Як і обіцяли напередодні опозиціонери, в п’ятницю під дахом парламентської будівлі зібралося значно більше депутатів, ніж попереднього вечора. З’явилися комуністи і більша частина Партії регіонів. Проте голосувати за наступний пункт (повернення до Конституції-2004) у низці необхідних для вирішення кризи питань не поспішали. Володимир Рибак, покашлюючи, пропонував депутатам сходити на перерву до 16:00, аби узгодити певні моменти у законопроекті. Причиною такого рішення, швидше за все, стала зустріч Віктора Януковича із європослами, під час якої вони мали домовитися щодо Угоди з врегулювання кризи. Опозиціонери були проти настільки, що ледь не побилися. Нардепи вимагали оголосити максимум годину для доопрацювання документа, після чого Рада мала відновити роботу. Втім, за доброю традицією, депутати не змогли зібратися вчасно. Хоча, варто зауважити, жодне з голосувань цього дня не було провальним.
Доки депутати нудилися у сесійній залі, знадвору будинку парламенту почали розгортатися щонайменше дивні події. Силовики (здебільшого бійці внутрішніх військ) раптом почали в прямому сенсі слова пакуватися у автобуси, припарковані просто-таки перед входами до Ради і від’їжджати у невідомому напрямку. На запитання, куди ж їх перевозять, не відповідали. З собою, крім амуніції, намагалися забрати і деякі «особисті» речі.
«Куди ти їх преш! Ми ж не вліземо в автобус із цими мішками! Кинь їх тут!», – кричав командир підлеглому, який намагався залізти до автобуса із двома величезними мішками казенних сосисок.
Разом із силовиками площу залишали і водомети, які за останні дні вже стали звичним елементом навколишнього рельєфу. Під надривний гуркіт моторів і клуби вихлопних газів, важкі автобуси разом із маршрутками «Богдан», заповнені ВВшниками, рушили в бік станції метро «Арсенальна». В тому ж напрямі зникли й тітушки з Антимайдану, лишивши по собі захаращений Маріїнський парк. Загалом відступ тривав менше 20 хвилин.
«Народ, да тут каски! Розбирай», – чулося від свідків згортання бійців МВС.
Двічі повторювати не довелося. Присутні буквально за секунди розкрили дерев’яни ящики.
«Ти диви, нові, навіть в упаковці!», – хапаючи по кілька касок в руки дивувалися люди.
Крім цього, на площі лишилися коробки з провізією типу печива та згущеного молока. Окремо, посеред площі, височіли мішки з дармовою ковбасою.
«А що, я пенсіонерка. Мені ковбаса згодиться!», – ніяковіло виправдовувалася стара жінка, запихаючи до сумки міліцейський провіант.
Віддалік, біля нині знесеного оглядового майданчика, смерділи зіпсованими кашами польові кухні. Тут же – розкидані фотографії, блокноти, матраци, ковдри, прапори і парасолі. В глибині парку, у наметах, вже почали орудувати місцеві жителі. Хтось знайшов кілька ящиків із захисними щитками на ноги. Дружнім голосуванням вирішили відправити все на Майдан.
«Дивно, що вони так втекли. Точно може бути якась провокація. Треба пильнувати. Бо як поїхали – так і приїдуть», – із недовірою в голосі говорили помічники депутатів.
Читайте тиакож: Як несли службу в урядовому кварталі
«Слухай, там два «нульових» вогнегасники. Може давай собі заберем? Знадобиться ж!», – перемовлялися охоронці парламенту. Почалося щось дуже подібне до мародерства. Люд забирав із брудних ящиків продукти, хтось ховав під куртку національні прапори, в рюкзаках зникали металеві каски. Хтось ніс додому пластиковий посуд.
Тим часом у Раді лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок розповідав про перебіг перемовин між опозицією, європейськими посланцями та Радою Майдану.
«Рада Майдану погодилася підписати Угоду. Впродовж 48 годин після цього ми маємо повернутися до Конституції 2004 року. Наразі ми ще вивчаємо окремі положення цього документу, але, думаю, його буде підписано», – ділився подробицями Тягнибок.
