Дійсністю найслабших і найбідніших економік ЄС є періодичні соціальні виступи проти урядових заходів жорсткої економії бюджетних коштів, заморожування зарплат і пенсій, а також високого рівня цін на комунальні платежі, зокрема на електроенергію, як то сталося на початку цього тижня в Болгарії. У 35 містах цієї країни, де енергорозподільчі компанії перебувають у приватних руках закордонних інвесторів, люди вийшли на вулиці на знак протесту проти невмотивовано високих цін за опалення й освітлення, високого рівня податків та корупції в країні. Зокрема, рахунки за електроенергію жителів болгарської столиці Софії за січень зросли майже вдвічі порівняно з попереднім місяцем. Загалом на вулиці в різних куточках країни вийшло близько 100 тисяч болгар. У Софії демонстрації швидко переросли у сутички з поліцією. Близько трьох тисяч людей блокували дорогу до Міністерства енергетики та будівлі болгарського парламенту. Демонстранти вивісили в центрі столиці Болгарії плакат із написом «електрика + безробіття = геноцид». 15 людей було госпіталізовано і близько 25 затримано в процесі сутичок з поліцією.
Електробунт
Заморожування обсягу виплат на рівні 2008 року та підвищення податків у країні, де доходи населення в середньому становлять менш ніж половину середньостатистичних прибутків у інших країнах ЄС, вивело на вулиці десятки тисяч болгар, які скандували «мафія» та «відставка». Демонстранти обіцяли залишатися на вулицях безстроково, допоки влада й електрокомпанії не підуть на поступки та зниження цін. Рівень безробіття у 7,3-мільйонній Болгарії є трохи меншим від показників перших посткомуністичних років і сягає 11,9 %. Середня заробітна плата в країні – близько 800 левів (трохи більше €400). За чотири роки економічної кризи тисячі болгар мігрували у пошуках кращої долі.
По всій Болгарії, зокрема у Варні, Пловдиві, Ловічі, пролунали заяви, що болгари не бажають платити за тарифами, запропонованими компаніями CEZ, EON, EVN та Energo-Pro, які є посередниками між Національною електричною компанією Болгарії та споживачами, оскільки електросистеми та розподільчі дільниці пербувають у приватній власності. Порівняно з тарифами минулого року ціни на електрику зросли на 50–100%. У всіх містах протестувальники вимагали від влади націоналізувати вже вищезгадані приватні енергорозподільчі компанії, встановити нижчі тарифи на електроенергію та контролювати їх, відключити від загальнодержавної системи електропостачання приватні теплові електростанції, дорогу електроенергію з яких примусово продають населенню. Особливо обурив болгар той факт, що рахунки за електроенергію в кілька разів перевищують заробітні плати та пенсії, які лишаються фактично замороженими у зв’язку із заходами гострої економії.
Варто зауважити, що в цій причорноморській країні, так само, як і в Туреччині, діють денний та нічний тарифи оплати за електроенергію. В останні три роки відбувалося поступове, але значне зростання цін на енергоносії для пересічних болгар. Якщо ще 2007-го нічний енерготариф у середньому становив 0,034 лева (€0,018) за 1 кВт∙год, а денний – 0,088 лева (€0,044), то від 1 червня 2012 року ці тарифи становлять 0,15 лева (€0,07) і 0,21 лева (€0,11) за кВт∙год. Отже, в середньому 150 кВт, тобто найнижчий поріг споживання електроенергії у приватних помешканнях нині обходяться болгарам у €16,5. І це ще не все, оскільки треба солідно платити за опалення (переважно приміщення обігріваються тими електроприладами, бо центрального опалення немає взагалі) та водовідведення.
Ще на початку листопада минулого року Державна комісія з енергетичного та водного регулювання Болгарії оголосила, що після 1 липня 2013 року країну чекає чергове підвищення цін на електроенергію, що сягне не менш ніж 3–4% . За словами її очільника Ангела Семерджиєва, через те, що країна має сплатити квоти за вуглеводні емісії, ціни електрики в країні могли зрости навіть на більше. Серед інших причин підвищення цін він назвав майбутні витрати Національної електричної компанії та електророзподільних компаній на приєднання поновлювальних джерел електроенергії (сонячних та водних електростанцій) до загальнонаціональної електросистеми. Варто зауважити, що сфера логістики та розподілу електроструму в Болгарії належить не державним, а приватним компаніям. Фактично на спини пересічних болгар падав фінансовий тягар витрат, які ці компанії мали б нести самотужки. Наприкінці минулорічної осені тамтешні профспілки та низка політичних партій уже неодноразово звинувачували Держкомісію з енергетичного та водного регулювання у черговому безпідставному підвищенні цін на енергоносії та цілковите ігнорування того факту, що зарплати та пенсії в країні залишаються замороженими.
До того ж керівництво Болгарії на додачу до введення денного та нічного тарифів на електроенергію планувало запровадити також сезонний тариф, аби електроенергетичні компанії могли самостійно встановлювати сезонні ціни для певної категорії своїх клієнтів. Проте не було вказано, чи це стосуватиметься пересічних болгар і чи йтиметься про здешевлення електроенергії для цієї категорії споживачів. Також відкритим питанням лишалося, чи цей сезонний тариф і вибірковість у ціноутворенні для різних клієнтів енергокомпаній не обернеться для них черговим подорожчанням.
