У дослідженні брали участь 1000 громадян України, яким у 1932-1933 роках виповнилося від 1 до 7 років. 500 із них жили на українських територіях, де був Голодомор, і 500 – мешкали на українській етнічній території, яку Голодомор не зачепив (контрольна група).
Так, наявність радянських стереотипів ("бути, як усі", "не висовуватися", "не бути націоналістом", вірність ідеалам "пролетарського інтернаціоналізму") показали 75% учасників дослідження з першої групи та 23% – з контрольної.
Водночас, 65% людей з першої групи продемонстрували неадекватну самооцінку. В той же час цей показник у контрольній групі склав 46%.
Низький рівень самореалізації та прагнення до самовираження дослідники зафіксували у 69% групі людей, які пережили Голодомор, та у 35%, що не жили в той час на українській території, що не належала до УРСР.
Низьку віру в ефективність власних дій продемонстрували 57% людей з першої групи та 17% – з контрольної.
Схильність до конформізму продемонстрували 75% людей, що пережили Голодомор. У контрольній групі таких людей 20%.
Також більше половини (52%) людей з першої групи продемонстрували схильність до такого явища, як «втеча від реальності». Між тим у контрольній групі цей показник становив 33%.
Як відомо, згідно із даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", 66% українців схиляють до думки, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом.
Нагадаємо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.