Через місяць, 17 липня, у штабі «Батьківщини» на Турівській відбулось засідання нової Політради партії, присвячене одній темі – проміжним підсумкам об’єднавчого процесу. На збори дісталися не всі члени Політради, багато хто віддав перевагу роботі у так званому «закордонному виборчому окрузі» – таким евфемізмом в кулуарах позначають відпочинок народних обранців на курортах .
Тим, хто все ж таки дістався офісу на Турівській, про стан справ у партії розповів Олександр Турчинов, голова центрального штабу «Батьківщии», як після з’їзду називається виконавчий секретаріат біло-сердечних.
Впродовж останніх місяців багато представників «старої гвардії «Батьківщини» у неформальних розмовах з Тиждень.ua скаржились, що «Валентинович» (партійне прізвисько Турчинова – Ред.) опустив руки і не намагається протидіяти захопленню влади в партії фронтовиками. Частково, на те були й об’єктивні причини – Турчинов мав серйозні проблеми зі здоров’ям, тому вимушено не брав надто активної участі у партійному житті.
Але засідання політради продемонструвало, що списувати Турчинова з рахунків ще зарано – як зарано й Арсенію Яценюку святкувати перемогу. Голова центрального штабу розповів те, про що вже давно говорили між собою біло-сердечні партфункціонери: справжньої, потужної, чисельної партійної структури у «Фронту змін» елементарно немає. «Могутнє поповнення опозиційних лав», про яке так пафосно говорилося на об’єднавчому з’їзді, поки що обернулося лише вступ у «Батьківщину» лічених фронтовиків та численними конфліктами за посади.
Читайте також: Тимошенко запевнила, що довіряє Яценюку (повний текст листа)
В багатьох регіонах партію «Батьківщина» поповнили по двоє-троє фронтовиків на район – як правило, сам голова осередку та його заступники. За час, що минув від засідання Політради чимало незалежних одне від одного джерел у партії підтвердили цю інформацію та розповіли подробиці. Приміром, на Вінниччині, де в лавах ФЗ формально перебуває дві з половиною сотні партійців, до «Батьківщини» приєдналось не більше двох десятків. В окремих областях за місяць, що минув зі з’їзду, до «Батьківщини» не вступив ще жоден член «Фронту». Попередній аудит баз даних членів «ФЗ» показав, що населені вони здебільшого «мертвими душами».
Натомість амбіції місцеві керманичі «Фронту» мають неабиякі, претендуючи на керівні посади в об’єднаних організаціях відповідного рівня. Звісно, місцеві біло-сердечні чинять цьому запеклий супротив, тим більше, багато з нових претендентів на посади в партії є вихідцями з самої ж «Батьківщини», які покинули партію у період активного становлення «Фронту змін».
На засіданні Політради Арсеній Яценюк такі дії біло-сердечних назвав саботажем, і запропонував «вживати заходи» щодо них, зокрема й кадрові. У відповідь йому дорікнули, що депутати від «ФЗ» у десятках різних місцевих рад не спішать ліквідовувати свої фракції і вливатися до «Батьківщини», або входять до неї неповним складом – Яценюк пригрозив таким своїм соратникам виключенням з партії, адже механізмів позбавлення саботажників депутатських мандатів у нього немає.
Наразі об’єднавчий процес відбувається переважно на рівні міст та районів, тому крупних конфліктів, які потрапляли б у фокус уваги всеукраїнських ЗМІ, поки немає. Натомість спроба поміняти голову обласної Полтавської організації «Батьківщини» Вадима Петренка на «фронтовика» Валерія Головка обернулася потужним внутрішньопартійним скандалом. Рішення про заміну Петренка на Головка, а також виведення Петренка та його першого заступника Дмитра Хрістова зі складу бюро організації було «спущено» полтавським партійцям з Києва. Значна частина останніх такого рішення не сприйняла, скликала позачергову конференцію, де назвала ці кадрові рішення Президії політради партії нелегітимними та обрала своїм головою нардепа минулого скликання Руслана Богдана. Бунт було придушено, в.о. обов’язків таки став Головко, а непокірних партійців було відсторонено від справ.
