Хто бодай раз спробував посидіти на справжньому троні – жодним чином не зможе забути ці солодкі хвилини і змиритися з думкою, що вони більше не повторяться.
Не може забути свого тріумфу і Віктор Ющенко. І хоч залишилося від нього, в сенсі тріумфу, дірка від бублика, та все ж кому не хотілося б спробувати повернути собі те, що так безславно втрачено. Хоча б задля того, щоб утерти всім недругам носа. Усім, хто зловтішався, коли президентське щастя вислизнуло з рук і втрапило просто в брудні лапи ворога.
Виплакавши всі сльози і сяк-так загоївши рани, Віктор Ющенко вирішив другий раз стати на ті самі граблі, які вже якось смальнули його добряче по чолі. Принаймні так виглядає та активність, яку він розвів останнім часом.
А щоб не розкусили зразу й не встигли знешкодити, обрав оригінальну тактику, що передбачає незвичні методи агітації, замішані на шоковій терапії, старцівстві та використанні масового розпачу й безнадії, які панують у суспільстві.
Спочатку Ющенко пішов у народ. Завітав на відкриття фастфуду з дружиною Катериною, добряче перекусив на дорогу.
Сходив також на базар, одягнувшись у лахміття, щоб усі побачили, який він не такий, як Янукович. Не ходить у страусиних туфлях, не їздить кортежем, а як простий смертний, з немитою головою, економлячи на шампуні, ходить власними ногами грішною українською землею.
Із зовнішнім виглядом він, звісно, трохи переборщив. Кому, як не Віктору Андрійовичу, знати, що юродивих в Україні віддавна не дуже любили. Їх, звичайно, підгодовували, але в гетьмани не обирали. Юродиві – це улюбленці іншого народу – московського. Проте у того народу вже наразі є свій цар і іншого йому не треба.
Потім Віктор Андрійович пересів на трактор. Як добрий ґазда, готуючись до зйомок, розвів таке болотище в себе на подвір'ї, що навіть люди бувалі, які асфальту ніколи не бачили, і ті взялися за голову. Та що не зробиш для великої мети!
Далі були одкровення. Ще ніколи Віктор Андрійович не був таким багатослівним про своїх рідних.
Про Україну був, про трипільців був, і про Юльку був, але про свого сина, невістку, доньку – ні. Ну хіба що забулося.
Залучив Віктор Андрійович до доброї справи і своїх найближчих. Як не крути, не для себе ж тільки старається. Для всієї великої родини. То внучка «засвітиться» в новинах, то син Андрійко інтерв'ю дасть.
На перший погляд, нічого особливого. Проте хіба хтось пам'ятає, щоб Андрій Ющенко колись таке велике, змістовне та головне – від щирого серця про найсокровенніше інтерв'ю давав? Га? Та ще й кому – газеті самого Газпрому!
Так отож.
А щоб все було чисто і без проблем, щоб з нового листка почати писати свою історію, партія Ющенка загубила статут. Так, на всяк випадок. Загубила – і все. Обравши принагідно собі нового керівника, себто голову політради Ірину Ванникову, багатолітнього прес-секретаря президента Віктора Ющенка. Одну з небагатьох, до речі, хто ніколи не зраджував і не розчаровувався в Ющенку.
Звісно, все це лишень припущення, грубі і примітивні. Бо, як казав у своєму інтерв'ю Андрій Вікторович, про те, чи збирається його батько в президенти, треба питати в нього самого.
Проте й зразу натякнув – про час офіційного початку виборчої кампанії Ющенка-2 буде повідомлено додатково.
«Ось пару днів назад телефонував батькові, застав його за книжкою. Так, він пише книжку. Не знаю, чи говорити вам, може, це секрет», – сказав загадково Андрій. «Це буде книжка про часи його президентства, про стосунки всередині, про те, що він робив, але чого так і не побачили прості українці».
Усе зрозуміло? Меседж прийнято?
Саме так – кампанія стартує, коли Віктор Андрійович допише свій фоліант і поясить «хто є ху» і чого саме недогледіли в ньому прості українці.
А далі буде тріумфальне сходження на трон. Бо на тлі примітивного Януковича, який уже всім остогид, людина, чиї руки ніколи не крали і яка хоч і помилялася, але не так жорстоко та нахабно, все-таки менше зло, і за неї обов'язково треба віддати свої голоси…
Читайте також Ющенко проміняв вулики на екскаватор