Українського капіталу на Кіпрі нарахували до 3,5 млрд євро
Банківська криза на Кіпрі та вимоги Європи для запровадження антикризових заходів, зокрема, оподаткування депозитів, можуть призвести до того, що країна перестане бути найпопулярнішим офшором, у тому числі й для українського бізнесу.
Як зауважують експерти, обсяг українських капіталів на Кіпрі можна вирахувати з прямих іноземних інвестицій в Україну.
«Приблизно половина з інвестицій, що надійшли з Кіпру в Україну можна віднести до колишніх українських та російських ресурсів. Однак, це дуже умовно, тому що капітали виводилися і вводилися через різні інструменти, щоб ця інформація залишалася закритою», – заявив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
До речі, у I кварталі в Україну надійшло $1,56 млрд прямих іноземних інвестицій. Водночас з Кіпру надійшло лише $49,4 млн (6,7% загального кількості).
Водночас, за словами виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера Олега Устенка, частка українського капіталу на Кіпрі може становити до 3,5 млрд євро.
"60 млрд євро на Кіпрі – це іноземні гроші. З них – 19-35 млрд євро – це гроші, які, за приблизними підрахунками, тримають росіяни. Якщо з цим співвіднести розмір української економіки, яка в 10 разів менша, ніж російська, і має практично такі ж умови для ведення бізнесу, можна дійти висновку, що українські гроші, які "зависли" на рахунках Кіпру, – це 1,9-3,5 млрд євро", – заявив він.
Альтернатива Кіпру для українського бізнесу: Британські Віргінські острови, ОАЕ, Беліз
Міжнародний консорціум журналістів ICIJ опублікував у відкритому доступі найбільшу за всю історію базу даних про власників офшорів. Більшість офшорів, пов'язаних з українськими бізнесменами, зареєстровані на Британських Віргінських островах. Зазначимо, що ключовим інвестором у І кварталі цього року стали Британські Віргінські острови – з них в українську економіку надійшло $266 млн. Значним виявився обсяг інвестицій зі Швеції ($99,1 млн), Великої Британії ($95,7 млн) і Нідерландів ($63,9 млн).
На думку директора АФ «Київська аудиторська служба» Володимира Гаркуші, українському бізнесу найбільше підходять ОАЕ, Гонконг і Сінгапур.
«Для українських підприємців більше підходять ОАЕ. Резони такі: із середини 2000-х в Еміратах можна реєструвати суто офшорні компанії без участі місцевого «спонсора», як було раніше; є Угода про уникнення подвійного оподаткування з Україною; ОАЕ немає в кабмінівському переліку офшорних зон; дирхам – місцева валюта – вільно конвертована й стабільна впродовж багатьох років, крім того, в Україні вона не зараховується до валюти першої категорії і на неї не поширюється обов’язковий стовідсотковий продаж валютної виручки; ця країна – один із найбільших в Азії торговельний та фінансовий майданчик; з нею є регулярне авіасполучення», – вважає Гаркуша.
Водночас Юрчишин вважає, що частина ресурсів з Кіпру може перейти в банківську систему Європи.
"Особливо це стосується тих інвесторів, для яких в нинішніх умовах поширення кризових явищ важливіша надійність їхніх ресурсів, аніж прибутковість. Інша частина, швидше за все, шукатиме інші офшорні території. Хоча це відбуватиметься дуже повільно, тим більше, якщо враховувати, що зараз ціла низка країн оголосила "полювання" за офшорними капіталами. Тому перетікання будуть, але можуть зайняти роки", – прогнозує Юрчишин.
Варто зауважити, що на ринку офшорних юрисдикцій, після ситуації на Кіпрі відбувається значний перерозподіл потоків на користь Белізу.
«Найбільшою популярністю серед подібних офшорів користується Беліз. Експорт товарів в цю країну зріс на 132377,9%. Його обсяг вже перевищив експорт України в такі європейські країни як Німеччина, Великобританія, Іспанія», – йдеться у квартальному економічному прогнозі Ukrainian Economic Trends Forecast на III квартал 2013 року, підготовленому аналітичною групою Da Vinci AG.
Аналітики також звертають увагу на зростання українського експорту в країни з більш лояльним фіскальним законодавством, які часто використовуються українським бізнесом для відповідних схем, а саме Нідерланди (+66,2%) і Швейцарія (+20,6%).
Відомо, що офшорні компанії з Белізу фігурували у низці скандалів з перерозподілом власності та державних закупівлях в Україні.
Ліквідація "податкового раю" не вижене весь український капітал з Кіпру
У липні цього року Верховна Рада України з другої спроби ратифікувала, а Віктор Януковича підписав Конвенцію між урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
Досі від оподаткування звільнялися будь-які доходи, які виникали на території України або Кіпру, які перераховувалися з однієї країни в іншу, за винятком деяких випадків оподаткування фізичних осіб та доходів постійних представництв.
Згідно з новим документом, замість чинних нульових ставок дивіденди українських підприємців будуть обкладатися за ставкою від 5% до 15%. Зокрема, 5% від загальної суми дивідендів сплачує фактичний власник, який володіє не менше 20% капіталу компанії або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії не менше 100 тисяч євро. У той же час дохід від акцій інших акціонерів оподатковується за ставкою 15%.
Як відомо, до цього моменту між Україною і Кіпром діяв договір, підписаний СРСР ще в 1982 році. У наступні роки Україна і Кіпр не могли домовитися, хоча переговори про нові умови велися ще з 1997 року.
Новий договір вдалося підписати восени минулого року, 8 листопада 2012-го, в Нікосії за участю президентів України та Кіпру.
Експерти вважають, що економічний ефект від проведення операцій через Кіпр, у зв'язку з Конвенцією, знижується. Але навіть новий податковий режим виглядає досить привабливо у порівнянні з іншими юрисдикціями.
За словами Юрчишина, проблеми на Кіпрі не спонукають інвесторів направляти більше коштів в Україну.
«Навіть якщо проблеми з Кіпром такі серйозні, то я не бачу підґрунтя, щоб бізнес повертав в Україну значні капітали з Кіпру. Оскільки ризики українського розвитку економіки загалом є набагато вищими, ніж деінде в ЄС», – додав Юрчишин.