«Внаслідок дій нападників були, зокрема, зламані вхідні двері… За фактом заподіяної групою невстановлених осіб матеріальної шкоди Одеська міська рада подала заяву до слідчого управління МВС України в Одеській області», – повідомила прес-служба Олексія Костусєва Тиждень.ua.
Допоки не визначено, хто саме має відшкодувати ці кошти, парадні дверцята нагадують про нещодавнє протистояння.
Загальні збитки, як зазначає місцева преса, оцінені в 70 тис. грн.
Що ж сталося?
Торік, 4 грудня, за підписом 18 громадських організацій президенту України був надісланий лист із проханням вплинути через вертикаль влади на її одеський ланцюг. Прохання було лише одне – не перейменовувати вулиці. У листі йшлося про те, що заміна місцями назв для двох майданів Одеси – площі Незалежності та площі Дерев’янка, може спричинити додаткову плутанину. Також просили зберегти назви вулиць Івана та Юрія Лип – видатних одеситів, лікарів, письменників. У листі зазначили, що в Одесі міська рада згорнула велику кількість соціальних програм, тому безглуздим на тлі цього є витрачання бюджетних коштів на нові вказівники та таблички. Від імені одеських ЗМІ та правозахисних органів висловили недовіру місцевим органам щодо прозорого й ефективного розподілу бюджету.
Відстояти ці інтереси у день розпіареного кінця світу прийшли представники УДАРу, Об’єднаної опозиції та ВО «Свобода».
Домогтися того, щоб народні обранці їх почули, сподівалися й ті, чиї проблеми одеських чиновників давно не цікавлять. Підприємці тамтешніх ринків, які воліють зберегти свої робочі місця, ошукані інвестори багатоповерхівок та діти з батьками, які благають, щоб їхню парусну школу №13 не знищували.
Однак жодному протестувальникові потрапити на засідання сесії не пощастило. Тож більшість охопило нестримне бажання будь-що опинитися всередині адмінбудівлі. Прагнення мітингувальників виявилося таким сильним, що їм це майже вдалося, попри встановлені перешкоди.
Аргументи й версії
Офіційна та протестна версії подій 21 грудня щонайменше не збігаються. Павло Кириленко, депутат Верховної Ради від ВО «Свобода», пояснив Тиждень.ua: «Громадські активісти у відповідні терміни подали свої звернення з проханням, щоб їхній ініціативній групі, що складалася із семи осіб, дозволили пройти до сесійної зали. Я мав бути присутнім без всіляких звернень і процедур. Але ми прийшли та побачили зачинені в робочий час двері міської ради. Це вже є порушення».
Прес-служба одеської мерії підтвердила Тиждень.ua наявність такого звернення, але наголосила, що питання, яке цікавило громадських активістів, на цій сесії не розглядалося, тому в присутності відмовили.
«21.12.12 під час проведення сесії Одеської міськради група осіб, без подання жодних документів, спробувала потрапити до приміщення міської ради. Їх незаконним діям перешкодили співробітники охорони, – йдеться у письмовому роз’ясненні. – Після цього була здійснена спроба силового проникнення… Нападники розбили скляні вставки… застосували сльозогінний газ, а також, використовуючи сміттєві контейнери як таран, спробували висадити двері… У цей час у приміщенні мерії перебувало близько 400 осіб… Аби не спалахнула пожежа та з метою уникнення людських жертв, був застосований пожежний гідрант…»
Натомість представники громадськості усе це заперечують. Запевняють, що намагалися надати документи та увійти до будівлі згідно із законом. «24 грудня я подав заяву до Генеральної прокуратури і обласної прокуратури. Вже відкрито кримінальне провадження щодо незаконних дій проти мене, власне порушення Конституції та перешкоджання виконанню моєї професійної діяльності. І вже є реакція прокуратури. За цими заявами триває досудове розслідування», – розповів Тиждень.ua нардеп Павло Кириленко.
Крім того, мітингувальники стверджують, що саме охоронці виконкому розпочали газову атаку. А поливання з пожежного гідранту було цілеспрямованим. «Дві з половиною години лилася вода, й одесити за все це платитимуть, – розповіла Ольга Костенко, голова Всеукраїнської профспілки «Єдність». – Головний міліціонер області підійшов до дверей разом зі мною. Я попередила через закриту браму представників виконкому, що з ними хоче говорити начальник УВД, генерал-майор Рєзніков. У відповідь він дістав струмінь води в обличчя. Дісталося і прокурору. Навіть силовиків проігнорували, про що ж мова?»
Місцева влада та преса, коментуючи інцидент, розставили акценти так, наче штурм головного входу мерії був результатом агресивної діяльності однієї з політичних партій. Натомість громадські активісти стверджують, що все одно вдалися б до таких дій. Бо терпець урвався, навіть якщо б опозиційні політичні сили не виказали підтримки.
Дехто з учасників подій вважає, що на радикальні кроки людей спровокували саме місцеві управлінці. Розпочати діалог і бути почутими – це була, напевне, провідна вимога пікетувальників.
«Планувалася антиукраїнська провокація, – вважає Сергій Гуцалюк, учасник подій 21 грудня. – Й фактично було досягнуто успіху».
Хто такі «фашисти» по-одеському?
Експлуатація антифашистського дискурсу стає дедалі активнішою в політичному житті Одеси.
У відповідь на події 21 грудня з ініціативи Партії регіонів в місті створено антифашистський комітет, до якого увійшли понад 50 громадських організацій.
Наскільки притягнутою за вуха є тема фашизму в Одесі, частково можна судити з опитування, що провели активісти руху «Славянское Единство». Організатори ставили одне запитання учасникам антифашистського мітингу: «Що є фашизм?». Виявилося, що в Одесі борються з німцями, з «політикою часів Другої світової війни» та «секонд-хендами» (малося на увазі, мабуть, скін-хедами), а більшість, взагалі, ніяковіли, бо не знали, що відповісти.
У сухому залишку
Якщо спробувати проаналізувати наслідки «силового» штурму неймовірно дорогих дверей до мерії, маємо таке.
По-перше, відволікаючий маневр мав успіх. Вулиці перейменували, площі поміняли назвами. Поки одесити визначатимуть маршрути та намагатимуться второпати, куди їм треба дістатися, щоби раптом не помилитися, можна, мабуть, і відпочити… Хоч би як дитина бавилася, аби на голову не лізла. Здається, за таким принципом і діяли.
По-друге, скандал дав змогу відвернути громадську увагу від суттєвих нововведень. «На нас напали, тому сесію не перервемо, а дуже швидко проголосуємо по всіх питаннях. І бюджет приймемо, і майнові питання порішаємо…» Здійнявся галас лише навколо нібито протистояння міської влади і «Свободи», а що там поспіхом вирішили одеські обранці, ніхто й не намагався розібратися.
По-третє, очевидні комунікаційні піар-рішення. Створення незрозумілих комітетів і заклики покарати винуватців у перешкоджанні один одному, малопопулярна в Одесі «Свобода» дістає в інтернеті навіть від неприхильників деякі позитивні коментарі своїх дій… Проте люди й сама сутність проблем, які вони прийшли відстоювали під мерією, залишилися «за бортом». Мешканці міста все ще сподіваються на діалог із владою… Народ активно вимагає, влада так само ігнорує.
По-четверте, за словами підприємців, відтепер будь-який «неправильний» крок спричинить проти них протоколи правоохоронців з обвинуваченнями у «хуліганстві». Машина працює. Хоча, як повідомив Тиждень.ua Павло Кириленко, реакція прокуратури щодо перешкоджання професійній діяльності народного депутата вже є. На порушення прав звичайних людей наразі звертають увагу хіба що журналісти. Але шлях той довгий…