“По просьбам трудящіхся” – референдум як інструмент зміцнення режиму Януковича

Політика
19 Січня 2013, 10:01

У Верховній Раді заре­є­­­­стровано законопроект № 0976, поданий Олек­­­сандром Лавриновичем і Віктором Януковичем, про позбавлення недоторканності народних депутатів і президента України, який передбачає внесення змін до Конституції щодо гарантії недоторканності окремих посадових осіб. Схоже, найближчим часом цей документ може стати одним із ключових інструментів тиску на опозицію та навіть своїх у парламенті, адже в ньому закладена популярна в суспільстві ідея позбавлення недоторканності вищих посадових осіб, яка натомість подана в дуже маніпулятивній інтерпретації.

Наразі відповідно до ст. 80 Конституції «народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заареш­товані». Це означає, що особу, яка має статус народного депутата, навіть якщо її спіймають за руку на місці злочину, не можна ані затримати, ані заарештувати, ані провести досудове розслідування.

Ворогам – закон

Законопроект № 0976 залишає лише часткову недоторканність парламентарія. Згідно з пропонованою редакцією «народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради затриманий чи заарештований до набрання чинності обвинувальним вироком суду щодо нього». Тобто відтепер достатньо лише вироку підконтрольних режиму судів для того, щоб можна було заареш­тувати будь-якого народного обранця від опозиції або й незговірливих своїх. Адже МВС, Генпрокуратура і СБУ, які й «шитимуть справу», перебувають під цілковитим контролем «Сім’ї».

достатньо лише вироку підконтрольних режиму судів для того, щоб можна було заареш­тувати будь-якого незговірливого депутата

У світлі нещодавніх подій довкола одного з основних комунікаторів із Заходом Григорія Немирі (якого намагаються прив’язати до справи про незаконне фінансування піар-кампанії «Батьківщини» за кордоном), захисника Тимошенко Сергія Власенка (якого не випускають із країни під приводом справи про несплату аліментів) та Андрія Шкіля (який навіть був змушений виїхати до Чехії та просити там політичного притулку, побоюючись поновлення провадження у справі 2001 року за фактом організації масових безладів під час акції «Україна без Кучми») відповідне законодавче рішення відкриє нові, широкі можливості для влади щодо незговірливих опозиціонерів у парламенті. Скажімо, депутат від «Батьківщини» Арсен Аваков у найкоротший час, не виключено, може опинитися за ґратами. Така сама доля може чекати народних обранців від опозиції, які брали участь у парламентських бійках зі співробітниками УДО, і навіть тих, хто виганяв із сесійної зали «тушкованих депутатів» Табалових. У Кримінальному кодексі на кожне таке діяння є своя стаття… Таким чином, попри популярну для широкого загалу «обгортку» – позбавлення ненависних парламентаріїв привілейованого статусу, політичний вимір проблеми в тому, що за допомогою «кримінального» гачка влада зможе досить легко шантажувати та впокорювати опозицію й при цьому і далі не чіпати навіть найбільших злочинців із власного табору.

Багатоходівка

На будь-які звинувачення опозиції (і міжнародних організацій, зокрема Венеціанської комісії) в упередженості авторів законопроекту № 0976 щодо депутатів-опозиціонерів, у Лавриновича і Януковича є залізний контраргумент: їхній проект змін до Конституції передбачає позбавлення недоторканності не лише народних обранців, а й гаранта.

На сьогодні, згідно зі ст. 105 Основного Закону, президент «користується правом недоторканності на час виконання повноважень». Інакше кажучи, з моменту прийняття присяги до припинення (дострокового чи планового) повноважень його не може бути ні затримано, ні за­арештовано, але, тільки-но вони закінчуються, це стає можливим. Тепер же проектом Лавриновича – Януковича пропонується норму про недоторканність глави держави «на час виконання повноважень» вилучити, натомість доповнити

ст. 105 реченням такого змісту: «Президент України не може бути без згоди Верховної Ради затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього». Фокус у тому, що звання президента, згідно з тією самою ст. 105 Конституції, «охороняється законом і зберігається за ним довічно». А це означає, що особа, яка є президентом, нинішнім чи колишнім, не може до набрання чинності обвинувального вироку суду без згоди парламенту бути затримана чи ареш­тована. Зрозуміло, що в умовах, коли судова система підконтрольна президентській вертикалі, обвинувальний вирок гарантові неможливий апріорі, так само як і згода пропрезидентської більшості в парламенті на його арешт чи затримання. Тож принаймні до 2015 року Януковичу буде забезпечено імунітет.

Проте в законопроекті

№ 0976 є ще один цікавий штрих. Відповідно до чинної редакції Конституції звання президента України зберігається довічно, «якщо тільки президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту». А згідно з проектом Лавриновича – Януковича цей єдиний виняток передбачається вилучити. Інакше кажучи, пропонується зберігати згадане вище звання навіть за особою, яка була усунута з посади в результаті імпічменту. До речі, в порядку останнього, відповідно до ст. 111 Конституції України, усувають гаранта у випадку «вчинення ним державної зради або іншого злочину». Виходячи з логіки Лавриновича і Януковича, глава держави, усунутий з посади за зраду Батьківщини, не лише наділяється імунітетом від арешту, а й зберігає за собою пільги, які надаються колишнім президентам.

Читайте також: Узурпація ім'ям народу: режим Януковича хоче позбавити громадян можливості впливати на владу

У зв’язку з цим варто зазначити, що закладена популістська норма про можливість притягнення до відповідальності гаранта за рішенням суду може бути анульована, так би мовити, постфактум на підставі наявного рішення КСУ, який може його й продублювати. 1 квітня 2010 року він уже давав висновок щодо аналогічного конституційного законопроекту на предмет його відповідності

ст. 157, 158 Конституції України. Згідно з цим висновком положення конституційного законопроекту в частині обмеження недоторканності президента (навіть у такій двозначній інтерпретації) визнано таким, що не відповідає ст. 157 Основного Закону, у той час як обмеження недоторканності народних депутатів – таким, що відповідає

ст. 157 і 158. Як, до речі, КСУ вважає «конституційною» і норму про довічне збереження звання президента для тих, хто пройшов імпічмент. Таким чином, у підсумку може виявитися, що обмеження повноважень торкнеться лише депутатів, а не президента.

усе йде до того, що недоторканності позбавлять лише депутатів  – президентові залишать імунітет

Якщо загалом законопроект Лавриновича – Януковича можна сприймати як наступальний на опозицію (через послаблення статусу опозиційних депутатів), то пропоновані зміни до ст. 105 Конституції є свідченням того, що ні президент, ні його команда не мають впевненості у власному майбутньому. При цьому, що цікаво, від їхньої ініціативи очевидні дивіденди отримує не лише нинішній гарант, а й колишні очільники Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Леонід Кравчук.

Природно, депутати парламенту, усвідомлюючи ризики від таких змін до Основного Закону, навряд чи проголосують за згаданий законопроект. Однак, схоже, Януковичу це буде потрібно лише для того, щоб виправдати його винесення на всенародний референдум. Причому ініціатива виходитиме від «обуреної громадськості». Мовляв, президент хоче позбавити недоторканності депутатів і навіть себе, але, на відміну від нього, люди в парламенті туди тільки й прагнуть, щоб її здобути, а тому за народною ініціативою й проводиться референдум. І з огляду на невисоку обізнаність громадян у юридичних нюансах та можливих політичних наслідках згаданого документа зовні популярна норма про рівність усіх перед законом цілком може зробити свою справу.

У результаті країна, не виключено, справді отримає рівність у беззахисності всіх перед «законом», від імені якого вирішуватиме свої питання вузьке коло наближених до недоторканного президента та його «Сім’ї».