9 липня – День народження президента України Віктора Януковича. А іменникам треба дарувати подарунки. Про сім’ю іменника теж не зле згадати – особливо коли ця сім’я така велика, поважна та вічно голодна.
Задля виконання цього завдання керівництво Партії регіонів напружило усі сили і змогло забезпечити безпрецедентну досі явку своїх депутатів. До Верховної Ради завітали навіть такі рідкісні гості, як Юрій «Єнакієвський» Іванющенко та Василь Хмельницький.
З позафракційними нардепами теж добре попрацювали. Про долю Олександра Домбровського та Павла Балоги, котрих було позбавлено мандатів феноменальним за абсурдністю судовим рішенням, вони швидко забули. Саботаж провладних законопроектів, до якого незалежні нардепи вдалися в середу, тривав лише один день – провладна фракція змогла знайти хрусткі зелені аргументи.
Синьо-білі кидали зелень не намарне – в порядку денному значилась купа стратегічних питань: оновлення кадрового складу Центрвиборчкому, перевибори в проблемних округах, законопроекти про векселі та трансфертне ціноутворення та багато інших лобістських і «розпилочних» законодавчих ініціатив. І все це треба було встигнути проголосувати за два дні, що лишились до кінця сесії – думку про її продовження не допускала ані влада, ані більшість опозиції
Почали з Центрвиборчкому. На зміну умовно проопозиційному Володимиру Шаповалу, який досягнув пенсійного віку, мали призначити родича екс-спікера Володимира Литвина, сумлінного чиновника-виконавця Олександра Копиленка, котрий в найближчій перспективі може стати головою ЦВК. Така ротація опозиції, звісно, була не на руку – тож перед початком розгляду питання спікера Володимира Рибака оточили зо два десятка опозиційних нардепів.
Кільканадцять хвилин тривали перемовини при виключених мікрофонах – зрештою, опозиціонери чемно розступилися перед Рибаком, хіба що не подаючи немолодому спікерові руки на поміч, той пройшов вглиб сектору ПР, звідки і поставив питання на розгляд. «Ганьба!» – почулося з лав обурених опозиціонерів. Парламентські журналісти не приховували іронічних посмішок.
Шаповала звільнили, Копиленка обрали, після нетривалої перерви Рибак знову сидів на своєму кріслі в президії. Ніхто вже не нікого не блокував, після політичної програми більшість могла перейти до програми економічної. А команда сімейних «младореформаторів» мала чим там поживитися.
Головне питання – векселі. Синьо-білі бізнесмени довго не могли зрозуміти, чому замість живих грошей вони мають отримувати якісь незрозумілі папірці (з де-факто фіктивною дохідністю), котрі згодом будуть реалізуватися зі знижкою, і не факт, що напряму державі, а не посередникам. Але зрештою всіх переконали, налякавши за непослух покаранням від самого майбутнього іменинника. Головний промоутер векселів Сергій Арбузов та вірогідний майбутній посередник-вундеркінд Сергій Курченко повинні задоволено посміхатись.
Заодно протягнули і законопроект про трансферти, котрий (як і векселі) дозволяє чітко відділяти «своїх» підприємців від «чужих». Сотні опозиційних поправок до трансфертного проекту пересічних регіоналів цікавили мало, адже парламентський буфет має невичерпні запаси коньяку, чим вони і користались, далі буде.
Читайте також: На вечірньому засіданні Ради регіонали влаштували п'янку у сесійній залі
Здобувщи перемогу на трансфертах, керівництво синьо-білих кинулось розвивати успіх і задовольняти численні «хотєлкі» Конвеєром було проголосовано: кошторис ВР (майже дев’яносто мільйонів гривень тільки на санаторії для обранців), закон про утилізацію використаних автівок, нові правила офшорів на Кіпрі, виготовлення бланків та документів із спеціальними елементами захисту (удар по концерну ЄДАПС) тощо.
Гроші було розпиляно, настав час звернутись до історичної пам’яті: нардепи почали розглядати проекти постанов про відзначення пам’ятних дат: від річниці звільнення Донбасу від фашистів до століття з Дня народження Лесі Українки, від ювілею Донецького заводу холодильників «Норд» до річниці відкриття Північно-Кримського каналу.
Від тривалої роботи нардепи втомились, атмосфера була наелектризованою, варто було кинути сірник. Таким сірником стала постанова про відзначення 1120-річчя заснування Ужгороду. «Свобода» вустами свого депутата Олега Панькевича запевняла, що за цю ініціативу голосувати не варто, адже ця дата відштовхується від угорської літописної згадки про руйнування Ужгорода мадярами – тобто, за версією свободівців, дату створення Ужгорода варто відраховувати або з першої згадки про місто в українських літописах, або ж варто покластись на думку вітчизняних істориків, котрі стверджують, що Ужгород виник ще в середині першого тисячоліття нашої ери.
Поки свободівець Панькевич доповідав ці подробиці, регіонал Олег Царьов виніс йому на трибуну мінеральну воду – освіжитись. Наміри регіонала по-своєму витлумачила колега Панькевича по фракції Ірина Сех, котра побігла до трибуни, ненароком скинула стакан з мінералкою на Панькевича, а згодом почала обливати з пляшки самого Царьова, котрого, вочевидь і вважала винним у цій історії. «Свобода» та регіонали почали перемовлятися на підвищених тонах, багато хто скинув піджаки і розв’язав краватки.
Тим часом на трибуну вийшов УДАРівець Сергій Каплін, котрий у своїй промові пристав на точку зору регіоналів. «Свобода» забула про синьо-білих і скупчилась довкола сектору кличківців, окремі депутати-бойовики УДАРу почали закочувати рукава сорочок, готуючись до бійки.
Але крові вдалося уникнути, більшістю голосів парламент визначив, що Ужгороду саме 1120 років. А ось постанова про відзначення ювілею заводу холодильників достатньої кількості голосів не набрала, але з того мало хто переймався.
Питання про проблемні округи взагалі відклали на осінь – за інформацією Тиждень.ua, регіонали мають наступний план: призначити вибори у вересні-жовтні, ще перед Вільнюким самітом, а самі вибори провести перед Новим роком. В такий спосіб, європейцям буде продемонстрована готовність виконати одну з вимог Євросоюзу щодо призначення виборів на проблемній мажоритарні, з іншого – влада не матиме запобіжників від «бєспрєдєду» під час підрахунку голосів, адже сам саміт вже мине.
Втім, більшість регіоналів подібні високі матерії та розрахунки, схоже, хвилювали мало. Заховавшись від преси під ложею ЗМІ, вони відкорковували пляшки з різноманітним алкоголем та розпаковували закуски.
«Все, завтра скинемо піджаки і станемо, як нормальні люди, відпочинемо… – казав один з чільних депутатів від ПР, плескаючи свого колег по плечу».
«Так, – погоджувався той, – скоро у нас взагалі все буде за***сь»