Лиха доля

Світ
1 Січня 2014, 12:00

Апостолос Кайсідіс радий, що у 2008-му, після півстоліття спеціалізації на продажу авто, його родинна фірма переїхала із Салонік, другого за розміром міста Греції, у дешевший район за 50 км і почала не тільки продавати, а й ремонтувати машини. Якби не це, каже він, ми б уже досі точно розорилися. У враженій кризою Греції підприємцям доводиться пристосовуватися, щоб вижити.

Цього року, за прогнозами, у країні буде продано лише близько 50 тис. нових автомобілів (для порівняння: у 2009-му – 220 тис.), частково через брак кредитів. Але оскільки автопарк старіє, то ремонтний бізнес без клієнтів не залишиться.

З квітня 2008-го кількість зареєстрованих у найбільшому в Греції фонді соціального страхування ІКА підприємств зменшилася на 119 тис., тобто на 38%. У такому несприятливому кліматі підприємцям треба не лише затягувати паски, а й вигадувати щось більше.

Переїзд в іншу місцевість – одна з популярних стратегій виживання. Якщо пан Кайсідіс переніс свій бізнес якнайдалі від великого міста, то власниця дев’яти ювелірних крамниць в Афінах Анна-Марія Мазаракі, навпаки, користається з низької орендної плати й винаймає приміщення в престижних районах. Це гарантує вищу відвідуваність і створює в клієнтів враження, що справи в неї йдуть успішно, каже Анна-Марія.
Інші переносять свої офіси (але не обов’язково саме виробництво) за кордон, щоб дістати доступ до дешевших грошей. Торік найбільший у країні постачальник йогурту Fage і другий у світі за величиною фасувальник коли Coca-Cola Hellenic переїхали відповідно до Люксембургу й Швейцарії. А зараз найбільшу в країні металургійну компанію Viohalco купує її ж бельгійська філія.

З огляду на те що греки завжди були моряками, підприємці тут часто зорієнтовані на внутрішній ринок для своїх товарів. Але похмурі перспективи економіки Греції змушують декого шукати нових клієнтів за кордоном. Молочна компанія Dodoni започатковує мережу з продажу морозива в Росії та Україні на додачу до вже відкритих підприємств у Болгарії та на Кіпрі. Косметична Korres розширює свою присутність у Німеччині, Франції, РФ та Скандинавії. Заснована п’ятьма молодими греками 2011 року фірма World Excellent Products експортує оливкову олію преміум-класу в 20 країн. Хоча Греція виробляє близько десятої частини всієї оливкової олії світу, велика частина продукту експортується оптом до Італії, де її фасують, маркують і продають уже з націнкою.

Незважаючи на всі ці старання, частка грецького експорту у ВВП все ще ледве перевищує половину середнього показника для єврозони. Якщо не враховувати нафтопродукти, експорт товарів усе ще нижчий від рівня 2008 року. Опитування грецьких менеджерів із продажу, проведене Афінським університетом економіки та бізнесу, виявило: лише 26% вважають експорт важливою стратегічною реакцією на кризу. Пріоритетом для них були пошуки нових внутрішніх ринків і ширше використання інтернету.

Принаймні в останньому вони не помилилися. Компанія Digilex, заснована 2011-го в Афінах, розробляє сайти, системи електронної торгівлі та мобільні прикладні програми для роздрібної торгівлі, які допомагають знизити собівартість і розширити сферу діяльності. Мобільну прикладну програму для виклику таксі Taxibeat, що з’явилася 2010 року, вже використовують у різних містах Європи, а також у Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу та Мехіко. А компанія Globo, чиї прикладні програми для телефонів дають змогу користуватися на роботі власними гаджетами, продала частину свого бізнесу в Греції, щоб більше уваги приділити закордонним клієнтам. Цього року у фондових індексах FTSE AIM її котирування були найкращими.

Можливо, найпомітнішим бізнес-трендом у Греції є поява незліченних пекарень, молочарень, кафе і лотків, де продають традиційні грецькі сувлакі. Багато з них відкриті безробітними професіоналами, які, втративши престижну роботу, вклали заощадження й допомогу з безробіття у новий бізнес. Можливо, цей сплеск підприємницького духу і є тим добром, без якого не буває лиха.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com

Автор:
The Economist
Позначки: