Агентство національної безпеки США (АНБ) могло стежити за світовими лідерами, зокрема канцлером Німеччини Анґелою Меркель, без відома президента США Барака Обами, проте це не виправдання відсутності пояснень і публічних заяв адміністрації США щодо цієї проблеми, – пише The Foreign Policy
На думку видання, з того часу, як громадськість дізналася про глобальне стеження Агентством національної безпеки (АНБ) у червні цього року, адміністрація Обами залишається послідовною у своїх відповідях: програми збору інформації ефективні, законні, а також схвалені президентом Обамою.
Тепер з’явилися повідомлення, що АНБ також шпигувало і за союзниками США. Проте АНБ і далі наполягає, що все робиться з відома президента, але, як пише The Foreign Policy, «чиновники з адміністрації Обами кажуть, що президент не знав про деякі з найбільш політично вибухових місій АНБ».
«Не дивно, що зростає відчуття на вищих щаблях адміністрації: АНБ зайшло занадто далеко і його треба осадити», – пише Foreign Policy. Видання наголошує про потребу повноцінних коментарів щодо цієї проблеми, яких досі немає.
«Це особливо важливо, оскільки минулого тижня накопичилося багато медіа повідомлень про шпигунство АНБ за іноземними урядами та їхніми лідерами, включно з операціями, спрямованими на мобільний телефон канцлера Німеччини Анґели Меркель, е-мейли колишнього президента Мексики Феліпе Кальдерона, спілкування більш як 35 світових лідерів, велике стеження за громадянами, спрямоване на Бразилію, Францію, Італію, а також, як показав новий звіт у понеділок, Іспанію. Меркель, яку критикували в Німеччині за слабку реакцію на попередні викриття шпигунських акцій АНБ, зателефонувала президенту Обамі минулого тижня і висловила своє розчарування, що надійний союзник перехоплював її дзвінки», – пише The Foreign Policy. Деякі німецькі ЗМІ, з посиланням на джерела в кабінеті Меркель, повідомили: Обама відповів, що він не знав про шпигунство, і якби знав, то поклав би цьому край.
Заяви про те, що начебто стеження за Меркель було припинено після внутрішньої перевірки АНБ, свідчать, на думку видання, що принаймні деякі розрахунки в Білому домі щодо цієї програми були. Утім, можливо, вони не були продуктивними або виявилися політично ризиковими. Один з документів АНБ, опублікований минулого тижня, стверджує, що стеження за спілкуванням деяких закордонних лідерів не дає багато корисної інформації.
Стеження за Меркель могло початися ще 2002 року. Колишні співробітники розвідки у коментарі блогу The Foreign Policy The Cable повідомили, що для АНБ немає нічого незвичайного в тому, щоб стежити без повідомлення президента про кожну ціль своєї роботи. Однак про прослуховування зв’язку іноземних лідерів, на думку колишнього співробітника розвідки, повинні були знати чи принаймні припускати радники президента.
Читайте також: Ледве встигли
«Імовірне прослуховування канцлера Німеччини Анґели Меркель Агентством національної безпеки (АНБ) США не лише ставить під сумнів переговори ЄС зі США про трансатлантичну зону вільної торгівлі, а й сильно підриває довіру між партнерами», – пише німецький тижневик Der Spiegel
«Імовірне прослуховування американською розвідкою мобільного телефону шефині німецького уряду, яке, за інформацією SPIEGEL, почалося ще 2002 року, вочевидь створить тривалу напруженість у відносинах США та Німеччини. Немає жодного значення, знав Обама про стеження чи ні. Довіра – це основа будь-якого партнерства, але її більше немає», – пише видання. Воно також цитує німецького міністра закордонних справ Ґідо Вестервелле, який назвав акцію прослуховування «політично згубною». Вона, на його думку, загрожує «підірвати ті зв’язки, які тримають нас [Німеччину та США] разом».
У Берліні панує надзвичайне обурення з приводу цієї операції США. «Звісно, федеральний уряд не може і не хоче терпіти нахабність американських спецслужб. Відповідно зараз усі закликають до відповідних наслідків. Проте всі знають: Німеччина потребує США, вона залежить від допомоги агентів АНБ і ЦРУ в боротьбі з терористичною загрозою та у кризових районах. Нинішні заклики передусім є ознакою безсилля. Наскільки велике обурення в усіх партіях, настільки ж велика їхня безпорадність», – пише Der Spiegel.
Дехто, на думку видання, бачить важіль впливу у запланованій трансатлантичній угоді про вільну торгівлю між ЄС і США. «Міністр економіки Баварії Ільзе Айґнер (ХСС) не вперше на сторінках Der Spiegel закликає заморозити переговори доти, доки з’ясуються звинувачення. Однак що означає «з’ясуються»? Зараз немає жодних сумнівів щодо стеження. Коли ж продовжаться переговори? У всякому разі не існує серйозних застережень щодо припинення, і це не дивно, оскільки угода в інтересах Німеччини. Недавнє дослідження показало: користь від вільної торгівлі матиме саме Німеччина, адже завдяки цьому можна буде створити десятки тисяч нових робочих місць», – пише видання.
Проте, на думку Der Spiegel, справа не в економічній вигоді, а в довірі, яку потрібно відновити. «Потрібно багато часу, можливо роки, щоб досягти цього. Угоди, комітети і красиві слова в будь-якому разі не одразу зможуть так швидко склеїти тріщини у відносинах між Німеччиною та Америкою», – підсумовує видання.
Читайте також: Економічне НАТО. У світі може виникнути закритий клуб розвинених країн
Директор агентства національної безпеки (АНБ) Кіт Александер у вівторок заявив: «інформація про те, що США прослуховували мільйони телефонних дзвінків у Франції, Іспанії та Італії, безпідставна і виникла через неправильне тлумачення документів, викрадених колишнім співробітником АНБ Едвардом Сноуденом». Про це пише тижневик The Time.
«Ствердження журналістів у Франції (Le Monde), Іспанії (El Mundo) та Італії (L’Espresso) про те, що АНБ зібрало десятки мільйонів телефонних дзвінків, абсолютно помилкове»,– заявив Кіт Александер на слуханнях Комітету з питань розвідки Палати представників. «Це не інформація, яку ми збираємо про європейських громадян. Це інформація, яку ми та наші союзники з НАТО зібрали для захисту наших країн і підтримки військових операцій», – запевнив він.
«За інформацією Le Monde та El Mundo, 70 мільйонів телефонних дзвінків у Франції та 60 мільйонів телефонних дзвінків в Іспанії АНБ зібрала у грудні 2012 – січні 2013 року», – пише The Time.
18 листопада Бундестаґ вперше розглядатиме матеріали щодо прослуховування телефону Меркель, а наразі відносини США та Німеччини залишаються напруженими, – пише Die Welt
«Враховуючи міжнародне обурення, Обама намагається обмежити шкідливі наслідки», – пише Die Welt. Саме тому він каже, що не знав про шпигування за Меркель. Хоча, за повідомленням видання, вищі посадові особи у розвідці США мали б про це знати.
«Як стверджують, американська розвідка АНБ прослуховувала лідера ХДС з 2002 року. У той час президентом США був, як і раніше, Джордж Буш. До акції також мало бути причетним американське посольство в Берліні», – пише Die Welt. За даними New York Times, на яку покликається німецьке видання, співробітники АНБ мали збирати у Німеччині не лише дані про номери, на які телефонувала Меркель, а й слухати ці розмови. Можливо, ці переговори також записували.
«18 листопада бундестаґ вперше розглядатиме ці звинувачення. Можливо, також буде створено парламентський слідчий комітет. Представників канцлера (разом з координатором служби безпеки Ґюнтером Гайсом) цього тижня чекають у Вашингтоні… Прямі контакти на рівні міністрів поки що не заплановано», – пише видання.
