Схожому на студента-відмінника американцеві, що на останні три тижні застряг у транзитній зоні аеропорту «Шереметьєво», одноосібно вдалося посіяти смуту між Сходом і Заходом та глибокі підозри між Вашингтоном і його європейськими союзниками. Тепер він погрожує викрити ще більше таємниць на додачу до вже й так одного з найгучніших шпигунських скандалів останніх років.
Едвард Сноуден раніше працював аналітиком в Агенції національної безпеки (АНБ) – американському центрі збору електронних розвідданих. Тепер він утікає від правосуддя США, шукаючи політичного притулку в будь-якій країні, що ладна буде його прийняти. Поки що згоду на це висловили Венесуела, Нікарагуа та Болівія. Злочин колишнього співробітника спецслужби полягає в тому, що він оприлюднив дані масштабного стеження американської розвідки за електронними сервісами. Зокрема, «засвітив» факт, що Вашингтон уже майже три роки таємно збирає інформацію про мільярди телефонних дзвінків та електронних повідомлень не лише у США, а й у державних органах та серед простих громадян багатьох своїх найближчих союзників (зокрема, Франції, Бельгії, а особливо Німеччини), а також декотрих інших країн (як-от Саудівська Аравія, Іран та Китай).
Його відкриття викликало фурор у Європі – деякі тамтешні правозахисники привітали американця як героя. Але вдома він офіційно визнаний зрадником і людиною, котра піддала загрозі величезну частину розвідувальної роботи США й перешкоджає боротьбі з тероризмом. Заокеанське правосуддя рішуче настроєне на переслідування Сноудена. За словами адвокатів, у випадку звинувачення йому світить 30 років в’язниці.
Однак колишній працівник американської спецслужби наполягає на тому, що оприлюднив інформацію про цю діяльність АНБ, бо вона вийшла з-під контролю й далеко за межі дозволеного. Він каже, що діяв як «викривач», тож претендує на імунітет за нещодавно ухваленими у США законами, які захищають будь-кого, хто вивів на чисту воду порушення.
Читайте також: Російська і західна преса про справу Сноудена
Його заяви, опубліковані у британській та німецькій пресі, шокували американських союзників. Факт проведення службами безпеки таємних операцій сприймає будь-який уряд. Але європейських міністрів та посадовців розлютило те, що США стежили не лише за їхнім приватним спілкуванням, а й за такими організаціями, як НАТО та Європейський Союз, ба навіть установили таємні пристрої для спостереження в представництвах ЄС у Вашингтоні та НАТО в Нью-Йорку. І чималу частину цих операцій, схоже, проводили не для боротьби з тероризмом, а для збору Америкою комерційно важливої інформації та вивідування планів країн-союзників у міжнародних перемовах.
І Париж, і Берлін вимагають пояснень. Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус заявив, що ці дії, якщо вони підтвердяться, «будуть абсолютно неприйнятними». Міністр юстиції ФРН Сабіне Лойтгойссер-Шнарренберґер сказала, що Вашингтон поводиться так, як це робили вороги під час холодної війни, й додала: «Неможливо уявити, що наші друзі у США розглядають європейців як ворога».
Важливо те, що об’єктами шпигування АНБ не були Британія та інші англомовні союзники США, скажімо, Канада. Відтак виникли підозри, що Лондон знав про операції, а з огляду на тісні відносини між британською та американською розвідками ще й активно допомагав.
Коли про цю історію вперше почули на початку липня, розлючені європейці погрожували перервати важливий новий раунд переговорів зі США щодо вільної торгівлі й пророкували, що вона істотно вплине на американсько-європейські відносини. Особливо їх вразив масштаб стеження: за словами Сноудена, таємні операції почались у вересні 2010 року, а США регулярно прослуховують і відстежують до півмільярда телефонних дзвінків, електронних повідомлень та sms щомісяця в самій лише Німеччині. За середньостатистичну добу американські спецслужби моніторять близько 15 млн німецьких телефонних з’єднань і 10 млн наборів даних. В особливо активні дні кількість відстежених з’єднань зростає до 60 млн.
Але останнього тижня європейські уряди, схоже, заспокоїлися: принаймні про людське око. Частково після того, як президент Обама оперативно запевнив союзників, що ці операції передбачали не прочитання змісту повідомлення, а просто ведення статистики трафіку й одержувачів повідомлень. Частково тому, що західні союзники, зрозуміло, здійснюють аналогічний моніторинг, хоча й у менших масштабах, а розвідка ФРН цілком могла знати про діяльність США і навіть сприяти американським спецслужбам.
Розмахом прослуховування були вражені самі американці. Багатьох зацікавило, що Адміністрація Обами може робити з мільярдами відстежених повідомлень. Але заокеанські посадовці виправдовували операції як необхідні для виявлення можливої комунікації між терористами й захисту Заходу від змов та можливих нових атак.
Тепер центр уваги змістився на самого Сноудена. Спочатку вважали, що його допитує російська розвідка, перш ніж дозволити йому полетіти на Кубу. Але, побачивши розлючення США, президент Путін заявив, що Сноуден, який іще не має російської візи, не покидав транзитної зони московського аеропорту й жоден представник ФСБ чи ГРУ його не допитував. Крім того, виявилося, що США відразу скасували американський паспорт «зрадника», відтак він не зможе полетіти жодною нормальною авіалінією. Тоді Вашингтон натиснув на Кіто, щоб те відкликало пропозицію про надання колишньому працівникові АНБ політичного притулку, і еквадорський президент Рафаель Корреа заявив, що безперешкодний в’їзд утікачу пообіцяли помилково. Тоді Сноуден попросив притулку в 21 країні, зокрема й Росії. Але Путін, очевидно, не бажаючи наражатися на ризик серйозної конфронтації з Вашингтоном, сказав, що американцеві нададуть притулок, тільки якщо той припинить оприлюднювати інформацію, – він відмовився.
Варіантів у Сноудена дедалі менше. Москві теж може увірватися терпець у ситуації з непроханим гостем, оскільки американські посадовці натякають, що Обама відмовиться відвідати саміт Великої двадцятки в Санкт-Петербурзі, якщо той залишиться в «Шереметьєво». А це питання престижу для Путіна.
Нещодавно з’явилася інформація, що Сноуден більше схиляється до пропозиції президента Венесуели Ніколаса Мадуро про дістання політичного притулку в його країні, адже в «людинолюбного» Каракаса більше шансів гарантувати йому безпеку перед натиском Вашингтона. Однак як він дістанеться до Венесуели з анульованим американським паспортом, залишається тільки гадати.
Обама пообіцяв розслідувати претензії щодо перевищення АНБ своїх повноважень у операціях зі стеження. Тепер США та їхні союзники палко обговорюють питання легітимного прослуховування. Досвідчені дипломати звинувачують захисників приватності в тому, що вони перегинають палицю. «Шпигуни шпигують завжди, – стверджують вони, – це їхня робота». Крім того, доказів, що американці скористалися з операцій, щоб украсти комерційні таємниці або підірвати безпеку держав-союзників, немає. У самих США більшість громадян сприйняли скандал спокійно, бо вважають легітимним будь-що, що може захистити їх від терактів.
Поки що росіяни дозволяють Сноудену залишатися в них. Але вони знають: допомога йому дуже скоро розлютить США, і тоді Москва може відчути надзвичайний тиск із боку Вашингтона. А Сноуден може усвідомити, що його викриття обійдеться йому дуже дорого.