Росії та всьому світу зимова Олімпіада в Сочі бачилася проектом престижу президента Владіміра Путіна. Однак вона може обернутися піар-провалом для Кремля. Загроза від ісламських терористів, протести активістів – захисників прав людини та сексменшин, а також масштабна корупція в ході підготовки Ігор змусили Москву зайняти оборонні позиції, а весь світ – уважно спостерігати за політичними та соціальними викликами, які постали перед Путіним.
Ці Ігри вже стали найдорожчими у світі: за оцінками, їх вартість сягає $55 млрд, тобто вони більш ніж удвічі дорожчі за наймасштабніші лондонські 2012 року й перевищують своєю вартістю попередні білі Олімпіади разом узяті. Тим часом президент Міжнародної федерації лижного спорту звинуватив російську владу в тому, що близько третини вартості Ігор – це хабарі та відкати. Жан-Франко Каспер, який є членом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) від Швейцарії, заявив, що близько $18 млрд, нібито витрачених на будівництво та розвиток, було вкрадено. За його словами, для Росії це «буденна справа».
Кремль розлютився – винні, ймовірно, будуть покарані. За розпорядженням Дмітрія Мєдвєдєва почато розслідування. Однак шкоди престижу, який Ігри мали забезпечити Росії, вже завдано.
І проблеми з дотриманням прав людини зроблять її ще помітнішою. Найганебнішим і найбільш програшним для Москви виявилося нещодавнє ухвалення законів про криміналізацію будь-яких публічних виступів на захист сексменшин. Постанова збурила хвилю протестів серед західних політиків, активістів у сфері прав людини й навіть спортсменів. Уже півроку гей-активісти закликають до бойкотування російської горілки та інших експортних товарів; відомі публічні особи висловлюють обурення утисками гомосексуалістів у РФ, а дехто із західних лідерів заявив про намір не поїхати на Олімпіаду, зокрема канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд, прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон.
Найбільше обурені США. Президент Барак Обама заявив на прес-конференції, що він «чи не найдужче ображений» російськими «законами, спрямованими проти сексменшин». І додав: «Мені дуже хотілося б, щоб спортсмени з нетрадиційною сексуальною орієнтацією привезли додому золоту, срібну або бронзову медаль; гадаю, це було б чудовим протестом проти ставлення, яке бачимо там».
Та найбільше присоромити Росію мала заява Сполучених Штатів про те, що до складу їхньої делегації на Іграх увійдуть зірки нетрадиційної орієнтації: олімпійський чемпіон із фігурного катання Браян Бойтано й тенісист-ветеран Біллі Жан Кінґ. «Делегація США на Олімпіаді в Сочі представляє розмаїття країни», – красномовно зазначила речниця Національної ради безпеки Сполучених Штатів.
Кремлівська влада запевняє, що жодної дискримінації не буде, але громадська думка в Росії здебільшого вороже настроєна до сексменшин. Масштабні кампанії, організовані з цього приводу західними зірками, багато де вважають передаванням куті меду, а надто коли ставлення до геїв у Росії порівнюють із переслідуванням євреїв нацистами чи з апартеїдом у Південній Африці. Утім, ці акції привернули увагу громадськості Західної Європи та США; долучився до них навіть президент МОК Жак Роґґе. Перебуваючи в Москві, він заявив, що, попри запевнення російської влади, мовляв, закони про заборону пропаганди нетрадиційної орієнтації не поширюватимуться на відвідувачів Сочі, «залишаються деякі непевності». Це, за його словами, необхідно прояснити.
Окрім того, кампанії активістів привернули увагу до масштабнішої проблеми свободи слова у сьогоднішній Росії та нещодавнього тиску на громадські організації. Західні спілки із захисту прав людини різко критикують РФ: проблема сексменшин стала приводом атакувати Путіна у зв’язку із цілою низкою питань. Amnesty International назвала закон про гей-пропаганду «наругою над свободою слова та утиском прав меншин».
