За результатами, дещо менше також стало невіруючих (6% проти 8%) і більше тих, хто вагається між вірою та невір’ям (15% проти 12%).
Як і раніше, найвищий рівень релігійності виявляють жителі Заходу країни, де до віруючих віднесли себе 86% опитаних, найнижчий – на Сході (59% проти 66% у 2010 року).
Результати дослідження засвідчили збереження таких закономірностей, як залежність рівня релігійності від: статі (рівень релігійності серед жінок є вищим, ніж серед чоловіків: 75% і 57% (проти 79% і 62% у 2010р., відповідно); віку (рівень релігійності зростає з віком: від 62% у наймолодшій групі до 73% – у найстаршій); місця проживання в координатах місто/село (рівень релігійності серед жителів села є вищим, ніж серед жителів міста: 71% і 65%, відповідно); освіти (рівень релігійності знижується мірою підвищення рівня освіти: серед осіб з неповною середньою освітою віднесли себе до віруючих 76% опитаних, із середньою і середньою спеціальною – 67%, з вищою і неповною вищою освітою – 65%).
Більшість (71%) опитаних ідентифікують себе з православ’ям, близько 6% – з греко-католицизмом. 9% опитаних вважають себе «просто християнами», 11% – не відносять себе до жодного з релігійних віросповідань.
«Так, найбільше число православних є характерним насамперед для Центру (79%) і Півдня (73%), греко-католиків – для Заходу країни, послідовників ісламу – для Півдня. Тих, хто не відносить себе до жодного з релігійних віросповідань, найменше на Заході (4%), найбільше – на Півдні (14%) і Сході (15%). Також на Сході, порівняно з 2010р., зросла частка тих, хто вважає себе «просто християнином», – з 7% до 15%», – йдеться в результатах опитування.
До УАПЦ себе відніс 1% опитаних. До УПЦ та УПЦ КП віднесли себе фактично рівні частки респондентів – 20% і 18%, відповідно. 29% опитаних заявили, що є «просто православними».
Опитування було проведено 28 лютого – 6 березня. У ньому взяли участь 2010 респондентів у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.