Між тим, регіонали почали потиху зникати у невідомому напрямі. Частина ж представників поки що найбільшої фракції Ради заклопотано походжала кулуарами. Швидко між собою щодо «більшості у 300 голосів» шепотілися Нестор Шуфрич та представник президента Юрій Мірошниченко.
16:00. Перерва завершується, як і хотів спікер парламенту Володимир Рибак. В один момент зала заповнюється депутатами, засідання оголошують продовженим. Одразу ж пропонують голосувати за повернення до Конституції-2004. Без обговорення. Голова парламенту іде на зустріч. 386 з 397 депутатів підтримують. Регіонали якось похнюплено спостерігають, як опозиційна частина Ради співає гімн. Перша несподіванка. Згодом майже без суперечок вирішуються питання звільнення активістів від переслідувань та надання матеріальної допомоги сім’ям загиблих. І знову рішення підтримує «більшість у 300 голосів». Опозиція не зупиняється і разом із депутатами від ПР і комуністами звільняє від виконання обов’язків міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
У перервах між голосуваннями заступник спікера Руслан Кошулинський зачитує заяви членів фракції Партії регіонів про вихід із її «дружніх лав». Втеча з провладної більшості триває. Позапартійними стають Олег Зарубінський, Григорій Калетник, Володимир Макеєнко, Віталій Хомутиннік та інші. Користуючись моментом, депутат Інна Богословська нагадує, що Конституція 2004 року передбачає імперативний мандат, який у свою чергу при виході з фракції може означати втрату мандату. В залі зависає напружена тиша. Втім, ситуація швидко змінюється – документ поки не підписаний.
Читайте також:Угода влади і опозиції(повний текст)
Опозиція продовжує голосування. До порядку денного вносять закон, який дозволяє реалізувати давні плани. А саме – звільнити від кримінальної відповідальності екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Внесення до порядку денного підтримують 278 депутатів. Проте ухвалюють документ 310 нардепів. Зала вибухає криками «Юлі – волю!» Рибак раптово вирішує оголосити перерву в засіданні. Його намагаються зупинити. Вихоплює мікрофони Олег Ляшко, намагається заблокувати голову Ради опозиціонер Сергій Пашинський. Марно. Регіонал зникає за дверима, так і не підписавши останнє рішення депутатів.
«Ми прийняли доленосне рішення, звільнивши Юлію Тимошенко», – не без гордості у голосі говорить лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк.
«Якщо ж говорити про підписану сьогодні Угоду – то ми й так удвічі зменшили час, що залишався Януковичу при владі. А взагалі, буде можливість призначити вибори раніше – ми їх призначимо», – заявляє опозиціонер.
«Я близько 10 років був членом Партії регіонів. Так, були певні запитання до політики, яка провадилася. На вихід з ПР мене штовхнули смерті людей. Я усвідомлюю, що ми могли прийняти необхідні документи раніше і це дало б змогу уникнути людських жертв на вулицях. А щодо вступу до інших фракцій… поки не збираюся», – відповідав на запитання оточений журналістами екс-регіонал Хомутинник.
Читайте також: Україна проти Януковича. Пауза
Топ-темою для розмов у центрі міста цього вечора стало звільнення Тимошенко.
«Чогось мені здається, що коли вона вийде, то усім покаже. Візьме керівництво опозицією у свої руки», – розповідав хлопець дівчині, прогулюючись Хрещатиком.
«Ні, Конституція, фіндопомога, звільнення Тимошенко це добре. Але як же відставка Януковича?», – ніяковіло питав чоловік середніх років у свого колеги з Майдану.
«Люстрація. Вважаю, що люстрація і тільки люстрація дасть нам змогу щось змінити у цій країні. Нам необхідно міняти систему, а не політиків на місцях!», – ділилися державотворчими знаннями хлопці з Самооборони.
Повз них пройшла хода у пам’ять про одного із вбитих снайперами на Інститутській.