Кремль зазвичай такою критикою нехтує, вважає її зовнішнім втручанням у справи Росії та спробою нав’язати західні ідеї, чужі її консервативнішому суспільству. Однак владу турбують ширші політичні свободи, тож наприкінці минулого року на волі несподівано опинилося кілька в’язнів, процеси над якими завзято критикували на Заході. Міхаіл Ходорковскій, колишній олігарх, що провів 10 років за ґратами через звинувачення у фінансових махінаціях та привласненні коштів, раптом здобув волю й подався до Німеччини. 30 осіб, заарештованих унаслідок протестів організації Greenpeace проти видобутку нафти в Арктиці, зокрема громадяни Великої Британії, Нідерландів та інших країн Заходу, були звільнені й повернулися додому. А ще випустили двох дівчат із горезвісного гурту Pussy Riot.
Однак Захід зрадів цим жестам не так сильно, як сподівались у Кремлі. Попри ухвалення амністії, майже всі коментатори назвали її піар-ходом для уникнення протестів під час Олімпійських ігор. За їхніми словами, такий крок не змінює ситуації після нещодавнього придушення політичних виступів, як і не забезпечує свободи слова для решти росіян. Тим часом деякі учасники Greenpeace заявили про намір продовжувати виступи проти видобутку нафти в Арктиці.
У зв’язку з напруженістю чимало західних активістів із захисту прав людини вирішили влаштувати Путіну іспит: вони вимагають права на висловлення протесту під час Ігор. Торік Росія оголосила, що не дозволить демонстрантам зашкодити Олімпіаді й відповідно заборонить будь-які маніфестації, так само як китайська влада під час літніх Олімпійських ігор у Пекіні.
Нині рішення було змінено: певно, влада усвідомила, що це зашкодить іміджу РФ. Кремль заявив про відведення невеличкої території для мітингувальників (на деякій відстані від спортивних майданчиків), тож вони зможуть висловити свою критику. Москві добре відомо, що до таких питань, як права сексменшин, чимало країн світу ставляться не менш, а подекуди й більш насторожено, ніж Росія. Утім, на відміну від літньої Олімпіади зимову відвідують переважно спортсмени та глядачі з розвинених країн Заходу, де на ці аспекти дивляться інакше. Мусульманських чи африканських держав, що візьмуть участь у сочинських Іграх, дуже мало.
Щоправда, громадська думка більшості країн Заходу не надто переймається політичною свободою в Росії. Здебільшого вважають, що там авторитарна влада, котра є нетолерантною до інакодумців і в цьому не надто відрізняється від радянської. Звичайних британців, наприклад, більше цікавлять спортивні події, і надмірна увага до протестувальників їх не дуже втішила б.
Однак з Олімпіадою в Сочі, що відбудеться наступного місяця, пов’язана ще й набагато серйозніша проблема – можливий теракт ісламських бойовиків. Неабияку тривогу викликали вибухи у Волгограді, влаштовані терористами-смертниками, та вбивства у Ставрополі. Західні країни повністю підтримують прагнення Росії покласти край тероризму, хоча багато хто стверджує, що єдиним довгостроковим вирішенням проблеми може бути політична угода з Північним Кавказом. Їхня розвідка активно співпрацює з росіянами, стежачи за екстремістськими угрупованнями. ФБР відправить у Сочі десятки агентів. Навіть британська розвідка знову почала працювати з Москвою: через сім років після припинення взаємодії через отруєння Алєксандра Літвінєнка в Лондоні.
Більшість європейців погоджуються, що слід подбати про захист у Сочі й ужити кардинальних заходів заради безпеки спортсменів та глядачів. Попри це, Путіна масово критикують за рішення провести Ігри в місті, розташованому так близько до республік Північного Кавказу. А довідавшись, що Олімпіаду патрулюватимуть 100 тис. поліцейських і солдатів, чимало мешканців Заходу, які планують відвідати Сочі, злякалися, що через загрозу тероризму ці зимові Ігри стануть не лише найдорожчими та найсуперечливішими за всю історію, а й найсуворішими, отже, безрадісними для публіки. Держдепартамент США, а також влада деяких країн Заходу закликали своїх громадян бути пильними та обережними під час подорожі до Сочі. Певно ж, зовсім не на це сподівався Путін, вирушаючи до Гватемали подавати остаточну (і, як виявилося, успішну) заявку на проведення зимових Олімпійських ігор.