Пуща-Водиця – острівець приватних будинків, санаторіїв та баз відпочинку у соснових лісах північно-західної частини Києва. Тут чисте повітря, вкриті тонкою кригою озера, старі дерев'яні дачі, легендарний трамвай, що йде просто через зимовий ліс… І, подейкують, російській спецназ.
Інформація про те, що гості з ближнього зарубіжжя "квартируються" на колишній базі ХК "Сокіл", облетіла українські ЗМІ ввечері третього лютого. Вранці четвертого Тиждень.ua вирушив на пошуки бійців з ведмедями та балалайками.
Той, Хто Охороняє "Беркут"
Зрозуміти, де саме на вулиці Гамарника обжились силовики зовсім не важко. Численні міліцейські автівки та транспорт ДПС України за парканом вже про щось та свідчать. Як, в принципі, і істерична реакція охорони бази на камеру.
Від зайвих очей мешканців бази груддю прикриває галасливий дідусь. Він з гордістю повідомляє, що сьогодні з території вже вигнали щонайменше трьох журналістів, хапає за руки та кричить "Не пущу!". Повідомляє, що знімати тут не можна, правоохоронців немає, а керівництво – на раптовій нараді, яка триватиме щонайменше протягом години.
Зрештою, охоронець здається та теж прямує до однієї з будівель. "Шо я їй буду, морду бить ілі шо?, – у розпачі радиться він з кимось, нарешті розпочинаючи пошуки директора, якій нібито перебував на нараді. – На х… оно мнє надо?"
Директор, як виявилось, саме прогулюється парком навколо таємного об'єкту. Який, доречі, нині є… дитячим навчальним закладом.
На бобах
Директор школи, Михайло Іванович, своє прізвище не називає. До того ж, він наполегливо просить його не фотографувати і, тим більше, не знімати на відео. "У нас тут позашкільний навчальний заклад, дітки приходять до нас займатись після уроків, – пояснює він. – Але школа не бюджетна, самі заробляємо. Спортзали надаємо у почасову оренду, наприклад. І місця для проживання в нас є, їх також здаємо. Таким чином ми заробляємо гроші".
"У перших числах року до нас звернулись представники МВС із проханням розмістити тут співробітників міністерства з інших регіонів. У нас завжди взимку бюджет порожній, – нібито виправдовується пан. – Команд клубних – баскетболістів, волейболістів – на початку року, як правило, немає. Ми сидимо на бобах". Тож правоохоронців розмістили.
За словами пана Михайла, іноземних громадян на території школи немає. Тут проживають бійці українського "Беркуту" та ДАІшники, стверджує він. "З початку року в нас проживає тернопільській "Беркут". Минулого тижня до них приєдналась група ДПСників з інших регіонів – по сім-вісім осіб з Вінничини, Хмельниччини… Рівне є. Всі проживають тут на законних підставах, платять гроші за проживання, хто хоче їсти у їдальні – замовляють їжу…"
Якщо в Україні перебувають російські спецпідрозділи, раптом припускає Михайло Іванович, то живуть вони "десь у схронах". В нього ж – "нормальні тернопільскі хлопці".
Директор школи переконує: коли до школи завітав телеканал ICTV, бійці саме перебували у їдальні, тож він з радістю запропонував журналістам піти й поспілкуватись з ними, подивитись на їхні посвідчення, втім, журналісти нібито відмовились від знайомства.
Тиждень.ua не відмовляється. Але зараз, каже пан директор, турбувати "Беркут" не можна – хлопці… відпочивають.
Проживання тут одного співробітника МВС, більшість яких перебуває тут від початку року, за словами директора, коштує 120 гривень на добу (3600 гривень на місяць). Скільки саме правоохоронців наразі перебуває у гостинній школі – військова таємниця. Втім, якщо український уряд раптом знов заікнеться про те, що українцям немає чим платити пенсії – не варто забувати, що місяць "відпочинку" одного спецназівця під Києвом – два місяці життя пересічного пенсіонера. Щонайменше. Адже 120 гривень для Пущі-Водиці – відвертий демпінг.
Скажімо, доба проживання на базі "Лідер", що у п'яти хвилинах від школи, коштує у 2,5 рази дорожче: 300 гривень на добу. Щоправда, і там, судячи з екстер'єру кількох поціновувачів зимового відпочинку під Києвом на балконах бази, вже живуть близькі друзі "Беркуту" – тітушки.