Видання відзначає, що в останні роки Путін не виглядав надто причетним до того, що відбувається, коли звертався до слухачів на щорічній зустрічі у Валдайському клубі, де в основному присутні закордонні спостерігачі. «Проте коли російський президент звертався до присутніх на десятій зустрічі 19 вересня, він виказував впевненість і навіть натякав, що може балотуватися на четвертий термін у 2018 році. Причина цілком зрозуміла: він тримається на плаву завдяки російському дипломатичному успіхові у зв’язку із відміною західної інтервенції у Сирію», – вважає The Economist.
Росіяни все ж обережні і не надто виказують свою радість щодо того, що вдалося змусити сирійського лідера Башара Асада позбутися хімічної зброї. «Вони знають, що його буде важко змусити і це займе час, саме тому вони зараз запропонували військову допомогу. Навіть коли Путін порівнював вплив своєї статті у New York Times із відповіддю американського сенатора Джона МакКейна на Pravda.ru, він казав, що ним не керували ідеї антиамериканізму», – пише The Economist. Путін стверджує, що керувався міжнародним правом та тими поглядами, що жорстокість нічого не вирішує, проте ніхто не згадував про російські війни у Чечні та Грузії.
Проте, як вважає The Economist, Кремль підбадьорює найбільше не захист Асада від західних ракет, а те, що «Росію знову сприймають серйозно».
«Нову російську впевненість у собі було видно і у коментарях Путіна про Україну та інших колишніх радянських сусідів. Він повторював старі скарги про подвійну гру Заходу», – пише The Economist.
Видання вказує, що Путін також поводить себе впевненіше і у взаємодії з опозицією. «Впевненість Путіна було видно і тоді, коли він залучив опозиційних лідерів до аудиторії. Коли клуб зустрів його радника із внутрішньої політики В’ячеслава Володіна, стало ясно, що Кремль випробовує більш відкритий підхід, навіть допускає більш чесні вибори. Сам Путін задекларував, що «Росія на шляху до демократії». Один із тестів підтвердиться наступного місяця тим, чи отримає опозиційний лідер Олексій Навальний тюремний вирок. Ще більшим викликом для Путіна буде уповільнення економіки, яке теж обговорювали у Валдаї», – пише The Economist.
Якщо спад продовжуватиметься, то, вважає видання, Путіну не вдасться продовжувати свою політику щедрих державних виплат, завдяки яким він має підтримку населення, що живе поза великими містами.