Андрій Дзиндзя, активіст Автомайдану, один із лідерів організації «Дорожній контроль»
На мою думку, потрібно не стояти на Майдані, а новодити порядок і починати з елементарних речей – наприклад, займатись порядком на дорогах. От, зараз, у принципі, Народна самооборона починає охороняти державну власність, приватну власність. І це добре.
Потрібно залучати людський ресурс для самоорганізації, для порядку.
Барикади ще можуть постояти, але можна зробити так, аби вони не заважали. Треба організувати ДАІ, залучити мінімальну кількість даішників і жорстко перевірити їхню порядність, за будь-яке найменше порушення – звільняти. Провинився, порушив правила дорожнього руху – залишив посаду.
Майдан ще далеко не виконав своїх функцій, залишається дуже багато роботи.
Зараз багато повтікало силовиків, чиновників, і багато з них уже не повернеться на свої попередні посади, бо вони дуже багато зробили зла. Тому порядним людям потрібно відповідати за певні державні сфери.
Ради всеукраїнського об’єднання «Майдан» збиралася після подій 18-19 лютого, і буде продовжувати збиратися.
Вікторія Сюмар, журналістка, громадський діяч
На Майдані зараз дуже багато людей, і частина з них вважає, що вони свою справу виконали, але більшість переконана, що ні. Люди досі не побачили винних і покараних, не відбулося люстрації. І очевидно, це буде ключовою тезою, чому Майдан буде лишатися у тому форматі, у якому він є.
Зараз Рада всеукраїнського об’єднання «Майдан» буде обговорювати й рекомендувати окремі кандидатури, які ми бачимо у складі нового уряду. Ми говорили з політиками про необхідність призначення міністрами Сергіія Квіта, Лесі Оробець, Андрія Парубія, Ольги Богомолець, Ігоря Коліушка, Валерія Чалого тощо.
Мета Ради – вносити пропозиції і контролювати виконання завдань, і це було б абсолютно нормально. Ми можемо скільки-завгодно критикувати, але якщо ми нічого не пропонуємо у замін, то все – пусте.
Є різні структури з різною кількістю груп, з різним баченням, і ці люди будуть вирішувати, як далі діяти. І це абсолютно нормально.
Олексій Гарань, професор політології НаУКМА
Я думаю, що Майдану рано розходитись, бо ще не вирішені завдання. І якщо закликати людей розходитись, вони цього робити не будуть.
Наразі Майдан повинен виконувати функції контролю над політиками й здійснювати тиск на ту частину колишньої влади, яка зачаїлася і прагне реваншу, і в той же час потрібно контролювати нових політиків.
На мою думку, Майдан має стояти як мінімум до президентських виборів.
Майдан – не тільки фізичне явище, думаю, що він може продовжувати функціонувати у різних формах і громадських організаціях, з нього виростуть інші громадські організації і структури. Наприклад, Самооборона може стати основою майбутньої муніципальної міліції.
Якісь барикади можна розібрати, зробити ширші проходи, але це питання техніки й тактики. Вчора я йшов алеєю загиблих героїв, і думаю, що якусь частину барикад можна залишити вже після закінчення всіх подій, як частину історії, як нагадування нам, що нелегко далася ця перемога.
Мені здається, що наразі важливе завдання Майдану полягає у контролі екс-опозиціонерів, які наразі опинилися при владі. Важливо, щоб вони між собою не пересварилися.
Рада «Майдан» – це та площадка, де мають взаємодіяти громадськість і суспільство. І це також можливість впливу на політиків, і, як показав досвід 2004-го року, ми не можемо їм довіряти, просто перемогти й розійтися.
Я думаю, що ми будемо обговорювати принципи самого уряду, тобто чи це буде партійно-коаліційний уряд, чи це буде технічний уряд на чолі з якоюсь політичною фігурою. Очевидно, будемо обговорювати питання нової більшості, бо наразі ми змушені включати до цієї більшості позафракційних, які перебігли із партії регіонів. Суто арифметично ми маємо враховувати підтримку осіб, які ще тиждень тому були у ПР, тому тут важливий баланс.
Ігор Луценко, громадський активіст, лідер руху «Збережемо старий Київ»
Майдан повставав не лише за Європу й проти Януковича, а повставав проти банди, частина якої є зараз при владі. І коли ця банда відповість за свої вчинки, тоді Майдан буде менше потрібен. Але треба пам’ятати, що у будь-який момент його потрібно повертати.
Барикади насправді розбирати не треба, бо це докази злочинів режиму і Януковича, там багато застряглих куль, і слідство має цим зайнятись.
У Раді «Майдан» я бачу єдину корисну функцію – це майданчик для спілкування. Проте зауважу, що Рада не має жодного реального впливу на політиків.
Тому вважаю, що Майдан повинен стояти, готувати пляшки, бо видно, що нічого не закінчується.
Зараз на Майдані бачимо утворення важливих громадських ініціатив, таких, як Коло довіри Майдану (туди увійшли Автомайдан, Ольга Богомолець, Володимир В’ятрович – Ред.), що в мене викликає більше довіри, ніж Рада «Майдан».
Ігор Коліушко, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ
Майдан довів, що може протриматися стільки, скільки треба, але він ще не виконав своїх функцій. Потрібно дочекатись утворення уряду й подивитись, наскільки будуть реалізовані цілі Майдану. Після цього – можна ставити питання про його звуження =чи переформування, хоча важливо, щоб Майдан у такому стані пробув до президентських виборів.
Проте, на мою думку, воєнізацію потрібно згортати найближчими днями. Майдан має продовжувати функціонувати не в явних формах, а в системі громадських рад при органах влади, як система мережевої координації у межах цілої України.
Попередні три місяці, коли всі були націлені на боротьбу, на перший план виходили найбільш креативні активісти у плані побудови барикад і їхнього захисту. Сьогодні на перший план повинні вийти люди, які хочуть співпрацювати із органами влади, і хочуть пролобіювати громадський і суспільний інтерес. І власне, діяльність цих людей мала би більше уособлювати собою Майдан, ніж барикади.
На мою думку, депутатам варто взяти за основу концепцію технічного уряду, щоб це був уряд не складений із представників фракцій у парламенті, а щоб це був уряд, сформований із позафракційних професіоналів. Щоб дати Верховній Раді підтримувати діяльність цього уряду, і це полегшуватиме контроль над урядом із боку парламенту. Коли якась фракція делегує своїх представників в уряд, тоді починаються домовленості, поділ на «чужих і своїх».
Зараз нам варто об’єднатися для вирішення важливих реформ, таких, як децентралізація влади, стабілізація с економічної системи, реформа соціальної сфери – ці речі є непідйомними для однієї партії і навіть коаліцій кількох партій. Тому ми маємо зберегти єдність між політиками й громадськістю.