Читайте також: Хто є хто в новій політраді «Батьківщини»
Подібні історії можуть відбуватись і в майбутньому, адже «Фронт», за інформацією Тиждень.ua, претендує як мінімум на посади керівників Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської облпарторганізацій. В Хмельницькій області керівником організації вже став фронтовик Олександр Ксенжук, який замінив звинуваченого у зраді та виключеного з фракції біло-сердечного нардепа Василя Кравчука. Але в інших регіонах біло-сердечні партійці не збираються здаватися без бою, що є гарантією повторення полтавських подій, як тільки об’єднавчий процес вийде на рівень областей.
Паралельно в «Батьківщині» розгортається процес формування штабу партії. Ця структура, яка покликана замінити ліквідований виконавчий секретаріат, створюється з правильно задекларованою метою – партія перебуває у стані перманентного жорсткого конфлікту з владою, тому повинна знаходитись у стані підвищеної боєготовності постійно, а не лише від виборів на виборів.
Насправді ж це може призвести до двовладдя в партії – наявності двох паралельних структур на кожному рівні ієрархії, самої партійної організації та штабу, що неодмінно призведе до конфлікту інтересів. «Стара гвардія» підозрює, що в такий спосіб Яценюк намагатиметься контролювати ті організації, де його соратники все ж таки не зможуть обійняти керівні посади. Тим більше, курує процес створення документу, де будуть прописані функції та обов’язки штабу, головний юрист «Фронту» Павло Петренко, а керівні посади в ньому мають зайняти саме колишні фронтовики. Один з «старогвардійців» навіть висунув конспірологічну версію: мовляв, штаб потрібен Яценюку на випадок звільнення Тимошенко та її участі у майбутніх президентських виборах. Тоді з підконтрольних Яценюку штабів буде швидко розгорнута структура, яка підтримуватиме його під час перегонів.
Якщо можливість участі Тимошенко у виборах її соратники в неформальних розмовах вважають дуже примарною, то про її переїзд на лікування до Німеччини говорять, як про цілком реальну перспективу. Те, що екс-прем’єрка невдовзі, орієнтовно у вересні-жовтні, відправиться до берлінської клініки «Шаріте», підтверджують джерела Тиждень.ua як в Україні, так і в європейських структурах і посольствах західних країн.
Втім, остаточне рішення ще не прийнято, на перешкоді цьому стоїть як боротьба різних угруповань в оточенні президента Віктора Януковича, котрі мають різні погляди на необхідність випустити Тимошенко за межі України, так і персональні фобії голови держави. Є й цілком об’єктивні причини – досить складно прописати юридичний механізм переїзду Тимошенко та гарантії, котрі б задовольнили українську сторону. Німеччина багаторазово і однозначно називала Тимошенко суто політичним в’язнем, тому важко уявити, як влада цієї країни утримуватиме її під охороною та обмежуватиме її пересування й контакти, чого домагається Банкова. Зрештою, багато співрозмовників Тиждень.ua схиляються до думки, що екс-прем’єр буде вимушена просити в Німеччині політичного притулку (який їй, звісно, буде надано), що унеможливить її участь у будь-яких українських виборах.
Але виїзд Тимошенко за кордон не варто розглядати винятково в контексті 2015-го року, наслідки, зокрема й для партії «Батьківщина», можуть настати значно раніше. Частина «старої гвардії» переконана, що після переїзду Тимошенко до Німеччини комунікація з нею покращиться, а вона сама нарешті зможе висловити своє справжнє ставлення до внутрішньопартійних процесів – і не факт, кажуть «старогвардійці», що воно буде таким же компліментарним до Яценюка, як в листах, які екс-прем’єрка надсилає Арсенію Петровичу з харківської лікарні.
Окремі «старі бютівці», особливо після чергових внутрішньофракційних конфліктів, зізнаються Тиждень.ua, що від відкритої війни з фронтовиками їх утримує лише перебування Тимошенко в неволі. «Хай тільки Юля виїде… Тоді ми свої обов’язки вважатимемо виконаними, і терпіти нинішнє керівництво фракції вже не будемо», – кажуть вони. Тож вистраждане довгоочікуване об’єднання опозиції може завершитись черговим розколом, і вкотре доведе неспроможність опозиціонерів домовлятися і шукати компроміси навіть перед обличчям серйозних зовнішніх загроз.
Але це вже станеться не раніше осені. Наступне засідання Політради партії, де знову будуть підбиватися підсумки об’єднання, призначено на середину серпня. Наразі переважна більшість «фронтовиків» та біло-сердечних відбула до закордонного виборчого округу.