Голова комітету Європарламенту у закордонних справах Ельмар Брок (Німеччина) вважає, що Росія шантажувала Вірменію, аби вона вирішила вступити до Митного союзу.
3 вересня, коментуючи Радіо Свобода заяву вірменського президента Сержа Саргсяна після переговорів із його російським колегою Владіміром Путіним у Москві, Брок сказав: «Мені дуже шкода з цього приводу. Я обговорював це із вірменським президентом також. Ми знаємо, що Вірменія перебуває під сильним тиском Росії через складну ситуацію з Азербайджаном та Нагорним Карабахом. Все це тиск. Таку маленьку країну як Вірменія шантажували, щоб вона прийняла таке рішення».
Євродепутат вважає, що таке рішення заблокувало шлях Вірменії до європейської інтеграції.
«Мені дуже шкода, тому що законно, через певні умови, неможливо бути повним членом як Митного союзу, так і укласти угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС», – сказав він і додав, що в майбутньому відносини Вірменії та ЄС будуть «такі ж як і з іншими країнами, але не будуть відносинами із європейською перспективою».
На запитання щодо того, чи Вірменія може змінити своє рішення до саміту у Вільнюсі, Ельмар Брок, відповів, що сподівається, оскільки представники ЄС будуть говорити про це із Вірменією.
Він також вважає, що необхідно вирішити проблему Нагорного Карабаху. «Європейський Союз, який досі цього не зробив, має виявити більше зацікавлення у вирішенні цієї проблеми».
Нагадаємо, Президент Вірменії Серж Саргісян заявив про рішення вступити до Митного союзу після зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним 3 вересня.
Основною причиною того, чому Вірменії поступилася Росії і заявила про бажання вступити до Митного союзу, могла бути безпека, пише Роберт Коалсон у своїй статті на Радіо Свобода.
«Ізольована країна, де вже десятиліттями триває протистояння із Азербайджаном через сепаратистський регіон Нагорного Карабаху», Вірменія має серйозні проблеми із безпекою. Росія могла використовувати ці питання як метод тиску на Вірменію
Британський депутат Чарльз Теннок, член комітету з іноземних справ Європарламенту, у коментарі Радіо Свобода підтвердив цю причину.
«Я знаю, що це було предметом гарячої дискусії і вірменський уряд хотів би підписати [угоду про асоціацію], але очевидно основною їхньою проблемою була безпека », – сказав він. «Я знаю, що Путін був у Баку і пропонував продати сучасну зброї Азербайджану. То ж я тепер бачу, що все це стосується тиску на Єреван, аби він прийняв пропозицію Москви і, на жаль, це сталося».
Як повідомляється, «раніше цього року Москва розпочала поставки зброї на 1 мільярд доларів до Баку, який не одноразово заявляв, що не виключає військового розв’язання конфлікту у Карабасі, якщо не вийде вирішити проблему мирним шляхом».
Гованс Іґітьян, колишній голова вірменської делегації до парламентської асамблеї Ради Європи, у своєму коментарі Радіо Свобода сказав, що заява Саргсяна була «неочікуваною зміною» для країни і її важко пояснити.
«Вранці перед зустріччю Саргсяна із Путіним, старші члени керівної Республіканської партії підтвердили, що європейська інтеграція – це той шлях, яким має рухатися Вірменія», – сказав він. «Я не знаю, що трапилося після – навіть вони не знають. Лише Серж Саргсян може сказати, чи на нього тиснули особисто чи як на президента».
The Wall Street Journal повідомляє, що європейські дипломати вражені рішенням Вірменії і ставить питання про те, чи такий крок Вірменії не прогнозує схожих рішень інших держав колишнього Радянського Союзу
«Країни, які є членами очолюваного Москвою Митного союзу не можуть інтегруватися до ЄС, кажуть європейські політики, тому що вони ефективно здають свій суверенітет у торговельних відносинах Москві», пише оглядач видання Нафталі Бендавід
У випадку Вірменії, на думку журналістки The Wall Street Journal, «Росія має потужний важіль у вигляді постачання природного газу і може визначати ціну на пальне. Тисячі російських військових перебувають на території Вірменії і Москва має формальні гарантії безпеки у регіоні».
«Про тиск на Вірменію було відомо і в певному сенсі, це не сюрприз», – заявив у коментарі виданню Яцек Саріуш-Вольський, польський член комітету закордонних справ Європарламенту. «Проте той факт, що цьому тискові вдалося змусити Вірменію змінити своє бажання – це сюрприз і ми серйозно шкодуємо з цього приводу».
В плані торгівлі, Вірменія не є великим подарунком для жодної зі сторін. Її економіка відносно мала, а розмір ВВП становить $ 10 млрд.
«Але лідери ЄС очевидно бачили б підписання угоди про асоціацію як дипломатичну перемогу», вважає Бендавід.
Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт прокоментував розчарування серед європейських лідерів щодо рішення Вірменії у своєму твіті: «Вірменія вела переговори щодо укладення угоди про асоціацію 4 роки. Тепер президент надає перевагу Кремлю».
Один європейський дипломат зі знанням ситуації сказав The Wall Street Journal, що Вірменія сумлінно вела переговори з ЄС, але «вони самі не очікували такого тиску з боку Росії».
Він сказав, що «ЄС продовжуватиме працювати з Вірменією у таких напрямках, як візові процедури і що Вірменія може знову змінити напрямок, оскільки вона стикнеться із домінуванням Росії у Митному союзі».