«Завдали тілесного ушкодження працівникові міліції, а саме обірвали погони», – надиктовував комусь по телефону працівник міліції в штатському. На той момент під будівлею київської мерії було вже майже тихо. Активна фаза «битви за Київраду» тривала щонайбільше півгодини.
Однак бюджетники, переважно вчителі, почали збиратись на Хрещатику ще за кілька годин до початку сесії. Цілком очікувано, багато хто з них не міг пояснити причинно-наслідкового зв’язку між проведенням сесії Київради та виплатою їм надбавки до зарплати, якої вони вимагали.
«Дайте нам наші копійки!» – скандував у мікрофон ведучий «бюджетного» мітингу. Окремі вчителі його гаряче підтримували, симпатики опозиції перекрикували та свистіли. Міліція, чисельність якої на акції перевищували усі межі розумного, не спромоглася і навіть не намагалась виконати своє головне завдання – відокремити конфліктуючі сторони мітингу одна від одної.
Як наслідок, невдовзі опозиціонери пішли на штурм постаменту з флагштоком, біля якого знаходилась звукопідсилювальна апаратура «бюджетників», відкинули охоронців-«тітушок», повиривали дроти, а згодом і звалили на землю чималі колонки. Оригінальні гасла «Ганьба нардепам» і «Даєш сесію!», які розносились на увесь центр міста, стихли.
Але увага демонстрантів вже була прикута до спроб опозиційних нардепів пробратися в будівлю мерії через вікно. Депутати на вузькій ділянці «фронту» змогли потіснити «Беркут» і по одному почали залазити всередину. «Беркут» періодично переходив в контратаку, але прохід до вікна опозиція утримувала за собою.
Втім, це був останній її успіх. В будівлі опозиціонерів чекало не менше беркутівців, ніж назовні. Ще міліція на вулиці нарешті відвоювала підвіконня і завела всередину додатковий загін «космонавтів», котрий вкрай брутально напав на нардепа-свободівця Едуарда Леоніва, що не чинив жодних активних дій. Прочитавши міліціянтам типову лекцію про «відповідальність за виконання злочинних наказів» і дізнавшись, що провладна більшість у Київраді блискавично ухвалила всі необхідні їй рішення, опозиціонери почали вибиратись назовні. «Битву за Київ» було програно, хоча один з лідерів «штурмовиків», Арсеній Яценюк, в розмові з журналістами намагався тримати марку, зазначивши, що завдяки діям опозиції Київрада не поставила на розгляд чотири сотні «розпилочних» питань.
На той момент бюджетників на площі під КМДА вже як вітром здуло, рішення сесії не викликало у них надто бурхливої радості – певно, далося взнаки те, що «боротись за надбавку» їх зганяли примусово, із суворим контролем присутності та погрозами санкцій за неучасть у мітингу.
Опозиційні демонстранти поки не розходились – їх невдоволення шукало собі виходу. Зрештою, серед «тітушок», які продовжували охороняти свою звукоапаратуру, було впізнано охоронця однієї з скандальних київських забудов. Словесна перепалка скоро перейшла в бійку, «тітушки» відступили і сховалися від розлючених демонстрантів вже на проїжджій частині вулиця, за кордоном міліції. Остання спробували затримати кількох митингувальників, але невдало.
За поясненнями того, що відбувається, демонстранти та журналісти звернулись до міліцейського офіцера, котрий керував діями правоохоронців, той спочатку спробував сховатись за міліцейським автобусом, потім просто відвертав голову чи щось бубонів під ніс. На виручку йому кинулось кількадесят беркутівців, котрі дуже грубо і без попередження відтіснили усіх від свого офіцера, який одразу кудись зник.
Люди потроху розходились з площі перед мерією, не отримавши відповідей на головне питання: чому опозиція дозволила владі так швидко і порівняно легко провести сесію Київради. Безумовно, на боці влади були суди, адмінресурс, численні загони міліції та «тітушок», підсилених кількома досвідченими бойовиками-парламентарями, а також можливість свавільно змінювати правила гри. Але все ж таки: чому опозиціонери прийшли до Київради, вже коли вона була намертво заблокована «Беркутом», а не на декілька годин раніше? Чому не проводилась активна агітаційна робота серед простих киян щодо залучення їх до сьогоднішньої акції? Чому Віталій Кличко та Олег Тягнибок, як і багато їхніх високих партійців, не прибули під мерію? Зрештою, який план дій щодо подальшої боротьби за Київ має опозиція? «Будемо думати», – відповідали Тиждень.ua опозиціонери.
В сухому підсумку акції: влада змогла забезпечити роботу Київради (отже, перспектива виборів у столиці стала ще примарнішою), опозиція провалила мобілізацію та оргпідготовку, кияни вкотре не вийшли на вулицю захищати свої права (що дозволить владі порушувати їх і надалі). Принагідно міліція побила нардепів Едуарда Леонова, Степана Кубіва та кількох інших, хоча за події під кримінальні справи напевне порушать саме проти опозиціонерів (міліція вже заявила, що один з правоохоронців постраждав саме від дій опозиції).
Вже за півтори години після початку акції на площі перед мерією спостерігалася звична по завершенню подібних заходів картина: кордони «Беркуту», групки «тітушок», декілька найзатятіших демонстрантів та пара міських божевільних.