Серед 300 громадських діячів, які ввійшли до цього комітету, – колишні політв'язні, письменники й видавці, журналісти й телеведучі, режисери й актори.
Так, до комітету увійшли Левко Лук’яненко, Мирослав Маринович, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк, Мустафа Найем, Вахтанг Кіпіані, Юрій Макаров, Місько Барбара, Марія Бурмака, Вячеслав Брюховецький, Володимир Вятрович, Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Брати Капранови та інші.
До комітету також увійшли представники із різних областей та міст України, а також представники із інших країн: Чехія, Франція, Росія, США, Німеччина, Канада.
Метою створення комітету, зі слів Донія, є діяльність патріотичних сил для захисту української державності, культури і мови.
"Ми не виступаємо проти ніякої іншої мови. Ми виступаємо проти русифікації", – сказав Доній.
Комітет зараз виходить із 2 ініціативами з захисту української мови.
Перша з них полягає в організації безкоштовних курсів української мови, а друга – "Український народний університет" – у поширенні й популяризації української культури.
Зокрема, письменник і член комітету Василь Шкляр на прес-конференції виступив з ініціативою економічних санкцій проти бізнесменів і політиків, діяльність яких загрожує українській мові. Він запропонував бойкотувати й не купувати продукцію окремих видавництв, власники яких є депутатами від Партії регіонів.
Крім цього, діяльність комітету спрямована на захист всіх мов, які мають потребу в державній і суспільній підтримці, зокрема, тих мов, народи яких не мають окремої державності: кримських татар, гагаузів, ромів, караїмів, кримчаків.
Голова оргкомітету повідомив, що зараз проходить створення філій та осередків комітету у всіх регіонах.
Нагадаємо, 5 червня Рада в першому читанні прийняла законопроект №9073 про засади державної мовної політики, за який проголосували 234 депутатів за 226 мінімально необхідних. Проектом встановлюється офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.