19 лютого прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов пообіцяв суттєво зменшити ціни на електроенергію. Попередньо планувалося, що вже у березні цього року електроенергія подешевшає на 8%, тоді як керівництво держави мало переглянути угоду з приватними компаніями, які відповідають за енергомережу країни. Самі ж компанії, які відповідають за енергомережу Болгарії, вважають, що в уряду немає підстав для відкликання або перегляду чинної ліцензії.
Варто зазначити, що до закриття АЕС «Козлодуй» у 2006 році, що за 200 км північніше від Софії, Болгарія була найбільшим експортером електроенергії на Балканах, забезпечуючи потреби Албанії, Греції, Македонії, Румунії, Сербії та Туреччини у електроенергії.
Ще 2009-го болгарські депутати просили ЄС дозволити знову запустити два реактори цієї електростанції потужність 440 мВт кожний, аби забезпечити внутрішні потреби країни, та компенсувати їй втрати, яких вона зазнала під час газової та економічної криз. До останнього часу такого дозволу отримано не було.
Від лампочок до парламентських виборів
Обіцянка прем’єра Бойко Борисова зменшити ціни на електрику та застосувати санкції до приватних енергокомпаній, що прямо вдарило б по чесько-болгарським відносинам, оскільки йшлося про позбавлення компанії CEZ ліцензії на роботу в Болгарії, та відставка міністра фінансів Симеона Д’янкова 19 лютого не загасили напруженості в болгарському суспільстві, і аж ніяк не припинили мітингів. Варто зауважити, що болгарський глава уряду обіцяв вдатися до ризикованих дій, які порушують європейську практику захисту іноземних інвесторів, проте це не дало бажаного результату. «Мене непокоять низький рівень прибутків населення і те, що у нас є лише обмежені можливості реагувати на зростання цін», – наголосив він у першому офіційному коментарі, коли протести почали поширюватися країною минулої неділі. Він виступив проти націоналізації потужностей приватних енергорозподільчих компаній, зокрема чеських Energo-Pro та CEZ, а також австрійської EVN.
Цілком несподіваним кроком стало оголошення 20 лютого Борисовим про свою відставку та розпуск уряду, сформованого до останнього моменту провладною правою партією «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ), лідером якої він є. «Я не братиму участі в уряді, під керівництвом якого поліція б’є людей», – так пояснив екс-прем’єр власне рішення, спровоковане масовими соціальними протестними акціями в Софії та в інших містах, які прокотилися Болгарією 17–19 лютого. «Моє рішення про відставку не зміниться за жодних обставин. Я не будуватиму власної дороги, якщо на ній проливається кров. Я не можу дивитися на закривавлений Орлов міст. Кожна крапля пролитої там крові – це тавро для нас. Не можу дивитися на огороджений парламент, бо відмежовуватися від народу не є нашою метою. Нині, якщо вже так постало питання, країна потребує нового кредиту довіри, люди мають визначити, яким має бути керівництво державою. Якщо народ воліє, щоб вулиця керувала державою, нехай так і буде», – наголосив він. Фактично правий уряд Бойко Борисова спіткала доля адміністрації соціалістів, які 1997 року пішли у відставку після того, як демонстранти, що протестували супроти банківської кризи та гіперінфляції, штурмували будинок болгарського парламенту. Цього разу болгарський уряд не зумів зробити нічого кращого, ніж самоусунутися від вирішення питання енергозабезпечення країни так, ніби воно може вирішитися саме собою в якийсь дивний спосіб. В енергетичній кризі, яка спіткала країну, Борисов звинуватив свого політичного супротивника, соціаліста Сєрґєя Станішева. До того ж ані він, ані його політична сила, як це було офіційно оголошено, не братимуть участі у формуванні нового уряду. Нездатність боротися з економічними проблемами, корупцією та організованою злочинністю значно похитнули рейтинг ГЄРБу і схилила шальки терезів радше на користь соціалістів, відомих своїми популістськими заявами.
В умовах урядової кризи, коли до наступних парламентських виборів, запланованих на початок літа цього року, залишається близько чотирьох місяців, постає питання про можливий перенос їхнього проведення на більш ранній термін. Лідер болгарської соціалістичної партії, яка нині перебуває в опозиції, Сєрґєй Станішев наголосив, що «ми потребуємо ранніх виборів, оскільки жодний уряд, сформований чинним парламентом, не може провадити нормальної політики».
За Конституцією Болгарії в разі відставки уряду влада переходить до президента, який має запропонувати найчисленнішій політичній групі парламенту сформувати новий кабінет міністрів. Якщо ця група відмовляється, то президент має запропонувати формування уряду наступній за чисельністю парламентській групі Народного зібрання. Якщо після трьох президентських звернень парламенту не буде сформовано, то глава держави призначає технічний уряд, розпускає парламент і призначає вибори до Народних зборів через два місяці. В нинішніх кризових умовах увесь політичний рух у Болгарії залежить від її очільник країни Росена Плєвнєлієва, який на президентських виборах висувався також як кандидат від ГЄРБ. Майбутні парламентські вибори, незалежно від строку їхнього проведення, покажуть, чи залишаться болгарські праві й надалі у провладного стерна.