Нащадки іприту: в яких країнах залишились арсенали хімічної зброї

Світ
19 Вересня 2013, 15:22

Не зважаючи на численні суворі заборони, хімічну зброю продовжують застосовувати у військових конфліктах. Складно назвати навіть приблизну кількість людей, що загинули чи постраждали від застосування цього виду зброї, оскільки більшість випадків не мають офіційного підтвердження.   

Протягом останніх ста років хімічну зброю застосовували під час близько десятка  військових конфліктів, не зважаючи на те, що її використання було заборонено ще до того, як її взагалі розпочали використовувати. Заборону на застосування зброї, «єдиною метою якої є поширення задушливих та шкідливих газів» містить Гаазька конвенція 1899 року.

Ця заборона не зупинила Німеччину, а пізніше і союзних держав від застосування хімічної зброї у Першій світовій війні. Щонайменше 90, 000 солдатів було вбито та більш ніж у 10 разів поранено під час Першої світової війни через використання цього виду зброї.

Після цього хімічну зброю продовжували використовувати і у   30-х. Так, Італія використовувала її для нападу на Ефіопію, а Японія для нападу на Китай. Хоч заборона на використання зброї ставала все сильнішою, це не завадило її використовувати американцям під час війни у В’єтнамі. За даними The Economist, американці використовували гербіциди та сльозогінний газ, що дехто вважав порушення Женевського протоколу.

Припускають також, що Єгипет використовував іприт під час громадянської війни у Ємені у 60-х, а вже у 80-х режим Саддама Хусейна застосовував різні види газів проти курдів та Ірану. Це було єдине чітке порушення протоколу  після Другої світової війни. Після цього і до заяв про застосування хімічної зброї у Сирії, її було застосовано лише один раз. Фанатики секти Аум Шінрікьо вчинили напад на токійське метро із застосуванням зарину, створеного у домашніх умовах. Тоді загинуло 13 громадян, а 54 було серйозно поранено.

Аби зробити захист від застосування хімічної зброї ще сильнішим, у 1993 році було підписано Конвенцію про заборону хімічної зброї. На сьогодні її ратифікувало 189 держав. Держави, що ратифіковують цю конвенцію мають надати Організації із заборони хімічної зброї інформацію щодо будь-якої хімічної зброї, якою вони володіють та інформацію щодо будь-яких хімічних речовин, які застосовуються у їхній промисловості. Сторони цієї конвенції мають знищити хімічну зброю, а промислові хімічні речовини, які застосовують для військових потреб, є предметом інспектування. Торгівля хімічними речовинами має уважно відслідковуватися, у деяких випадках її можуть заборонити. 189-ою державою у списку стала Сомалі, яка ратифікувала конвенцію у червні 2013 –го року.

Проте, на сьогодні все ще залишаються держави, що не ратифікували та не підписали конвенцію. Це Ангола, Єгипет, Північна Корея та Південний Судан. Ізраїль та М’янма її підписали, але не ратифікували. Є великі підозри, що ці країни володіють запасами хімічної зброї. Так, наприклад, були навіть заяви про те, що Ізраїль застосовував хімічну зброю під час нападів на Палестину. У одному із секретних звітів 1983 року Американського розвідувального управління повідомляється, що «хоча ми і не можемо підтвердити, чи Ізраїль володіє смертельними хімічними речовинами деякі показники вказують на те, що їм є доступними щонайменше стійкі та нестійкі нервово-паралітичні речовини, іприт та кілька речовин для контролю масових заворушень разом із системами доставки».

Читайте також: Релігійний характер сирійської війни

Проте, ці заяви не мають офіційного підтвердження. Що ж до Сирії, на території якої інспекторами ООН було зафіксовано застосування хімічної зброї, то 12 вересня 2013 року від цієї країни до секретаря ООН надійшов лист із заявою, що Ассад підписав законодавчий декрет про те, що Сирія приєднується до Конвенції про заборону хімічної зброї.

За даними щорічного звіту Організації із заборони хімічної зброї, серед країн, що ратифікували цю конвенцію, але досі володіють хімічною зброєю є Лівія, США та Росія та Ірак. Саме ці країни зараз у процесі знищення запасів хімічної зброї. Так, згідно із цим звітом станом на 31 грудня 2011 року Лівія знищила 54%, Росія – 60%, а США – 90% своїх запасів хімічної зброї, які належать до першої категорії ( категорія хімічних речовин, що застосовувалися у військових цілях у минулому і які майже не застосовуються у мирних цілях – сюди входить зарин, який використовувався у Сирії та газ VX, яким за підозрами Сирія також володіє).

Читайте також: За яких умов можливі переговори між Асадом і повстанцями

Поки що невідомі точні дати знищення хімічної зброї першої категорії у Лівії та Іраку. Росія ймовірно знищить свою запаси до 2015 року; точна дата знищення решти 10% хімічної зброї, що належить США, теж поки невідома.

Є також підозри, що Китай також володіє хімічною зброєю, і  КНР разом із Росією постачав хімічних речовин та обладнання до Ірану. Так, помічник держсекретаря США із розвідки та досліджень Карл Форд у 2002 році заявив, що має програму зі створення хімічної зброї.

Проте, міністерство закордонних справ Китаю в офіційній заяві заперечило такий факт. За офіційними даними, Китай знищив усі запаси хімічної зброї, що перебували на його території (у тому числі залишені японцями під час нападу у 30-х). Серед інших країн, що володіли хімічною зброєю першої категорії, але вже її знищили, – Албанія, Південна Корея та Індія

Позначки: