Україні фільм Сергія Лозниці «Майдан» обіцяють показати у липні на Одеському кінофестивалі, а фільм Мирослава Слабошпицького «Плем’я» може вийти у національний прокат вже у вересні. Чи отримає останній визнання журі «Тижня критики» та «Золоту камеру» ми дізнаємось вже в останні дні 67-го Каннського кінофестивалю.
Читайте також: Список Спілберґа. Очільник журі став головним героєм 66-го Каннського фестивалю