На скандал з телефоном Меркель зреагували представники Партії зелених, які заявили, як повідомляє видання, що «телефон Меркель – це лише вершина айсберга, оскільки шпигують так само і за звичайними громадянами». Однак це чомусь не так активно обговорюють.
Америка втрачає свій імідж у Європі та Німеччині у зв’язку зі шпигунським скандалом. Представники ЄС відмовляються від будь-яких переговорів щодо угоди про зону вільної торгівлі між США та ЄС доти, доки не з’ясується ситуація зі шпигунством, – пише The Economist
Канцлер Німеччини Меркель провела літо, вдаючи, що майже не помічає шпигунського скандалу у США. Вона була заклопотана виборами. Проте після того, як її було переобрано, скандал не стих.
«Кожне нове викриття викликало наплив свіжого обурення. Американці нібито шпигували за лідерами Бразилії та Мексики й відомствами Європейського Союзу. 21 жовтня Лоран Фабіус, міністр закордонних справ Франції, викликав американського посла в Парижі після того, як газета Le Monde повідомила про ймовірне великомасштабне шпигування американців за громадянами Франції. За даними Le Monde, Агентство національної безпеки зібрало 70,3 млн французьких телефонних номерів з 10 грудня 2012 року до 8 січня 2013 року, а також записало десятки тисяч телефонних розмов. АНБ прослуховувало і осіб, яких підозрювали у зв’язках із терористами, і людей, пов’язаних із французьким бізнесом або політикою. Президент Франції Франсуа Олланд зателефонував Обамі, вимагаючи пояснень цих звітів», – пише The Economist.
Наступною зателефонувала Меркель з тим самим запитанням, і відповідь Обами, як пише видання, була «не зараз і не в майбутньому».
«Це явно не враховувало одну напружену деталь: минуле. Німці мають припускати, що їхнього канцлера насправді надурили, і зацікавитися тим, що вони можуть розкрити далі», – пише The Economist.
«Імідж Америки падає і в Німеччині, і в усій Європі з того часу, як вони дізналися про шпигунство. Багато представників ЄС втрачають свій ентузіазм у переговорах щодо угоди про вільну торгівлю з Америкою, не уточнюючи взаємовідносин у цілому», – підсумовує видання.
Втрата довіри чиновників ЄС до своїх американських колег може призвести не лише до припинення перегорів щодо майбутніх економічних угод, а й до припинення вже дійсних економічних угод між США та ЄС, що загрожує мільярдними втратами для американського бізнесу, – пише The Washington Post
На думку The Washington Post, європейські дії у відповідь на ймовірне шпигунство США за європейцями ставлять під загрозу угоду, яка генерує десятки мільярдів доларів у трансатлантичному бізнесі щороку. «Зростає кількість європейських чиновників, які закликають до припинення угоди «Safe harbor» («Безпечна гавань»), яка дає змогу американським компаніям обробляти комерційні та особисті дані від клієнтів у Європі. Ця маловідома, але життєво важлива угода уможливлює провадження бізнесу в Європі більш як 4 200 американським компаніям, зокрема таким інтернет-гігантам, як Apple, Google, Facebook і Amazon», – пише The Washington Post.
Крім того, під загрозою також переговори щодо іншого пакту, який коштує набагато більше. «Викриття масштабів шпигунських операцій США за своїми європейськими союзниками також загрожує підірвати одну з провідних трансатлантичних цілей президента Обами: всеосяжну угоду про вільну торгівлю, що додала б, за оцінками, $138 млрд (100 млрд євро) щороку до ВВП кожної з економік», – зауважує видання. Високопоставлені європейські чиновники кажуть, що для продовження переговорів потрібна довіра.
Читайте також: Державою так не управляють